Еспарцет піщаний

Onobrychis arenaria D.C.

Тип суцвіття – китиця багатоквіткова, густа, довга, квіти яскраво-рожеві з білими темними смугами.

Форма листка – непарноперисті складні лиски, нижні листки на довгих, верхні – на коротких черешках, складається з 6-12 пар голих знизу вкритих волосками листочків.

Плід – біб однонасінний з сіточкою з товстих жилок, по килю і жилках шипуватий, має невеликі загострення, овальний, з зубцями з боків.

Тип облистянності – верховий.

Затоплення – не витримує затоплення, до 7 днів.

Підтоплення – не витримує підтоплення.

Зона, ґрунти – в посівах поширений у Степу і Лісостепу. До грунтів невибагливий, найкраще вдається на чорноземах і грунтах, багатих на вапно. Добре росте на схилах балок. Не росте на кислих і заболочених грунтах.

Довговічність – період подуктивного використання 4-5 роки, максимальна урожайність на 2-3 роки.

Укісність – дає один рідше - два укоси.

Урожайність – зеленої маси в Лісостепу до 450 ц/га, в Степу – до 300ц/га, сіна 40-60 ц/га, насіння 10-14 ц/га.

Господарське використання та кормова цінність – в основному сінокіска рослинна після спасування і скошування погоно відростає. Не витримує спасування худобою, але в сумішці з люцерною і злаками єспарцет меньше потерпає від витоптування тваринами, не визиває тимпанії. В 100 кг зеленої маси в фазі бутанізації-цвітіння міститься 19,2-20,3 корм. од. і 3,9 кг перетравного протеїну, в сіні, відповідно - 53,4 і 12,3.

Для сінокісно використання висвається в сумішках із стоколосом безостим і житняком для поліпшення схилових пасовищ, а також грунтозахисних сівозмінах.

Добрий медонос.

Сорти: Піщаний 1251, Кіровоградський 83, Інгульський, Кіровоградський 27.

Буркун білий Melilotus albus Dess.

Тип суцвіття - пазушна китиця веретеноподібної форми, досить щільна, під час цвітіння досягає 8-25 см довжини, багатоквіткова (50-150). Квітки білі на квітконіжках.

Форма листка - трійчасті, але більш зазубрені по всій довжині, неопушені, середній листочок, як і в люцерни, на черешку, бічні сидячі, прилиски невеликі вузькі (ниткоподібно-шилоподібні).

Плід – біб одно- або двонасінний, з коротким загостреним носиком,рідше голі, частіше сітчато-зморшкуваті, блідо-жовтий, іноді майже чорний. Насіннякутасто-округло-яйцеподібне, світло-жовте. Маса 1000 насінин 1,8-2,4 г.

Тип облистянності – верховий.

Затоплення - витриму погано, до 14 днів.

Підтоплення – не витримує, до 50 см.

Зона, ґрунти – дуже пластична рослина, росте повсюди в усіх зонах, практично на всіх грунтах. В Європу і США буркун завезений із Сибіру, тому його ще називають сибірською травою. Буркун добрий – фітомеліорант, усуває засоленість, поліпшує водопроникність грунту. Погано росте на кислих грунтах з рН 4,5-5,5. Непридатними є грунти з близьким заляганням грунтових вод. Серед бобових трав буркун відзначається найбільшою соле- та солонцевитривалістю, посухостійкістю.

Довговічність – 1-2 роки ( малорічник).

Укісність – 1 ( при підкошуванні до цвітіння 2).

Урожайність – урожайність зеленої маси 300-500 ц/га, сіна 60-110 ц/га, насіння 8-12 ц/га.

Господарське використання та кормова цінність – середня кормова цінність, цілком задовільно поїдається до цвітіння. Пізніше гірше із-за утворення запаху кумарину, швидко грубіє і після цвітіння не годитьсядля використання на зелений корм або сіно, а тільки для силосування, сінажу, травяного борошна. Визиває тимпанію. Використовується якпасовищна в сумішіках з іншими видами трав.буркун є санітаром проти кореневих гнилей, дротяників, озимої совки та інших шкідників. Добрий медонос.

В 100 кг сіна міститься 48 корм. од. і 11,9 перетравного протеїну.