3. Написання малих букв і групи.

Усі букви цієї групи дібрано так, щоб в основі їх лежала лінія основного штриха.

Готуючи дітей до написання, вчителеві необхідно на першому ж уроці по­яснити дітям, що від якості і правильності написання букв залежатиме їхнє пись­мо і успіх навчання в школі в цілому.

Перед тим як пояснити дітям написання букв, доцільно показати демон­страційну картку, на якій мусить бути зразок рукописних та друкованих букв. Ці демонстраційні картки вчитель може виготовити і сам.

Розглядати картку вчитель починає з друкованих букв. Діти згадують, який звук та букву вони вчили на уроці читання, можуть назвати слова з цим звуком, викласти склади чи слова на набірному полотні з розрізної азбуки, порівняти дру­ковану букву з рукописною: подібні (неподібні), чим відрізняються тощо. Аналі­зуючи рукописні букви, учні визначають знайомі елементи букв, але пояснення написання букви вчитель подає в цілому. Після пояснення вчителем структури бу­кви можна практикувати письмо букв дітьми на дошці. Рекомендуємо розгляд зразка букви в зошиті, письмо цієї букви «по контуру». Однак перед записом у зошиті вчитель повинен ще раз показати написання, коментуючи його, і дати змо­гу дітям написати кілька букв. Під час самостійної роботи дітей вчитель слідкує за ходом її виконання, звертає увагу на помилки, ще й ще раз показує правильність графічного зображення літери.

Для того щоб показати зразок «написання» букви в повітрі, вчитель стає впівоберта до класу, піднімає руку з ручкою вище своєї голови і «пише» букву в повітрі. Зазначимо, що так писати можна лише ті букви, які пишуться безвідрив­но. Урок вивчення тієї чи іншої букви повинен продовжуватись написанням цієї букви в складі чи буквосполученні, слові та реченні (там, де є змога). Кожна буква має в своєму складі різну кількість елементів, тому ми пояснимо написання кож­ної букви зокрема. До букв першої групи належать:

Буква і — це паличка з закругленням унизу. Крапка пишеться над верхньою рядковою лінією.

Буква ї — відрізняється при написанні від і тільки кількістю крапок. Пи­шуться вони симетрично по обидва боки від букви на однаковій відстані.

Буква и складається з двох паличок з закругленням внизу. Пояснення напи­сання: від верхньої рядкової лінії пишемо паличку з закругленням внизу і дово­димо її до верхньої рядкової. Не відриваючи перо від паперу, пишемо другу пали­чку з закругленням внизу. При написанні вчитель повинен звернути увагу на мо­жливі помилки: палички мають бути паралельні між собою, поєднувальний еле­мент і паличка вгорі мають сполучатися на середині рядка.

Букву ш пишемо за тим самим принципом, що й букву й, але вона склада­ється з трьох паличок з закругленням внизу.

До букви й додається верхній елемент. Верхній елемент не може бути написаний високо над буквою, збоку йому не місце, він не повинен бути хвилястим і не торкатися верхньої рядкової лінії.

не торкатися верхньої рядкової лінії.

До першої групи належать також букви, які складаються з ліній із закруг­ленням внизу, верхнього елемента букви чи петлі, переднього плавного елемента.

У букви л ми розрізняємо два елементи. Перший з них пропонуємо назвати переднім плавним елементом. Елементи цієї букви учням знайомі, тому звертаємо увагу лише на поєднання їх: місце поєднання — це злиття двох паличок вище се­редини рядка.

Буква м відрізняється тільки тим, що додається ще одна паличка із закругленням внизу.

Букву я починаємо писати так само, як і л, але у верхній частині передній плавний елемент переходить в овал, який займає половину висоти букви. Вчите­леві необхідно звернути увагу саме на поєднання цих елементів і безвідривне на­писання їх.

Букви ц і щ відрізняються тільки кількістю паличок з закругленням внизу. При написанні цих літер всі елементи знайомі, але варто було б звернути увагу на петлю: пишемо останню паличку з закругленням, піднімаючи трохи вище ниж­ньої рядкової лінії, потім спускаємось від неї на третину рядка вниз і пишемо пет­лю. Вона повинна пройти через одне і те саме місце перетину. Петля не повинна зливатися, в її середині віконце — просвічується папір, закінчуємо писати на се­редині рядка.

У букви ч є верхній елемент: починаємо писати гострий елемент від сере­дини робочого рядка вверх управо до верхньої рядкової, потім ведемо лінію, лед­ве прогнуту, вправо на ширину букви і пишемо паличку з закругленням внизу. При вивченні цієї букви можна запропонувати письмо «за зразком». Учні розгля­дають букву самі і пишуть так же добре, як і вчитель.