Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т-8 Структ перебуд НЕ.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
336.67 Кб
Скачать

3. Інвестиційна політика: зміст, інструменти та особливості реалізації в національній економіці

Головною перешкодою на шляху національної економіки України до стабільного економічного зростання на засадах структурного та якісного оновлення товаропродукуючої сфери є досить низька активність процесів капіталотворення та його недосконала галузева структура.

Статистика переконує, що норма нагромадження основного капіталу у ВВП за останні роки не перевищувала 22%. Враховуючи ж, що для ефективного функціонування економіки та безперервного відновлення матеріально-технічної бази загальний обсяг інвестицій в основний капітал залежно від фази економічного циклу повинен коливатися у межах 20-25% від ВВП, можна стверджувати, що навіть реноваційні інвестиційні потреби української економіки задовольняються не повністю, не кажучи вже про потреби розвитку.

Таблиця 2 Напрями впливу інвестицій на економічне зростання

Період

Характер дії на економічне зростання і розвиток

Визначальні параметри

Короткостроковий

Інвестиції як складова сукупних видатків (сукупного попиту)

Темп зростання інвестиційних видатків економічних суб'єктів

Середньо-строковий

Інвестиції як інструмент розподілу і перерозподілу ресурсів між видами економічної діяльності та галузями промисловості

Галузева, територіальна та інституціона-льна структура інвестицій, її динаміка

Довгостроковий

Інвестиції як фактор підвищення продуктивності суспільної праці

Показники ефективності інвестиційних процесів та їхнє інноваційне наповнення; відтворювальна та технологічна структура, її динаміка

Таблиця 3 – Основні показники інвестиційної діяльності

Група показників

Показники

Абсолютні показники (у грош. од. за рік)

• валові, чисті та реноваційні інвестиції;

•капіталовкладення в основний капітал;

•інвестиції в приріст запасів обігових засобів;

•обсяг будівельно-монтажних робіт;

•чистий приплив капіталу, у т.ч. прямі та портфельні інвестиції

Структурні показники

•за суб'єктами інвестиційної діяльності або інституціональна структура (співвідношення між державними, приватними, іноземними та спільними інвестиціями)

•територіальна структура (розподіл інвестицій за економічними регіонами)

•галузева структура (розподіл інвестицій між видами економічної діяльності та галузями промисловості)

•за джерелами фінансування інвестицій (співвідношення між використаними коштами централізованих (бюджетних) джерел, власних коштів підприємств, кредитів банків)

Відносні показники (%)

•частка валових інвестицій у ВВП (норма валового нагромадження);

•частка чистих інвестицій у ВВП або ЧВП (норма чистого нагромадження);

•частка капіталовкладень у ВВП або ЧВП (норма нагромадження основного капіталу);

•частка інвестицій інноваційного характеру у ВВП

Показники ефективності

• капіталовіддача;

•середній термін окупності капіталовкладень;

•лаг інвестицій — запізнення віддачі від інвестицій;

•інвестиційний мультиплікатор

Показники динаміки

•абсолютний приріст;

•ланцюговий та базисний індекси зростання;

•середні темпи росту та приросту за певні проміжки часу;

•показники структурної динаміки

Негаразди в інвестиційній сфері пояснюються цілою низкою причин, серед яких:

  • значний інвестиційних ризик, викликаний соціально-економічною та політичною нестабільністю;

  • мінливість і нспередбачуваність законодавчої бази (передусім податкової);

  • дезінтеграція реального та фінансового секторів економіки;

  • загальне скорочення державних видатків (особливо державних інвестицій та державного споживання), обмеження їх головним чином соціальними потребами;

  • надмірний рівень оподаткування.

  • тіньовий сектор, інтереси суб'єктів якого концентруються на короткострокових торговельних операціях спекулятивного характеру і знаходяться поза сферою реального інвестування;

  • відтік капіталів за кордон. За оцінками фахівців, за роки незалежності Україна втратила від 40 до 60 млрд. дол. і стала донором більш розвинутих економік, перш за все, американської;

  • часткова доларизація та єврозація економіки (внутрішній витік капіталів).

