1.4. Види та напрямки економічного аналізу

У зв’язку з існуванням різноманітних видів і напрямів економічного аналізу виникає потреба в їх класифікації.

1. Залежно від часу проведення економічний аналіз поділяється на:

– наступний (ретроспективний);

– оперативний (поточний);

– прогнозний (перспективний).

Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. Його завданням є всебічне вивчення підприємства, оцінка результатів його діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій його розвитку, викриття внутрішньогосподарських резервів та розробка заходів щодо їх реалізації. Наступний (ретроспективний) аналіз охоплює такі шість видів аналізу:

1) Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення звітного періоду (місяця, кварталу чи року) на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент робиться на вивчення і оцінювання ключових результативних і фінансових показників роботи підприємства (прибутку, рентабельності, обсягів реалізації продукції, основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу). Інші виробничі показники та витрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в розмірі прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв’язки з даним підприємством: фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

2) Техніко-економічний або управлінський (внутрішньогосподарський) аналіз, на відміну від фінансово-економічного, є більш змістовним і різнобічним, має значну галузеву специфіку. Крім економічних показників значна увага приділяється вивченню даних щодо використання техніки, технологій та матеріальних ресурсів підприємства. Для аналізу використовують дані первинного бухгалтерського обліку та інші джерела інформації.

3) Статистико-економічний аналіз вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, галузей, економіки країни загалом. Основним інформаційним джерелом є статистична звітність підприємств, статистичні збірники й спеціальні обстеження.

4) Порівняльний, або міжгосподарський, аналіз передбачає зіставлення даних кількох споріднених підприємств, а також вивчення показників кращих підприємств у галузі, що дозволяє одержати більш обґрунтовану оцінку роботи підприємства, діяльність якого аналізується, і виявити внутрішньогосподарські резерви для його подальшого розвитку.

5) Функціонально-вартісний аналіз є відносно новим видом аналізу, предмет вивчення якого зазвичай пов’язаний не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Крім традиційної виробничої інформації такий підхід потребує докладних даних щодо експлуатаційних характеристик виробів. Цей аналіз зосереджує увагу на показниках використання продукції та ефективності її застосування у користувачів з тією метою, щоб виявити резерви удосконалення конструкції виробу і оптимізації його окремих функцій, віднайти його слабкі або навіть зайві функціональні можливості. Адже скорочення зайвих функцій виробу, спрощення конструкції та інші технічні заходи дають змогу налагодити виробництво високоефективної техніки з меншими затратами. Основною проблемою даного виду аналізу є труднощі, пов’язані з відсутністю налагодженої системи збору необхідної інформації від користувачів продукції.

6) Системний аналіз застосовується в процесі дослідження складних економічних проблем, великих виробничих комплексів і масштабних проектів, які реалізуються на загальнодержавному рівні. При цьому вивчення економічних аспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічних і національних проблем, екологічних і політичних умов тощо. Для забезпечення всебічного розгляду проблем аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузей знань, що сприяє зваженому, комплексному їх вирішенню. Об’єктами такого аналізу в Україні були проект побудови нафтового термінала в Одесі, проблеми енергопостачання і стану вугільної промисловості, комплекс питань, пов’язаних з транспортуванням каспійської нафти через Україну в Західну Європу тощо.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності або одразу після закінчення окремих виробничих операцій на основі даних оперативного обліку підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Оперативний аналіз дає змогу безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки такого впливу і застосувати засоби для запобігання та усунення небажаних наслідків. Іншими словами, оперативний аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, вчасно виявити недоліки в роботі підприємства, знайти внутрішньогосподарські резерви покращення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції. Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають реальний стан справ на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями:

1) терміновістю – наближенням строків проведення аналізу до часу здійснення виробничих операцій, що полегшує виявлення, усунення недоліків;

2) дієвістю, оскільки щоденне (щогодинне) проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів;

3) достовірністю, оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи;

4) масовістю, тобто широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу;

5) цілеспрямованістю, оскільки такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботи підприємства.

Прогнозний (стратегічний, перспективний) аналіз застосовується, як правило, для техніко-економічного обґрунтування проектів майбутніх підприємств, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, доцільності впровадження зразків нової техніки чи нових технологій, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання схваленню економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. На підставі прогнозного аналізу обґрунтовується стратегія економічного розвитку підприємства; досліджується його забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва, опрацьовуються заходи щодо усунення можливих недоліків, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень тощо. Результати стратегічного аналізу можуть бути подані як комплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування виробничої політики підприємства.

2. За характером проведення і охопленням питань економічний аналіз поділяють на фінансовий та управлінський.

3. Залежно від глибини дослідження та призначення результатів виділяють такі три види економічного аналізу: загальноекономічний, техніко-економічний і функціонально-вартісний.

1) Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

Керівні органи використовують результати загальноекономічного аналізу для загального контролю діяльності підприємств, оцінки ефективності й оптимальності використання ресурсів, оцінки всієї господарської діяльності підприємства і планування його розвитку. Для аналізу використовується планово-нормативна, звітна, облікова й позаоблікова інформація. За характером і колом питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і статистико-економічний.

– фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи на основі квартальної і річної звітності підприємства, звертаючи головну увагу на його фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов’язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Зокрема, кредитні органи, проводячи фінансово-економічний аналіз, контролюють кредитоспроможність підприємств за допомого аналізу їх виробничої та фінансової діяльності підприємств, звертаючи увагу на ефективність і цільове використання кредитних ресурсів, їх забезпеченість, а також ефективність використання всіх засобів підприємства. У свою чергу податкова інспекція аналізує діяльність підприємств на підставі звітної інформації, при цьому основна увага звертається на виконання зобов’язань перед бюджетом, на фінансовий стан і резерви збільшення платежів до бюджету.

– статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств органами статистики, які аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.

2) Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.

У процесі техніко-економічного аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік, що дає змогу оперативно приймати важливі управлінські рішення.

3) Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів економічного аналізу щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виробництво продукції. ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, кращого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок покращення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення зайвих витрат, раціоналізації технології, використання ефективних матеріалів. Для здійснення аналізу використовується звітна, облікова, нормативна і конструкторсько-технологічна інформація. ФВА проводять групи спеціалістів, до яких входять економісти, конструктори і технологи.

4. За місцем проведення економічний аналіз поділяється на:

– внутрішньогосподарський аналіз, який вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів, а у його беруть участь усі служби підприємства. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує економіку підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, термінів тощо;

– міжгосподарський аналіз, що вивчає показники роботи підприємства у порівнянні з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію резервів, об’єктивну оцінку господарської діяльності.

5. За обсягом дослідження та мірою охоплення господарської діяльності економічний аналіз поділяється на:

– комплексний (повний), який охоплює всі сторони господарської діяльності підприємства;

– тематичний (частковий, експрес-аналіз) – досліджує найактуальніші в певній ситуації аспекти діяльності (трудову дисципліну, роботу цеху тощо).