- •1. Основні поняття та терміни екологічної хімії
- •1.1. Екологічні чинники середовища
- •Аеробні та анаеробні організми
- •Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •1.2.1. Неорганічні небезпечні речовини
- •Ртуть як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Головні токсичні сполуки ртуті
- •Свинець як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Кадмій як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.2.2. Діоксини та їх аналоги
- •1.3. Типи реакцій хімічних речовин у їх природному та техногенному кругообігу
- •Хімічні та фізичні методи моніторингу хімічного забруднення навколишнього середовища
- •2. Екологічна хімія атмосфери
- •2.1. Склад і будова атмосфери
- •2.2. Вільні радикали в атмосфері та тропосфері
- •2.2.1. Фотодисоціація
- •2.2.1.1.Фотодисоціація води
- •2.2.2. Реакції атмосферних іонів
- •2.3. Парниковий ефект та фізико-хімічний кругообіг co2
- •2.4.1. Джерела забруднення атмосфери
- •2.4.2. Діоксид сірки в атмосфері
- •2.4.2.1. Кислотні дощі
- •2.4.2.1.1. Утворення в атмосфері сірчаної кислоти
- •Механізм утворення сірчаної кислоти в атмосфері
- •2.4.2.1.2. Утворення в атмосфері нітратної кислоти
- •2.4.2.1.3. Контроль антропогенних викидів нітрогену та сірки
- •2.4.3. Хімія озону в атмосфері
- •2.4.3.1. Система найменування для фреонів
- •2.4.3.2. Вираження кількісного рівня наявності озону в атмосфері
- •2.5. Хімія аерозолів атмосфери
- •2.6. Хімізм фотохімічного смогу в атмосфері великих міст
- •2.6.1. Класичний смог
- •2.6.2. Фізико-хімічна природа фотохімічного смогу
- •2.6.3. Дія фотохімічного смогу
- •2. Екологічна хімія гідросфери
- •3.1. Аномальні властивості води і склад природних вод
- •3.2. Процеси формування хімічного складу природних вод
- •3.3. Процеси розчинення газів та твердих речовин у природних водах
- •3.3.1. Розчинність газів у воді
- •3.3.2. Розчинення твердих речовин у природних водах
- •3.3.2.1. Використання рівноважної термодинаміки для опису взаємодії між твердими речовинами і природними водами
- •3.3.2.2. Показники агресивності і нестійкості природних вод
- •3.4. Твердість природних вод
- •3.5. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.5.1. Карбонатна система і рН атмосферних опадів
- •3.5.2. Розчинність карбонатів і рН підземних і поверхневих природних вод
- •3.6. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.6.1. Карбонатна рівновага в океані
- •3.6.2. Лужність природних вод
- •3.6.3. Процеси закиснення поверхневих водоймищ
- •3.7. Окисно-відновні процеси в гідросфері.
- •3.7.1. Денітрифікація
- •3.7.2. Сульфат-редукція
- •3.7.3. Особливості окисно-відновних процесів в озерах
- •3.7.4. Особливості окисно-відновних процесів в океані
- •3.8. Неорганічні речовини у воді. Важкі метали у воді.
- •3.8.1. Мінералізація як чинник забруднення води
- •XSiO2 · yH2o,
- •3.8.2. Хімічні методи очищення води
- •3.8.3. Очищення стічних вод
- •3.8.3.1. Видалення важких металів
- •3.8.3.2. Дезінфекція
- •4. Екологічна хімія ґрунтів та хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.1. Екологічна хімія ґрунтів
- •4.1.1. Хімічні аспекти гіпергенезу і ґрунтоутворення
- •4.1.2. Хімічна природа органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.1. Класифікація органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.2. Неспецифічні органічні сполуки в ґрунтах
- •4.1.2.3. Специфічні гумусні речовини ґрунтів
- •4.1.2.4. Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах
- •4.1.2.5. Мікробне перетворення органічних речовин у ґрунтах
- •4.1.3. Поглинальна здатність ґрунтів
- •4.1.3.1. Обмінні катіони ґрунтів
- •4.1.3.2. Катіонообмінна здатність ґрунтів
- •4.1.3.3. Склад обмінних катіонів ґрунтів
- •4.1.4. Лужність і кислотність ґрунтів
- •4.2. Сполуки азоту в ґрунті
- •4.3. Сполуки фосфору в ґрунті
- •4.3.1. Кругообіг фосфору
- •4.4. Антропогенні забруднення ґрунту
- •4.4.1. Кислотні забруднення та їх хімічні наслідки для ґрунтів
- •4.4.1.1. Екологічні наслідки кислотних дощів для ґрунтів
- •4.5. Хімічна класифікація пестицидів
- •4.6. Хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.6.1. Поліциклічні хлоровані вуглеводні
- •4.6.1.1. Проблема ддт
- •4.6.1.2. Проблема діоксинів та їх аналогів
- •4.7. Мінеральні добрива як джерело забруднення ґрунтів
- •Література
- •1.Основні поняття та терміни екологічної хімії.................. ...........4
3.3.2.2. Показники агресивності і нестійкості природних вод
Важливими характеристиками природних вод і твердих речовин при розгляді процесів розчинення є показники агресивності і нестійкості.
