
- •Тема 8 „Структурна та інвестиційно-інноваційна політика”
- •1. Структурна політика: цілі, види, пріоритети та механізми
- •2 Структурні зрушення та основні завдання структурної політики України
- •3. Інвестиційна політика: зміст, інструменти та особливості реалізації в національній економіці
- •3) Здійснення заходів щодо зменшення ставки відсотка по кредитах і відповідного багаторазового збільшення обсягів кредитування реального сектора комерційними банками:
- •4. Національна інноваційна система як стратегічний інститут розвитку
3. Інвестиційна політика: зміст, інструменти та особливості реалізації в національній економіці
Головною перешкодою на шляху національної економіки України до стабільного економічного зростання на засадах структурного та якісного оновлення товаропродукуючої сфери є досить низька активність процесів капіталотворення та його недосконала галузева структура.
Статистика переконує, що норма нагромадження основного капіталу у ВВП за останні роки не перевищувала 22%. Враховуючи ж, що для ефективного функціонування економіки та безперервного відновлення матеріально-технічної бази загальний обсяг інвестицій в основний капітал залежно від фази економічного циклу повинен коливатися у межах 20-25% від ВВП, можна стверджувати, що навіть реноваційні інвестиційні потреби української економіки задовольняються не повністю, не кажучи вже про потреби розвитку.
Таблиця 2 Напрями впливу інвестицій на економічне зростання
Період |
Характер дії на економічне зростання і розвиток |
Визначальні параметри |
Короткостроковий |
Інвестиції як складова сукупних видатків (сукупного попиту) |
Темп зростання інвестиційних видатків економічних суб'єктів |
Середньо-строковий |
Інвестиції як інструмент розподілу і перерозподілу ресурсів між видами економічної діяльності та галузями промисловості |
Галузева, територіальна та інституціона-льна структура інвестицій, її динаміка |
Довгостроковий |
Інвестиції як фактор підвищення продуктивності суспільної праці |
Показники ефективності інвестиційних процесів та їхнє інноваційне наповнення; відтворювальна та технологічна структура, її динаміка |
Таблиця 3 – Основні показники інвестиційної діяльності
Група показників |
Показники |
Абсолютні показники (у грош. од. за рік) |
• валові, чисті та реноваційні інвестиції; •капіталовкладення в основний капітал; •інвестиції в приріст запасів обігових засобів; •обсяг будівельно-монтажних робіт; •чистий приплив капіталу, у т.ч. прямі та портфельні інвестиції |
Структурні показники |
•за суб'єктами інвестиційної діяльності або інституціональна структура (співвідношення між державними, приватними, іноземними та спільними інвестиціями) |
•територіальна структура (розподіл інвестицій за економічними регіонами) |
|
•галузева структура (розподіл інвестицій між видами економічної діяльності та галузями промисловості) |
|
•за джерелами фінансування інвестицій (співвідношення між використаними коштами централізованих (бюджетних) джерел, власних коштів підприємств, кредитів банків) |
|
Відносні показники (%) |
•частка валових інвестицій у ВВП (норма валового нагромадження); •частка чистих інвестицій у ВВП або ЧВП (норма чистого нагромадження); •частка капіталовкладень у ВВП або ЧВП (норма нагромадження основного капіталу); •частка інвестицій інноваційного характеру у ВВП |
Показники ефективності |
• капіталовіддача; •середній термін окупності капіталовкладень; •лаг інвестицій — запізнення віддачі від інвестицій; •інвестиційний мультиплікатор |
Показники динаміки |
•абсолютний приріст; •ланцюговий та базисний індекси зростання; •середні темпи росту та приросту за певні проміжки часу; •показники структурної динаміки |
Негаразди в інвестиційній сфері пояснюються цілою низкою причин, серед яких:
значний інвестиційних ризик, викликаний соціально-економічною та політичною нестабільністю;
мінливість і нспередбачуваність законодавчої бази (передусім податкової);
дезінтеграція реального та фінансового секторів економіки;
загальне скорочення державних видатків (особливо державних інвестицій та державного споживання), обмеження їх головним чином соціальними потребами;
надмірний рівень оподаткування.
тіньовий сектор, інтереси суб'єктів якого концентруються на короткострокових торговельних операціях спекулятивного характеру і знаходяться поза сферою реального інвестування;
відтік капіталів за кордон. За оцінками фахівців, за роки незалежності Україна втратила від 40 до 60 млрд. дол. і стала донором більш розвинутих економік, перш за все, американської;
часткова доларизація та єврозація економіки (внутрішній витік капіталів).
