Тема 3. Стратегічний контекст діяльності підприємства

1. Конкурентоспроможність як основа стратегічного аспекту діяльності підприємства.

2. Конкурентні переваги і концепція стратегічних груп.

1. Конкурентоспроможність як основа стратегічного аспекту діяльності

підприємства

Одним з провідних напрямків розгляду підприємства у стратегічному контексті є

розуміння конкурентоспроможності підприємства і його конкурентних переваг.

Конкуренція є однієї з найбільш яскравих рис бізнесу, рушійною силою економічного

прогресу, механізмом саморегуляції ринкової економіки.

Конкурентоспроможність підприємства (КС) - здатність виробляти й реалізовувати

швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні

обслуговування.

Конкурентоспроможність є вирішальним фактором успіху на конкурентному ринку,

вона означає здатність витримувати тиск присутніх на цьому ринку аналогічних об'єктів.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства на конкретному ринку або його

сегменті ґрунтується на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових і

збутових можливостей фірми. Вона покликана визначити потенційні можливості фірми й

заходи, які вона повинна почати для забезпечення високого рівня конкурентних переваг.

Стосовно підприємства конкурентоспроможність визначають за допомогою трьох

груп показників, що відображають конкурентоздатність продукції, яку воно випускає,

ефективність використання ресурсів:

- показники, що характеризують економічні параметри: собівартість, ціну товару і

споживання, умови оплати і постачання, гарантії та ін.;

- показники, що характеризують стан і використання трудових ресурсів, основних

виробничих фондів, матеріальних витрат, оборотних коштів, а також фінансовий стан

підприємства;

- нормативні параметри, що засвідчують відповідність товару певним нормам, правилам і

стандартам: показники надійності, довговічності, ремонтоздатності, ергономічні

(гігієнічні, фізіологічні, психологічні та ін.) параметри.

Конкурентоспроможність підприємства можна визначити аналітичним і графічним

способами. За аналітичного способу вдаються до побудови матриці

конкуренто-спроможності, у якій наводять умовні експертні оцінки стану різних факторів

підприємства, що досліджується. Вихідні дані для цього визначає група експертів.

Інтегрований (груповий) факторний показник кожного з підприємств визначають як

добуток параметричної одиничної оцінки підприємства і рангу аналізованого синтезуючого

фактора. Сумарну оцінку формують за всіма інтегрованими (груповими) факторними

показниками для кожного підприємства. Коефіцієнт конкурентоспроможності приймають

рівним одиниці для підприємства, яке має найбільшу сумарну оцінку за всіма інтегрованими

факторними показниками. Для інших підприємств його розраховують як відношення до

найвищого рівня сумарної оцінки підприємства-лідера.

Графічний спосіб визначення рівня конкурентоспроможності підприємства полягає у

побудові многокутника конкурентоспроможності. Підприємству, яке має найвищий рівень

конкурентоспроможності, відповідатиме многокутник з максимальною площею. Провівши

вісі і зафіксувавши на них рівні значень кожного досліджуваного фактора під рівними

кутами, площу кожного многокутника обчислюють за формулою.

Результати оцінювання конкурентоспроможності підприємств, дають змогу

ранжувати їх за значенням КС, тобто отримати ієрархію їх конкурентних статусів, або так

званий ранжований розподіл.

12

У рамках стратегічного аналізу положення підприємства на ринку питання

підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства пов'язані з визначенням

стратегічних перспектив, чинності конкурентоспроможної позиції фірми, сильних і слабких

сторін діяльності, конкурентоспроможності підприємства за витратами.