- •Розділ і. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району його діяльності
- •Підпорядкування та місцезнаходження розсадника Загальні відомості про розсадник
- •Природні умови
- •1.3 Економіка району. Ринок декоративної продукції.
- •1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва
- •1.5 Висновоки
- •Розділ іі. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
- •2.1 Технічне завдання
- •2.1. Технічне завдання.
- •2.2 Характеристика відведеної ділянки під розсадник
- •2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
- •Розрахунок площі посівного відділення
- •2.4 Організація території розсадника
- •2.5 Споруди, обладнання та оснащення
- •Розділ ііі. Основи агротехніки
- •3.1. Проект сівозмін
- •3.1.1. Господарські вимоги до сівозмін
- •3.1.2. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування
- •Ротаційна таблиця нормальної сівозміни посівного відділення розсадника
- •3.2. Обробіток грунту
- •3.2.1. Первинне освоєння площі
- •3.2.2. Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування
- •3.3. Система застосування добрив
- •3.3.1 Запроектована система добрив та її обгрунтування
- •3.3.2 Види дози, терміни та технологія внесення добрив
- •Розділ іv. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу
- •4.1. Особливості вирощування сіянців
- •4.1.1. Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу
- •4.1.2. Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянців
- •4.2 Особливості вирощування укорінених живців
- •4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців
- •4.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника
- •4.3.2. Агротехніка і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження
- •4.3.3. Агротехніка вирощування декоративних саджанців вегетативного походження
- •4.4. Особливості вирощування декоративного матеріалу з закритою кореневою системою
- •4.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника
- •4.5.1. Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу
- •4.5.2. Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців
- •Розділ V. Організація і охорона праці в розсаднику
- •5.1. Організація праці
- •5.2. Охорона праці та техніка безпеки
- •Список використаної літератури
4.2 Особливості вирощування укорінених живців
Для вегетативного розмноження використовують кореневі, стеблові здерев’янілі (зимові), стеблові напівздерев’янілі (зелені) та листкові живці. У розсадниках використовують головним чином стеблові живці, рідше кореневі та листкові. Нові рослини одержують шляхом укорінення живців у відкритому або закритому грунті. Для розмноження вейгели доцільно використовувати напівздерев’янілі (зелені) живці.
Для розмноження рослин використовують живці з пагонів поточного року, які закінчили або закінчують свій приріст і не встигли здерев’яніти. Зелені живці більшості порід нарізають завдовжки 5-7 см з декількома міжвузлями. Верхній зріз живця роблять над листовим черешком, нижній – під черешком або нижче його на 1 см, де найкраще утворюються корені. У рослин із супротивним розміщенням листків, нижній зріз роблять прямим, а із спіралевидним – під кутом 30-45° навпроти бруньки.
З метою зменшення випаровуючої поверхні і транспірації в усіх живців листяних порід з великими простими та складними листочками листову поверхню зменшують наполовину. У більшості хвойних добре укорінюються тільки живці верхньої частини пагона, тому у них роблять тільки один зріз – нижній.
Зелені живці перед висаджуванням обробляють стимулятором росту, використовуючи переважно водні розчини стимуляторів, але іноді застосовують також спиртові розчини та пудру. Спиртові розчини готують так: в 1 мл 50%-го спирту розчиняють 8-10 мг гетероауксину, 4-6 мг нафтилоцтової або 8-10 мг індолілмасляної кислоти. Обробка (експозиція) живців триває 10-15 с. Пудри готують з розрахунку на 1 г тальку (деревного вугілля) гетероауксину, ІМК або НОК до 30 мг, вітаміну С – 50-100 і вітаміну В1 – 5-10 мг.
Після обробки живці висаджують у теплиці з поліетиленовим покриттям і штучним туманом. Живці висаджують в шар піску або іншого субстрату (вермикуліт, перліт, керамзит) на глибину 1,5-2 см за схемою 5х5 або 7х7 см. Перед їх висаджуванням субстрат добре зволожують. У період укорінення зелених живців в теплиці потрібно підтримувати температуру повітря у межах 25-30°, а вологість – 85-95%.
Технологія вирощування рослин з зелених живців передбачає пересаджування укорінених живців з парників або теплиць у відкритий грунт на дорощування або у шкілки для одержання саджанців. Укорінені живці, якщо вони утворили добре розвинену кореневу систему, пересаджують в кінці липня – на початку серпня. Живці більшості порід бажано залишати в теплицях (парниках) на зиму. При зимуванні живців в теплицях або парниках їх необхідно загартовувати шляхом провітрювання, відкриття рам.
4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців
4.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника
Розрізняють такі види садивного матеріалу для декоративного розсадництва:
насіння – генеративні органи деревних рослин;
дичок – молода деревна рослина переважно природного походження віком 2-5 років, яку використовують головним чином, для лісовідновлення;
сіянець – молода деревна рослина віком 1-3 роки, вирощена з насіння без пересаджування і призначена для садіння на лісокультурні площі (лісові) або в шкільне відділення розсадника для дорощування та виробництва декоративних і плодових саджанців (сіянці лісові, плодові та декоративні);
саджанець – деревна рослина вирощена шляхом пересаджування (перешколювання) сіянця або дорощування в шкілці живця (неукоріненого або укоріненого). Лісові та плодові саджанці переважно 2-4-річні, а декоративні – 3-12-річні та старші;
живець – вегетативна частина рослини (стебла, кореня, листка), що використовується для садіння безпосередньо на лісокультурну площу або отримання садивного матеріалу інших видів (живцевих та щеплених саджанців). Живці поділяють на стеблові, листкові та кореневі.
В шкілках розсадника вирощуються декоративні саджанці насіннєвого походження – липа крупнолиста та саджанці щеплених – дуб звичайний.
Таблиця 4.4 Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника
№ пп |
Порода |
Вік, років |
Площа, га |
Схема розміщення садивних місць, м |
Потреба в сіянцях |
Ціна за 1 тис, шт., грн. |
Загальна вартість садивного матеріалу, грн. |
|||||||
на 1 га |
на всю площу |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||||||
Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців |
||||||||||||||
1 |
Береза повисла ф. «Fastigiata» |
3 |
1,61 |
1,0 х 0,5 |
20,0 |
32,2 |
100-00 |
3220-00 |
||||||
Шкілка щеплених саджанців |
||||||||||||||
2 |
Горобина звичайна ф. куляста |
2 |
1,51 |
0,9 х 0,4 |
27,8 |
41,9 |
100-00 |
4190-00 |
||||||
|
Усього |
|
|
|
|
|
|
7562-00 |
||||||
У стп. 3 вказується вік сіянців (живців), що висаджуються в шкільне відділення. Стп. 4, 5 та 7 заповнюються даними з форми 2 (стп. 6, 7 і 9). Ціна 1 тис. шт. сіянців або живців (стп. 8) береться за діючими цінами на садивний матеріал (дод. 20). Загальна вартість садивного матеріалу (стп. 9) визначається множенням потреби в садивному матеріалі (стп. 7) на його прейскурантну вартість (стп. 8).