Показник агресивності природних вод характеризує здатність даної води перевести тверду речовину в розчин. Чисельне значення показника агресивності стосовно даної речовини визначається величиною логарифма, що є часткою відношення константи рівноваги до добутку активностей іонів (продуктів), що утворюються в процесі розчинення і містяться у даній воді, та добутку активності реагентів, які містить речовина, що розчиняється.
,
де А – показник агресивності води; К – константа рівноваги процесу розчинення даної речовини; ПА – добуток активностей продуктів реакції, що містяться у даній воді, і реагентів, що містяться в речовині, яка розчиняється, відповідно.
Показник агресивності води часто використовують для порівняння розчинної здатності природних вод. Чим більше значення А, тим більшою мірою система нерівноважна і тим інтенсивніше відбувається процес розчинення даної речовини.
Показник нестійкості характеризує ступінь віддаленості системи від стану рівноваги. Цей показник зручно використовувати для порівняння стійкості різних твердих речовин відносно до однієї й тієї ж природної води. Чим більше значення показника нестійкості, тим дана речовина менш стійка.
Показник нестійкості І за числовим значенням дорівнює показнику агресивності, узятому із зворотним знаком:
I = − А.
Ця величина може бути розрахована за рівнянням:
.
Для випадку, який достатньо часто зустрічається в природних умовах, коли розчиняється чиста тверда речовина, активність якої може бути взятою за одиницю, а у водному розчині містяться тільки іони і молекули Н2О, опис процесу спрощується.
Рівняння процесу розчинення у цьому разі можна подати рівнянням:
АаВб = аА+б + bB−a.
Константа рівноваги рівна добутку активностей іонів, що утворюються, у ступенях, відповідних до їх стехіометричних коефіцієнтів:
Крівн = аА+б bB‒a.
Для визначення напряму процесів розчинення або осадження у цьому разі зручно використовувати показник ступеня нерівноважності:
Θ = (ПА)прод/Крівн.
де Θ – ступінь нерівноважності; (ПА)прод – добуток активностей іонів у розчині; Крівн – константа рівноваги процесу розчинення.
Ступінь нерівноважності характеризує ненасиченість (Θ < 1, іде процес розчинення) або пересичення (Θ > 1, йде процес осадження) розчину. Якщо ступінь нерівноважності дорівнює одиниці, в системі спостерігається рівновага між твердою і рідкою фазами.
Константи рівноваги процесів розчинення, як уже було зазначено вище, є величинами, що визначаються термодинамічними параметрами системи. Вони пов’язані з відповідною залежністю активності продуктів процесу розчинення, тому можуть бути використані для визначення концентрації відповідних домішок лише у разі безкінечно розведених розчинів, коли коефіцієнти активності усіх компонентів дорівнюють одиниці. Для оцінювання концентрації домішок у розчині часто використовують поняття добутку розчинності (ДР), яке для процесу, поданого рівнянням (3.11), матиме вигляд:
ДР = [А+b]а[B‒a]‒b,
де [А+b]а і [B‒a]−b – концентрації іонів у розчині (моль/л) у ступенях, відповідних стехіометричним коефіцієнтам реакцій.