Таблиця 4 – Роль держави в регулюванні інвестиційних процесів: функції, принципи, інструменти
Держава як |
|
Суб'єкт регулювання інвестиційних процесів |
Інвестор — безпосередній суб'єкт інвестиційної діяльності |
Функції |
|
• формування правових та інституціональшіх умов інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, зокрема, регулювання сфер та об'єктів інвестування; • моніторинг інвестиційного клімату, оцінка та прогнозування макроскономічної інвестиційної кон'юнктури і динаміки інвестиційних процесів; • сприяння розбудові ефективної системи регулювання інвестиційних процесів, координація та оптимізація взаємодії її складових; • визначення стратегічних завдань та пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку країни; • свідомий вплив на інвестиційну діяльністьсуб'єктів господарювання недержавного сектору економіки, націлений на: пом'якшення циклічних коливань обсягів інвестицій; коригування галузевої структури та регіонального розподілу інвестиційних ресурсів відповідно до системи національних пріоритетів тощо |
• розвиток суспільно значу щих сфер, у якому через їх певні специфічні характеристики (значну капіталоємність, тривалий термін окупності, ризиковані, суспільний характер споживання отриманих результатів тощо) не зацікавлений приватний сектор економіки; • розвиток державного сектора у виробничій сфері; • реалізація державної інвестиційної програми |
Принципи: прогнозованість, селективність, комплексність, послідовність, несуперечли-вість тактичних і стратегічних завдань, адекватність, адаптивність |
|
Об'єкти впливу: макроекономічне середовище інвестиційної діяльності, величина фінансових ресурсів (заощадження та амортизація) та їх доступність, альтернативна ціна грошей – реальна ставка відсотка, чиста очікувана прибутковість капіталу, термін окупності, ризик і невизначеність |
|
Інструменти • загальні: законодавчі та нормативні акти, що регламентують інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання; система сертифікації та стандартизації інвестиційних товарів; макроекономічне прогнозування а індикативне планування; достовірне інформаційне забезпечення суб'єктів економіки щодо пріоритетів державної соціально-економічної політики та макроекономічної кон'юнктури |
|
переважно непрямі |
переважно прямі |
• бюджстно-податкові (рівень оподаткування, податкові пільги, податкові канікули, прискорена амортизація, державні замовлення та закупівлі, дотації, субсидії, субвенції, пільгові або безпроцентні кредити); • грошово-кредитні (цільова емісія, ставка рефінансування, обов'язкові резерви, операції на відкритому ринку); • протекціоністські (митні та акцизні збори, квотування, ліцензування, податки як елемент ціноутво рення) тощо |
• кількісно-структурні зміни у державних капіталовкладеннях; • динаміка інвестиційної дія льності державних підприємств та підприємств, співвласником яких є держава; • законодавчий захист від скорочення стратегічних державних інвестицій, що фінансуються з державного бюджету, встановлення їх квоти у відсотках до ВВП тощо |
Подолання негативних явищ та процесів у інвестиційній сфері потребує провідної ролі держави – суб'єкта регулювання інвестиційних процесів та держави – безпосереднього інвестора.
Інвестиційна політика – цілеспрямована діяльність держави щодо встановлення структурних параметрів інвестиційних процесів, необхідних для нормального перебігу розширеного відтворення та підтримання сталої динамічної макроекономічної рівноваги.
Пріоритетне завдання інвестиційної політики в умовах України – забезпечити умови для накопичення критичної маси інвестиційних ресурсів, регулювання їх структурно-кількісних параметрів, необхідних для виходу на траєкторію стабільного економічного зростання, формування нового екологобезпечного соціально-інноваційного типу розширеного відтворення.
Основними складовими активної інвестиційної політики є:
1) полегшення податкового пресу на національних товаровиробників та інвесторів, зокрема:
• диференціація ставок оподаткування залежно від напрямку діяльності підприємства та характеру і мети використання прибутку;
• зниження податкового тягаря на товаропродукуючу сферу та встановлення агрегованої ставки оподаткування суб'єктів господарювання реального сектора економіки на рівні 30-35 відсотків;
• посилення стимулюючого потенціалу інвестиційно орієнтованих податкових пільг, зокрема впровадження податкового кредиту на приріст інвестиційних видатків;
2) реструктуризація державних видатків та підвищення їх ефективності щодо регулювання інвестиційних процесів, насамперед:
• підвищення ефективності інвестиційних програм і проектів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів;
• відновлення керованості інвестиційними процесами у державному секторі економіки.;