
- •Роль та значення мови в житті суспільства. Функції мови
- •Мовна норма
- •Морфологічні норми – уживання значущих частин слова (морфем).
- •Основи культури мовлення
- •Часто слова означають наявність якихось ознак (якісний , кваліфікований). У деяких професійних колективах вони вживаються на позначення високого (найвищого) рівня тієї самої ознаки.
- •Бартер обмін
- •Ексклюзивний виключний
- •Прерогатива перевага, виключне право
- •Синонімічний вибір слова
- •Антонімічно-синонімічні пари
- •Водичка вода
- •В нашу пользу – на нашу користь в честь праздника – на честь свята
- •В последнее время – останнім часом
- •При опасності – у разі небезпеки Сполучник
- •Правопис сполучників
- •У с к л а д е н и х сполучниках кожна частина завжди пишеться о к р е м о : тому що, через те що.
- •Характеристика на студента - характеристика (кого?) студента;
- •Види усного спілкування. Телефонна розмова
- •Види і жанри публічних виступів
- •Види нарад
- •Документ, функції документа
- •Критерії класифікації документів
- •Службовий лист
- •Зразки документів
- •Службові листи
- •Розписка
- •Члени комісії: (підпис) о.Г. Прокоф’єва
- •Орфографія Позначення м'якості приголосних
- •Уживання апострофа
- •Літери г, ґ
- •Подвоєння приголосних
- •Використання термінів
- •Контрольні роботи
- •Дата Підпис
- •“Українська мова (за професійним спрямуванням)”
Часто слова означають наявність якихось ознак (якісний , кваліфікований). У деяких професійних колективах вони вживаються на позначення високого (найвищого) рівня тієї самої ознаки.
У межах одного колективу, однієї спеціальності може зароджуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоши-ренішими є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо-(недопромисел, недовнесок); за- (задебетувати, запроцентувати); над-, -еред-; серед суфіксів –ість, -ат, -ація та ін.
Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні.
Засмічують мову й недоречно вжиті слова, що давно вийшли з ужитку. Проте в мові документів законодавчого характеру трапляються такі, які в літературній мові вважаються застарілими ,а в юридичних документах належать до активної лексики.
Застарілі слова в офіційних документах іноді вживаються з певною стилістичною метою, надаючи мові певної урочистості.
Використання неологізмів та запозичень
Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жарґону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.
Неологізми першої групи доцільно
використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар, телефакс, супутникова інформація, фінанси, прогрес, політика, демократія, бюджет, баланс, авізо, бандероль, бланк, шифр, номер, серія, комп’ютер, робот та ін.
Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.
Авторитет повага, пошана, вага
Анархія безладдя
Апеляція звертання
Аргумент підстава, мотив, обґрунтування, доказ
Асортимент набір
Баланс рівновага
Бартер обмін
Бізнес справа, діяльність
Дебати обговорення
Дефект вада, недолік, хиба, ґанж, упущення,
пошкодження, брак
Ексклюзивний виключний
Пріоритет першість, переважне право
Прерогатива перевага, виключне право
Декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі:
Не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники;
Треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми – добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту;
Не можна використовувати в одному документі іншомовне слово та його український відповідник.
Перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить ведення діловодства й допоможе уникнути небажаних двозначностей і помилок.
Джерела української фразеології
Це усталені в мові вислови, прислів’я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті вислови тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, боротьба проти неправди, кривди; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини.
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
побут: дати гарбуза, зуб на зуб не попадає;
вислови професійної діяльності: на два фронти, зсув за фазою, підписати вирок;
вислови античної культури: золотий вік, неопалима купина, крокодилячі сльози;
вислови художньої літератури, Біблії: бути чи не бути; берегти, як зіницю ока; спляча царівна.
У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я і приказки вживаються здебільшого в усному мовленні.
У письмовому діловому мовленні, зокрема в офіційно-ділових документах, вживання фразеологізмів не допускається.
Пароніми в діловому мовленні
Пароніми - слова, які за зовнішньою формою близькі до інших слів, але за значенням різні.
Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим.
У діловому мовленні найчастіше зустрічаємо такі пароніми:
Адрес – адреса
Адрес – письмове привітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею (адрес від колективу).
Адреса – місце проживання чи перебування особи, місце знаходження установи; напис на конверті, бандеролі тощо (домашня адреса).
Адресант – адресат
Адресант – той, хто адресує, відправляє листи (мій адресант).
Адресат – той, хто одержує листи, бандеролі (відправляти адресатові).
Винятково – виключно
Винятково – дуже особливо, надзвичайно, не так, як усі (винятково вродлива дівчина).
Виключно – лише, тільки (виключно для тебе).
Громадський – громадянський
Громадський – стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний з суспільно корисною діяльністю (організації, будинок, думка).
Громадянський – стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому (обов’язок, мужність).
Ділянка – дільниця
Ділянка – частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі; галузь, частина тіла, сфера діяльності (землі, фронту, скронева, наукова).
Дільниця – адміністративно-територіальна або виробнича одиниця (виборча, складальна, будівельна, лікарська).
Досвідчений – освічений
Досвідчений – який має великі знання в якійсь галузі, великий життєвий досвід (лектор, вчитель).
Освічений – має освіту, здобув глибокі знання (людина).
Додержувати – додержуватися
Додержувати – виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати порядку).
Додержуватися – Додержуватися – бути прихильником якоїсь думки, певних поглядів, переконань (додержуватися поглядів).
Дипломант – дипломат
Дипломант – особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі (дипломант конкурсу скрипалів).
Дипломат – службова особа, яка має урядові повноваження для відносин з іноземними державами (дипломат України).
Заснований – оснований
Заснований – закладений, організований, створений (клуб).
Оснований – який ґрунтується на чомусь, містить у своїй основі те, про що йдеться, говориться (оснований на вивченні ринку).
Запитання – питання
Запитання – звертання до когось, яке потребує відповіді або офіційне роз’яснення з приводу чогось (звертатися із запитанням, ставити запитання).
Питання – положення, проблема, справа, які вимагають обговорення, дослідження, вивчення; пункт документа, порядку денного (болюче питання, порушувати питання).
Здатний –здібний
Здатний – який має можливість, силу, певні дані щось зробити, здійснити, виконати; спроможний (здатний на вчинок).
Здібний – який має природні здібності; обдарований (здібний музикант).
Туристичний – туристський
Туристичний – стосується туризму (бюро, довідник, журнал).
Туристський – стосується туриста, туристів (поїзд, сезон, група, одяг).
Чисельний – численний
Чисельний – який стосується числа; числовий (аналіз); кількісний (перевага, зростання населення).
Численний – який складається з великої кількості когось, чогось (загін, аудиторія, група, організація, товариство); наявний у великій кількості (війська, гості, делегації, досліди, жертви, зразки, кадри, підприємства, ухвали, мешканці).