- •Самостійне опрацювання
- •Характеристика видів дешифрування .
- •2. Викреслювання і оформлення від дешифрованих аерознімків .
- •Матеріали , які здаються замовнику після дешифрування .
- •Самостійне опрацювання
- •Вибір способу геодезичної прив'язки аерознімків . Вибір і оформлення опознаків на аерознімках і місцевості .
- •2. Види топогеодезичної прив'язки, їх характеристика і умови застосування. Поняття про опорну геодезичну мережу. Контурні точки карти, що використовуються при топоприв'язці .
- •Матеріали , які здаються внаслідок прив'язки аерознімків .
- •Самості йне опрацювання
- •Методика оптико - графічного трансформування .
- •Фототрансформатор .
- •Фото трансформування аеронегативів не рівнинної місцевості .
- •Самостійне опрацювання
- •Способи перенесення елементів дешифрування з аерознімків на фотоплан .
- •Виготовлення контурних планів по фото планах .
Матеріали , які здаються замовнику після дешифрування .
Матеріали, які здаються після закінчення дешифрування:
дешифровані аерофотознімки, фотосхеми або фотоплани землекористування (землеволодіння);
схема меж землекористування;
відомості встановлення назв в межах землекористування (землеволодіння);
абриси нанесення поворотних пунктів меж землекористування;
акти поточного контролю з дешифрування;
акт приймання робіт з дешифрування землекористування (землеволодіння);
доручення вповноваженого від землекористування (земле володіння);
акти здачі і приймання дешифрування землекористування (землеволодіння);
контурна, відомість з поясненнями до деяких дешифровочних об'єктів.
Міністерство аграрної політики України Прилуцький агротехнічний коледж
Самостійне опрацювання
З дисципліни « Фотограмметрія »
Тема: « Метод контурної аерозйомки » Під тема: « Прив'язка аерознімків »
Питання :
Вибір способу геодезичної прив'язки аерознімків . Вибір і оформлення опознаків на аерознімках і місцевості;
Прив'язка меж земле користувань ( землеволодінь ) ;
Матеріали , які здаються внаслідок прив'язки аерознімків.
Вибір способу геодезичної прив'язки аерознімків . Вибір і оформлення опознаків на аерознімках і місцевості .
Топогеодезична прив'язка є заключним етапом топогеодезичної підготовки РВіА і внаслідок її проведення отримують координати прив'язуємих точок і дирекційні кути орієнтирних напрямків. Але із-за ряду особливостей виконання бойових завдань частинами і підрозділами ракетних військ є певні особливості в змісті і проведенні топогеодезичної прив'язки стартових позицій. Вони обумовлені специфікою будови приладів наведення виробів, дальністю стрільби (пусків), а також показниками розсіювання точок падіння снарядів (виробів).
Розглянемо детально зміст та задачі топогеодезичної прив'язки стартових позицій підрозділів РВ.
Топогеодезична прив'язка стартових позицій ОТР включає:
визначення повних прямокутних координат точок пуску, їхньої абсолютної висоти, геодезичної широти і зближення меридіанів;
визначення дирекційних кутів основних і контрольних орієнтирних напрямків з точок стояння приладів наведення;
переобчислення прямокутних координат точок пуску в зону цілей і визначення поправки в дирекційний кут за перехід з однієї зони в іншу;
контроль точності топогеодезичної прив'язки.
В позиційному районі стартової батареї вибирають і готують не менше двох стартових позицій для кожного стартового відділення і місця розгортання пункту управління батареї. Стартові позиції для стартових відділень вибирають і готують на віддаленні 70-100 метрів одна від одної.
Топогеодезична привязка в залежності від обстановки виконується по карті або на геодезичній основі.
При топогеодезичній привязці на геодезичній основі координати точок пуску визначають за допомогою приладів відносно пунктів ДГМ.
При топогеодезичній привязці по карті (АФЗ) координати точок пуску визначають за допомогою топопривязчика або приладів відносно контурних точок топографічних або спеціальних карт масштабу 1:50 000 або 1:100 000.
Дирекційні кути орієнтирних напрямків визначають гіроскопічним, астрономічним або геодезичним способом.
Переобчислення координат здійснюють аналітичним способом.
Абсолютні висоти точок пуску визначають на рівнинній і горбистій місцевості - по карті, а в гірській місцевості - за допомогою приладів відносно пунктів ДГМ, а також від контурних точок, висоти яких визначені надійно.
Координати кожної точки пуску визначаються одним топопривязчиком дворазово від різних контурних точок; або двома топопривязчиками; або одним топопривязчиком і приладами від пунктів ДГМ, контурних точок карти (АФЗ).
Якщо координати точки пуску визначались двома топопривязчиками, дозволяється виконувати роботу від однієї початкової контурної точки; при цьому координати початкової точки для кожного топопривязчика повинні визначатися і встановлюватися незалежно.