Таблиця 4 – Роль держави в регулюванні інвестиційних процесів: функції, принципи, інструменти

Держава як

Суб'єкт регулювання інвестиційних процесів

Інвестор — безпосередній суб'єкт інвестиційної діяльності

Функції

• формування правових та інституціональшіх умов інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, зокрема, регулювання сфер та об'єктів інвестування;

• моніторинг інвестиційного клімату, оцінка та прогнозування макроскономічної інвестиційної кон'юнктури і динаміки інвестиційних процесів;

• сприяння розбудові ефективної системи регулювання інвестиційних процесів, координація та оптимізація взаємодії її складових;

• визначення стратегічних завдань та пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку країни;

• свідомий вплив на інвестиційну діяльністьсуб'єктів господарювання недержавного сектору економіки, націлений на: пом'якшення циклічних коливань обсягів інвестицій; коригування галузевої структури та регіонального розподілу інвестиційних ресурсів відповідно до системи національних пріоритетів тощо

• розвиток суспільно значу щих сфер, у якому через їх певні специфічні характеристики (значну капіталоємність, тривалий термін окупності, ризиковані, суспільний характер споживання отриманих результатів тощо) не зацікавлений приватний сектор економіки;

• розвиток державного сектора у виробничій сфері;

• реалізація державної інвестиційної програми

Принципи: прогнозованість, селективність, комплексність, послідовність, несуперечли-вість тактичних і стратегічних завдань, адекватність, адаптивність

Об'єкти впливу: макроекономічне середовище інвестиційної діяльності, величина фінансових ресурсів (заощадження та амортизація) та їх доступність, альтернативна ціна грошей – реальна ставка відсотка, чиста очікувана прибутковість капіталу, термін окупності, ризик і невизначеність

Інструменти

загальні: законодавчі та нормативні акти, що регламентують інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання; система сертифікації та стандартизації інвестиційних товарів; макроекономічне прогнозування а індикативне планування; достовірне інформаційне забезпечення суб'єктів економіки щодо пріоритетів державної соціально-економічної політики та макроекономічної кон'юнктури

переважно непрямі

переважно прямі

бюджстно-податкові (рівень оподаткування, податкові пільги, податкові канікули, прискорена амортизація, державні замовлення та закупівлі, дотації, субсидії, субвенції, пільгові або безпроцентні кредити);

грошово-кредитні (цільова емісія, ставка рефінансування, обов'язкові резерви, операції на відкритому ринку);

протекціоністські (митні та акцизні збори, квотування, ліцензування, податки як елемент ціноутво рення) тощо

• кількісно-структурні зміни у державних капіталовкладеннях;

• динаміка інвестиційної дія льності державних підприємств та підприємств, співвласником яких є держава;

• законодавчий захист від скорочення стратегічних державних інвестицій, що фінансуються з державного бюджету, встановлення їх квоти у відсотках до ВВП тощо

Подолання негативних явищ та процесів у інвестиційній сфері потребує провідної ролі держави – суб'єкта регулювання інвестиційних процесів та держави безпосереднього інвестора.

Інвестиційна політика – цілеспрямована діяльність держави щодо встановлення структурних параметрів інвестиційних процесів, необхідних для нормального перебігу розширеного відтворення та підтримання сталої динамічної макроекономічної рівноваги.

Пріоритетне завдання інвестиційної політики в умовах України – забезпечити умови для накопичення критичної маси інвестиційних ресурсів, регулювання їх структурно-кількісних параметрів, необхідних для виходу на траєкторію стабільного економічного зростання, формування нового екологобезпечного соціально-інноваційного типу розширеного відтворення.

Основними складовими активної інвестиційної політики є:

1) полегшення податкового пресу на національних товаровиробників та інвесторів, зокрема:

• диференціація ставок оподаткування залежно від напрямку діяльності підприємства та характеру і мети використання прибутку;

• зниження податкового тягаря на товаропродукуючу сферу та встановлення агрегованої ставки оподаткування суб'єктів господарювання реального сектора економіки на рівні 30-35 відсотків;

• посилення стимулюючого потенціалу інвестиційно орієнтованих податкових пільг, зокрема впровадження податкового кредиту на приріст інвестиційних видатків;

2) реструктуризація державних видатків та підвищення їх ефективності щодо регулювання інвестиційних процесів, насамперед:

• підвищення ефективності інвестиційних програм і проектів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів;

• відновлення керованості інвестиційними процесами у державному секторі економіки.;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]