2. Письмо в букварний період.

У букварний період навчання дітей грамоти, уроки читання проводяться за підручником «Буквар», в якому букви розташовані на сторінках з урахуванням частотності їх в українському усному мовленні, а на уроках письма цей принцип інколи порушується, оскільки дітям іноді треба писати складні за своєю будовою букви раніше, ніж прості. Отже, навчання письма відбувається паралельно з на­вчанням читати, бо учні, вивчивши той чи інший звук і друковану літеру, на на­ступному уроці того ж дня вчаться писати прописну.

Навчання письма — це спеціально відведений час для вироблення графіч­них навичок. Якщо в добукварний період діти писали елементи букв, то в буквар­ний — малі та великі букви, буквосполучення, слова і речення. Якщо мала та ве­лика букви повністю збігаються за конфігурацією, школярі вчаться писати їх на одному уроці.

Мусимо констатувати, що генетичний метод при навчанні письму порушу­ється свідомо. Наприклад, діти пишуть букву а, а ця буква належить до III групи, потім пишемо Ш (І група), о (III група), пізніше ц (І група) і т. д. Цей недолік, од­нак, ніяк не можна виправити, бо письмо спирається на уроки читання, а зміст сторінки букваря зумовлений віковими і психологічними особливостями дітей та принципом побудови підручника.

Можна припустити, що це негативно відіб'ється на якостях письма учнів. Щоб цього не відбулося, вчителеві потрібно дотримуватись окремих правил, а са­ме:

1. перед написанням букви застосовувати проведення підготовчих вправ, які сприятимуть розвитку в дітей кисті руки, пальців і передпліччя, правильного проведення штриха;

2. перш ніж написати букву на дошці, доцільно розглянути її на демонстра­ційній картці, усно розібрати елементи;

3. пишучи на дошці, чітко коментувати письмо;

4. необхідно самому готуватись до письма на класній дошці, особливо пе­ред написанням складних за формою букв;

5. не перевантажувати дітей під час письма. На початку букварного періоду діти мусять писати 4—5 рядків, а у кінці — до 8 рядків за урок;

6. письмові вправи доцільно чергувати з усною роботою на уроці;

7. систематично контролювати позу дітей за партою, положення зошита на парті, як школярі тримають ручку. Плакат «Сиди правильно при письмі» має висі­ти в першому класі постійно;

8. зразки письма букв, що дає вчитель на дошці чи в зошиті, повинні відпо­відати зразкам, які рекомендуються «Методикою...» або подані в зошитах з дру­кованою основою.

Слід зазначити, що в навчанні письма треба вбачати не тільки технічну сто­рону. Навчання письма — це складна частина навчання грамоти, бо поряд з гра­фічними навичками діти набувають також навичок орфографії. А це вимагає від учителя розуміння основних закономірностей і особливостей цього процесу, а та­кож високої методичної підготовки.

У букварний період вчитель привчає дітей дотримуватись певного нахилу, розміщувати букви у словах, слова в рядку. Першокласники вчаться писати букви на однаковій відстані одна від одної, між словами в реченні робити проміжок за­вширшки в одну букву.