Конспект лекції 8 з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Тема. Морфологічна нормативність професійного мовлення План

1. Специфіка формотворення та словозміни прикметника.

2. Відмінювання та правопис числівників. Поєднання числівників з іменниками.

3. Стилістичні аспекти вживання займенників та їх форм.

4. Особливості словозміни та вживання дієслова:

а) варіантні форми та специфіка значення часових форм;

б) особливості творення та вживання форм способу дієслова;

в) функціювання активних та пасивних дієслівних форм;

г) правила утворення і вживання дієприкметникових форм.

5. Самобутність українського прислівника.

6. Функціювання і семантика прийменникових конструкцій.

7. Уживання сполучників у фаховому мовленні.

8. Уживання часток у фаховому мовленні.

(Література до теми буде розіслана разом із планами практичних через електронну пошту, як звично).

Для прикметника характерні такі граматичні категорії:

• рід (змінний, на відміну від іменника);

• число;

• відмінок;

• ступені порівняння (особлива категорія, властива лише прикметникові).

Форми ступенів порівняння можуть утворювати тільки якісні прикметники (тут пригадати зі студентами, які ще бувають прикметникові розряди), та й то не всі.

Не ступенюються:

1. Назви відтінків кольорів і смаків (темно-червоний, гірко-солоний).

2. Назви мастей (карий, гнідий)

3. Прикметники з суфіксами здрібнілості та згрубілості (маленький, чорнющий)

4. Прикметники, що позначають абсолютну якість (сліпий, живий).

5. Прикметники, що позначають неповну міру або надмірний вияяв якості (білуватий, премудрий).

6. Прикметники із заперечними префіксами (недобрий, антигуманний).

7. Прикметники, що перейшли в розряд якісних із відносних чи присвійних (вишневий (про колір), сталевий (про силу, твердість).

8. Незмінювані прикметники чужомовного походження (бордо, хакі).

Ступенів порівняння є три: нульовий (тобто початкова форма), вищий

і найвищий.

Прикметники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння двома способами:

• синтетичним (за допомогою додавання до основи відповідних суфіксів і префіксів);

• аналітичним (за допомогою додавання до нульового ступеня слів більш/менш або найбільш/найменш).

Ступенюючи прикметники синтетичним способом, слід пам’ятати, що:

1. Форми вищого ступеня творяться додаванням суфіксів -ш-, -іш- до основ нульового ступеня (густий – густіший).

Nota bene!

І. Якщо в основі нульового ступеня є суфікси –к-, -ек-, -ок-, при ступенюванні вони відпадають, напр., глибокий – глибший, легкий – легший.

ІІ. Іноді до тієї самої основи можуть приєднуватися і суфікс –ш-, і суфікс –іш-. У такому випадку утворені форми вищого ступеня матимуть відтінки у значеннях, напр., старий – старший (про осіб та істот) і старіший (про речі).

ІІІ. Низка прикметників утворює форми ступенів порівняння суплетивним способом, цілком змінюючи при цьому основу, напр., великий – більший, добрий – кращий і т. ін.

2. Форми найвищого ступеня творяться додаванням префікса най- до форм вищого ступеня (найгустіший).

Ступенюючи прикметники аналітичним способом, слід пам’ятати, що:

1. Форми вищого ступеня творяться додаванням слів більш/менш до форм нульового ступеня, напр., більш густий / менш густий.

2. Форми найвищого ступеня – додаванням слів найбільш/найменш до форм нульового ступеня, напр., найбільш густий / найменш густий.

Синтетичний спосіб характерніший для української мови. Йому слід надавати перевагу у всіх стилях мовлення. Аналітичний спосіб має відтінок книжності, однак є в нього одна перевага, яка забезпечує йому широке використання у професійному мовленні: цим способом ми можемо позначати вияв ознаки і в бік зростання порівняно з нульовим ступенем, і в бік спадання тимчасом, як синтетичний спосіб відображає тільки зростання. Схематично це можна відобразити так: