
- •Практичне заняття № 15 Клініко-фармацевтичні підходи до лікування гострої і хронічної серцевої недостатності (аритмій, тромбозів)
- •Стадії хронічної сн.
- •Функціональні класи сн за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця (nyha)
- •Рекомендовані дози інгібіторів апф при хсн
- •Особливості призначення інгібіторів апф при хсн
- •Побічні ефекти та найчастіші причини відміни інгібіторів апф
- •Особливості призначення діуретиків при хсн
Практичне заняття № 15 Клініко-фармацевтичні підходи до лікування гострої і хронічної серцевої недостатності (аритмій, тромбозів)
Серцева недостатність (СН): патофізіологічне визначення – неспроможність серця (при незнижених ОЦК* та Hb**) забезпечувати кров’ю тканини у відповідності з їх метаболічними потребами у стані спокою та/або при помірних фізичних навантаженнях
ОЦК - об'єм циркулюючої крові
** - рівень гемоглобіну в крові
Гостра СН – виникає при різкому зниженні скорочувальної здатності міокарда в результаті розвитку обширного ІМ, гострого токсичного ураження серця, при розриві стінок серця або надриві стулок клапанів. Може розвиватися при різкому підвищенні АТ у великому (гіпертонічний криз) або малому (тромбоемболія легеневої артерії) колі кровообігу.
Клінічні прояви ГСН: кардіогенний шок і набряк легень.
ХСН – клінічний синдром, що характеризується:
порушенням насосної функції серця
зниженням толерантності до фізичних навантажень
затримкою в організмі рідини
прогресуючим перебігом
поганим прогнозом (↓ тривалості життя)
До 85% випадків ХСН зумовлені:
артеріальною гіпертензією
ішемічною хворобою серця
поєднанням АГ та ІХС
Основні механізми розвитку ХСН:
Прямі ушкодження міокарда: ІХС, міокардит, дилятаційна кардіоміопатія;
Перевантаження серця об’ємом (мітральна, аортальна та трикуспідальна регургітація, дефект міжшлуночкової перегородки);
Перевантаження серця тиском (артеріальна і легенева гіпертензія, аортальний стеноз);
Діастолічна недостатність міокарда (гіпертрофічна кардіоміопатія, гіпертонічне серце, констриктивний і ексудативний перикардит);
Хронічні аритмії (брадиаритмія з ЧСС менше 40 за 1 хв, тахіаритмія з ЧСС вище 160-180 за 1 хв);
Стани з високим серцевим викидом і серцевим індексом (тиротоксикоз, анемія, цироз печінки).
Суб'єктивні та об'єктивні симптоми, що мають викликати підозру на наявність ХСН:
Скарги |
Симптоми |
Задишка |
Набряки |
Швидка стомлюваність |
Зсув верхівкового поштовху |
Слабкість |
III тон |
Серцебиття |
Асцит |
Ортопное |
Підвищення ЦВД |
Ніктурія |
Набухання яремних вен |
Відсутність апетиту |
Застійні хрипи |
Погіршення розумової діяльності |
Тахікардія, тахіпное |
Депресія |
Гепатомегалія |
Безсоння |
Гіпотензія |
Сухий кашель |
Кахексія |
Стадії хронічної сн.
І стадія. Початкова стадія захворювання (ураження) серця. Гемодинаміка не порушена. Прихована СН. Безсимптомна дисфункція лівого шлуночка
ІІА стадія. Клінічно виражена стадія захворювання (ураження) серця. Порушення гемодинаміки в одному із кіл кровообігу, виражені помірно. Адаптивне ремоделювання серця і судин.
ІІБ стадія. Важка стадія захворювання (ураження) серця. Виражені порушення гемодинаміки в обох колах кровообігу. Дезадаптивне ремоделювання серця і судин.
ІІІ стадія. Кінцева стадія ураження серця. Виражені зміни гемодинаміки і важкі (незворотні) структурні зміни органів-мішеней (серця, легень, судин, головного мозку, печінки, нирок. Фінальна стадія ремоделювання серця і судин.