Склад і наголос

розрізнення граматичного значення слів

розрізнення лексичного значення слів

вЕсни, новИни, книжкИ, ниткИ, дерЕва, вІкна - називний відмінок множини і веснИ, новинИ, кнИжки, нИтки, дЕрева, вікнА - родовий відмінок однини;

відкликАти – відклИкати,

перемірЯти – перемІряти,

підсипАти – підсИпати,

пізнаЮ – пізнАю - недоконаний і доконаний вид дієслів

вИгода і вигОда, зАхват і захвАт, пОділ і подІл, пОра і порА, лІкарський і лікАрський, понЯтий і понятИй, похІдний і похіднИй, склАдний і складнИй, плАчу і плачУ

• Наголос багатьох іменників жіночого роду з суфіксом –к(а) у формах множини переходить на закінчення: гОлка – голкИ, кАчка – качкИ, мИска – мискИ, лАстівка – ластівкИ. Наголошування у множині: гОлки, мИски, учИтельки, копІйки (характерне для північного наріччя) є відступом від літературої норми, а отже, неправильним.

• В українській мові рідкісні випадки, коли службове слово приймає на себе наголос, залишаючи самостійне слово без наголосу

раз пО раз, нА ніч, зО два

• Службові слова, в яких є два і більше складів, мають свій наголос. Виразний він у частках: хібА, невжЕ, наврЯд, мовлЯв, егЕж, авжЕж,отО, якрАз, бодАй, а також у сполучниках: затЕ, протЕ, однАк, якщО, якбИ, немОв, нехАй.

• Виразний наголос і в прийменниках, співвідносних з іменниками та прислівниками: кінЕць, шляхОм; кругОм, навкОло, окрУг, повЕрх, поперЕк, услІд, уподОвж. Проте деякі двоскладові такі прийменники, зокрема коло, перед, проти, позад,виступають із слабким наголосом: кОло хАти, пОза ньОго.

• Прийменники біля, задля, замість, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-поміж, із-за, окрім, опріч, поза, поміж, понад, попід, попри, проміж, ради, серед, через, щодо, побіля, посеред, що тісно приєднуються до повнозначних слів, мають на собі лише побічний наголос, який завжди падає на перший склад: пОсеред хАти, Із-за лІсу

• Складні й складноскорочені слова можуть мати два наголоси – основний і побічний. Послідовно виступають з такими двома наголосами слова, в яких один з компонентів чітко виділяється своїм значенням і здебільшого може бути самостійним словом

автопАрк, агіткампАнія,

агротЕхніка, багатознАчний,

далекослЯжний, водосхОвище, паротвОрення,

звірофЕрма, змлевлАсник,

новоОбраний, метеостАнція,

термоЯдерний, травосУміш

• Побічний наголос у таких словах стоїть перед основним. Чим більше віддалений основний наголос від побічного, тим виразніший останній

автоцистЕрна, агробіолОгія,

водопостачАння, землеволодІння, паротурбІна, термодинАміка, травокосарка

• Дуже виразний побічний наголос у складному лові, обидві частини якого виділяються своїм значенням: великопанЕльний, моторобудувАння, народногосподАрський, п’ятсоткілометрОвий, середньомІсячний. У складних словах з трьома основами може бути три наголоси – основний і два побічних: нафтогазопровІд, світловодолікАрня

• Без побічного наголосу виступають складні слова, компоненти яких не сприймаються як самостійні

звіролОв, вододІл, землемІр, новосІлля, пароплАв, довгочАсний, мознАвство, орнобрИвий

1. Побічний наголос мають також такі прості слова:

з префіксом най-: наймлОдший, найповАжаніший;

з префіксами що-, як-: щонаймЕнший, якнайкрАщий;

з префіксами іншомовного походження анти-, де-, дез-, диз-, екстра-, квазі-, контр-, псевдо-, ре-, супер-, транс-, ультра-, що приєднуються, як праволо, до слів із самостійним значенням: антитІло, декваліфікАція, дезінформАція, дисгармОнія, екстраклАс, квазівчЕний, контраманЕвр псевдовчЕння, ретранслЯція, супертАнкер, трансарктИчний, ультразвУк

2. За цієї ж умови приймають на себе побічний наголос і префікси навколо-, пред-, після-, поза-, понад-, проти-, через-, без-, між-, над-, не-, але у випадках, коли основний наголос припадає через два склади і більше від місця можливого побічного

навколопланЕтний,

передпосівнИй,

післяжовтнЕвий,

позакоренЕвий,

понаднормОвий,

протипожЕжний,

черезядкОвий,

беззаперЕчний,

міжвидовИй,

надноматИвний,

необґрунтОваний

3. Префікс пере- приймає виразний побічний акцент тоді, коли основний наголос стоїть через три склади від початкового

перебудувАти, переговорИти, перекваліфікАція