Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту

Кафедра гуманітарних і фундаментальних дисциплін

Конспект лекцій з курсу

“ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ”

Для студентів денної та заочної форм навчання

галузь знань: 0305 “Економіка і підприємництво”,

напрям підготовки: 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030507

“Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит” та 6.030509 “Облік і аудит”

Івано-Франківськ

2014

Конспект лекцій з курсу “Економічний аналіз” для студентів денної та заочної форм навчання, галузь знань: 0305 “Економіка і підприємництво”, напрями підготовки: 6.030503 “Міжнародна економіка”, 6.030507 “Маркетинг”, 6.030508 “Фінанси і кредит” та 6.030509 “Облік і аудит” / ІФННІМ ТНЕУ; уклад.: Т. І. Сабецька. – Івано-Франківськ, 2014. – 219с.

Укладач: кандидат економічних наук, викладач кафедри гуманітарних і фундаментальних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету Т. І. Сабецька

Відповідальний за випуск: доктор історичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри гуманітарних і фундаментальних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету І.В. Пилипів

Рекомендовано кафедрою гуманітарних і фундаментальних дисциплін.

Протокол № 6 від 30.01.2014 р.

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………………… Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні аспекти економічного аналізу Тема 1. Економічний аналіз в системі управління підприємством….. Тема 2. Методи та прийоми економічного аналізу…………………… Тема 3. Прийоми елімінування у економічному аналізі……………… Тема 4. Використання методів моделювання та економіко-математичних методів в економічному аналізі………………………………. Тема 5. Організаційно-інформаційне забезпечення економічного аналізу……………………………………………………………………………. Змістовий модуль 2. Фінансово-економічний аналіз Тема 6. Аналіз фінансових результатів і рентабельності підприємства…………………………………………………………………… Тема 7. Аналіз фінансового стану підприємства……………………… Тема 8. Діагностика ризику банкрутства та впливу інфляції на прийняття рішень фінансового характеру…………………………………… Тема 9. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства……………… Змістовий модуль 3. Управлінський економічний аналіз Тема 10. Аналіз реалізації продукції та маркетингової діяльності підприємства………………………………………………………………… Тема 11. Аналіз виробництва продукції та послуг…………………… Тема 12. Аналіз ефективного використання трудових ресурсів підприємства……………………………………………………………………. Тема 13. Аналіз використання матеріальних ресурсів підприємства.. Тема 14. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства…………………………………………………………………..... Тема 15.Ааналіз виробничих витрат та собівартості продукції……… Тема 16. Особливості аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства…………………………………………………………………… Список використаної літератури……………………………….……….

4 5 17 29 38 49 64 74 91 96 109 119 132 149 163 177 205 218

Передмова

Формування ринкових відносин в Україні, переорієнтація підприємств на принципи комерційного розрахунку вимагають подальшого удосконалювання управління у всіх ланках народного господарства. Оскільки ринок створює найбільш сприятливі умови для суспільного прогресу, основним завданням економічної науки стає пошук шляхів прискореного переходу до ринкової системи господарювання з мінімальними втратами та конфліктами, а також створення такого організаційно-економічного механізму, який дасть змогу успішно вирішувати весь комплекс проблем регульованого підприємництва, конкуренції, ризику, ділового партнерства тощо. У зв’язку із залишеним у спадок радянською системою дефіцитом економічних знань та ідей, відсутністю досвіду ринкового мислення складно визначити і обґрунтувати єдиний правильний шлях переходу до ринкової економіки.

Для вирішення цих завдань необхідним є всебічний розвиток методів, принципів і прийомів аналітичної роботи. Завдання економічного аналізу полягає в тому, щоб з сукупності різноманітних даних, що відбивають окремі явища і факти, скласти загальну цілісну картину певного економічного процесу, виявити властиві йому тенденції і закономірності розвитку. Все загальнішою стає потреба в аналізі як проміжній ланці в системі управління між одержанням інформації про роботу об'єкта і прийняттям рішень. У свою чергу вирішення стратегічних і поточних завдань на рівні підприємства вимагає комплексного підходу до економічного аналізу, який ґрунтується на дослідженні проблем і об'єктів як сукупності взаємозалежних елементів.

Широке практичне використання економічного аналізу вимагає наявності висококваліфікованих фахівців, які б володіли основами теорії аналізу господарської діяльності, добре уявляли зміст і завдання економічного аналізу на сучасному етапі його розвитку, вміли застосовувати широкий спектр методів, методик і прийомів аналітичної роботи. Саме тому курс “Економічного аналізу” є однією з найважливіших дисциплін в системі підготовки бакалаврів економічних спеціальностей. Основними завданнями вивчення студентами даного курсу є засвоєння теорії економічного аналізу, а також одержання умінь і навичок практичної роботи з аналізу виробничої і фінансово-комерційної діяльності підприємства, що дозволить досягти економічних цілей виробництва. Засвоєння теоретичних питань, ключових термінів і категорій, а також практичних методів і прийомів допоможе майбутнім фахівцям оцінювати й вирішувати нагальні проблеми виробництва і підвищення його ефективності.

Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні аспекти економічного аналізу

Тема 1. Економічний аналіз в системі управління підприємством

1. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Історичний розвиток економічного аналізу.

2. Предмет і завдання економічного аналізу

3. Основні категорії економічного аналізу

4. Види та напрямки економічного аналізу

5. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

1.1. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Історичний розвиток економічного аналізу.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій і тенденцій їх розвитку, а також виявленням причин, що зумовлюють відхилення від запланованих показників.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їхньої роботи для виявлення недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, підвищення ефективності діяльності.