При визначенні координат точки пуску за допомогою топопривзчика довжина маршруту від початкової точки не повинна перевищувати 5 км.
Дирекційні кути основного і контрольного орієнтирних напрямків визначаються незалежними способами або різними приладами.
За основний напрямок завжди приймають напрямок на ліву віху (орієнтир), за контрольний - на праву віху (орієнтир).
За сприятливих умов у ході привязки позицій визначають дирекційні кути з точки пуску на 2-3 орієнтирні точки, віддалені не менше чим на 3 км, для забезпечення необхідності наведення ракети в ціль (контролю наведення) по віддаленій точці.
ТГ-привязка (ТГП) стартових позицій (СП) підрозділів ОТР виконується силами і засобами топогеодезичних відділень ( тгв ) ВУ сбатр.
Кожне тгв має на озброєнні топоприв'язчик 1Т12 ( навігаційна апаратура , 1Г17, ПАБ-2М, ДСП-30, АЛЛ, СТМ, прилади для роботи на карті), теодоліт Т10В (ТТ-3), ЕКОМ 1В520. Для проведення контролю ТГ-привязки може бути залучена геодезична обслуга або тгв старшого начальника.
Топогеодезична прив'язка стартових позицій ТР включає:
визначення повних прямокутних координат точок пуску, їхньої абсолютної висоти;
визначення істинного азимуту вихідного напрямку з точки встановлення гірокомпасу на точки встановлення віх;
переобчислення прямокутних координат точок пуску в зону цілей і визначення поправки в дирекційний кут за перехід з однієї зони в іншу;
- контроль точності топогеодезичної прив'язки.
Роботу по топогеодезичній привязці СП в підготовлюваному позиційному районі здійснюють силами і засобами тгв стартової батареї.
Кожне тгв має на озброєнні топоприв'язчик 1Т12 (навігаційна апаратура, гірокомпас 1Г17, бусоль ПАБ-2М, далекомір ДСП-30, 20м мірна стрічка, прилади для обчислень та роботи на карті), теодоліт Т10В (ТТ-3) в комплекті з ДДИ, ЕКОМ 1В520. По результатам ТГП на кожну СП складають картку топогеодезичної привязки, яку передають командиру батареї при прибутті в ПР.
ТГ-привязку СП при розгортанні батареї в непідготованому ПР здійснюють обслугою ПУ за допомогою системи топопривязки 1Т28 із складу ПУ. Контроль привязки точок пуску здійснюють засобами тгв стартової батареї (що має на озброєнні топоприв'язчик 1Т12).
В залежності від обстановки, координати точок пуску визначають на геодезичній основі (відносно пунктів ДГМ, СГМ, АТГМ); по карті (масштабу 1:50 000,1:100 000, або спеціальній карті з координатами контурних точок) за допомогою топопривязчика або кутомірних приладів.
Координати кожної точки пуску визначаються одним топопривязчиком дворазово від різних контурних точок; або двома топопривязчиками; або одним топопривязчиком і приладами від контурних точок. При визначенні координат точки пуску за допомогою топопривзчика довжина маршруту від початкової точки не повинна перевищувати 5 км.
Азимути вихідних напрямків визначають гіроскопічним, астрономічним і геодезичним способами.
Для проведення контролю ТГП може бути залучено геодезична обслуга ст. начальника.
Топогеодезична прив'язка стартових позицій реактивної артилерії включає:
визначення повних прямокутних координат точок пуску кожної БМ, їх абсолютної висоти, геодезичної широти і зближення меридіанів;
визначення кутомірів по основній і запасній точкам наводки для кожної БМ, дирекційних кутів на 1-2 орієнтири з точки стояння бусолі НО, КБ;
за необхідності - переобчислення прямокутних координат точок пуску в зону цілей і визначення поправки в дирекційний кут за перехід з однієї зони вінілу;
провішування основного напрямку пуску з точки пуску;
контроль точності топогеодезичної прив'язки.
Після виконання топоробіт, за результатами прив'язки кожної вогневої позиції, складається картка топогеодезичної прив'язки в 2-х екземплярах: один екземпляр картки вручається командиру стартової батареї, другий -подається в штаб дивізіону.
Як правило, підрозділи, які виконують задачу топогеодезичної прив'язки позицій, вирушають заздалегідь у позиційний район частини (підрозділу) у складі рекогносцирувальної (розвідувальної) групи - РГ; крім ТГП та підготовки маршрутів висування у топогеодезичному відношенні, на РГ покладаються задачі по інженерній, РХБ - розвідці маршрутів висування та позиційних районів. До складу РГ можуть входити додані геодезичні підрозділи, на які як правило покладаються завдання по згущенню ДГМ у ПР та контролю прив'язки СП. Детальніше дії РГ частини (підрозділу) ви будете вивчати на кафедрі тактики у наступному навчальному році.