Економічний аналіз дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

Курс економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної освіти. Це зумовлено значенням економічного аналізу в управлінні різними за формою суб’єктами підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст. Саме цим пояснюється те, що дану навчальну дисципліну студенти вивчають на всіх факультетах і всіх спеціальностях економічних вузів. Економіст будь-якого профілю повинен в достатній мірі володіти навичками аналітичної роботи.

Економічний аналіз як окрема дисципліна сформувався на базі курсу бухгалтерського обліку діяльності підприємств: перші праці з економічного аналізу виходили під назвами “Аналіз балансу”, “Аналіз звітності”, “Счётный аналіз” (Н.Р. Вейцман). Основним джерелом інформації для аналізу є досить складна система облікових і звітних показників роботи підприємств.

На відміну від бухгалтерського обліку та статистики, які мають багатовікову історію, економічний аналіз як наука сформувався відносно недавно. У дореволюційній Росії економічний аналіз роботи підприємств самостійно ще не існував: використовувалися тільки окремі його елементи.

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розв’язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських і фінансових установах.

Економічний аналіз як наука сформувався на початку ХХ ст. Історію розвитку економічного аналізу можна умовно поділити на такі періоди:

1. до революції 1917 року;

2. післяреволюційний період;

3. період переходу до ринкових відносин.

До революції 1917 р. в період розвитку капіталізму в Російській імперії, утворення великих промислових підприємств, широкої системи банків і кредитних установ, кооперативної системи господарювання, завданням економічного аналізу було вивчення діяльності підприємств, виявлення резервів виробництва, обґрунтування управлінських рішень. Аналіз господарської діяльності приватнокапіталістичних підприємств і їх монопольних об’єднань полягав переважно в аналізі балансу, в оцінюванні статей активу і пасиву. Значний розвиток кооперативної форми діяльності зумовлював необхідність аналізу роботи підприємств, заснованих на кооперативній власності. Основна увага в процесі аналізу зверталась на фінансові результати господарської діяльності. Але спеціальної літератури і єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Були короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтів.

У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М.І. Туган-Барановському.

Після 1917 р. стались різкі зміни в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю. Послідовно, відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки, розвивався економічний аналіз, що відповідав потребам командно-адміністративної системи. Так, у 20-х рр. економічний аналіз був спрямований на вивчення і аналіз роботи кооперативних організацій – споживчих і кредитних товариств. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації. Тогочасний економічний аналіз розглядався як підсумковий розділ бухгалтерського обліку. Необхідність розвитку методів аналізу зумовлювалася потребою в оцінюванні бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку, першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.

Курс на індустріалізацію країни визначив необхідність інтенсифікації економічного аналізу в промисловості. Нагальним завданням стало зниження собівартості промислових виробів, режиму економії та фінансово-кредитної дисципліни. Аналіз у цей період сформувався як самостійна дисципліна в програмі вищих економічних навчальних закладів.

В період Великої Вітчизняної війни економічний аналіз набув особливого значення, оскільки сприяв зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами. У роки війни було видано цілу низку праць з обліку й аналізу діяльності підприємств.

В післявоєнний період на перше місце висуваються питання аналізу виробництва і розробляється відповідна послідовність вивчення всієї діяльності підприємства. Як джерела аналізу залучаються дані не тільки балансу, а й бухгалтерської та статистичної звітності, а також дані обліку і планування. Набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галузей народного господарства, вивчається робота госпрозрахункових підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів. Значний внесок у розвиток економічного аналізу того періоду зробили українські науковці І.І. Каракоз, М.Г. Чумаченко, В.І. Самборський, Г.М. Мельничук.

Розпад Радянського Союзу і здобуття Україною незалежності (період переходу до ринкових відносин) змінили не лише економічні умови господарювання, а й принципи і методи ведення бухгалтерського обліку, а отже й методологію проведення економічного налізу. Було зроблено велику роботу з розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення його методики. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм сприяла роботі з упровадження аналізу, дала змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур значно розширилася сфера застосування економічного аналізу. Зокрема, конкретніше і глибше вивчаються потреби і кон’юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг; посилюється значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств; визначаються пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв’язків у питаннях виробництва, постачання та збуту.

Перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів аналітичного дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій. Важливе значення має комерційний розрахунок, який означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Проте його широке впровадження є неможливим без глибокого аналізу діяльності підприємств і їхніх підрозділів. Це пояснюється тим, що економічний аналіз сприяє поширенню передового досвіду, прогресивних форм управління, запровадженню передової техніки й технології, забезпечує можливість розпізнавання закономірностей і прогресивних явищ та надання їм необхідного додаткового імпульсу розвитку.

Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об’єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, почалось становлення так званого ринку покупця – практичне втілення концепції маркетингу.

Аналітичні розрахунки треба будувати з урахуванням фактичного стану суспільства та економіки. Наприклад, зараз для України актуальним є досвід високорозвинутих країн. Однак об’єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам: специфічна матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її правовий захист. У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов’язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

Ринкова економіка характеризується динамічністю розвитку як окремого підприємства, так і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп’ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів. Він уможливлює оперативне керування маркетинговою діяльністю підприємств.

Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. Потрібно створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Існує також необхідність у підвищенні оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків.

Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп’ютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.