
- •1. Вимоги до розрахунково-графічної роботи
- •1.1. Загальні положення.
- •1.2. Оформлення розрахунково-графічної роботи.
- •1.3. Рекомендації щодо оформлення графічної частини
- •2. Структура розрахунково-графічної роботи
- •2.1. Загальні вимоги.
- •2.2. Пояснювальна записка.
- •3. Методика виконання окремих розділів розрахунково-графічної роботи
- •Загальні вимоги до розташування складів нафти та нафтопродуктів першої групи (резервуарні парки)
- •Загальні вимоги до розташування резервуарів для зберігання зріджених газів
- •Література
- •Додатки
- •Приклад розрахунків з оцінки відповідності вимогам безпеки групи наземних резервуарів для зберігання легкозаймистих або горючих рідин
- •Приклад розрахунку оцінки відповідності вимогам безпеки групи резервуарів для зберігання зрідженого газу
- •Розрахунково-графічна робота № 2
Приклад розрахунків з оцінки відповідності вимогам безпеки групи наземних резервуарів для зберігання легкозаймистих або горючих рідин
На підприємстві розташовано наземні резервуари з понтоном для зберігання нафти: два резервуари ємністю 10000 м3 кожний та чотири резервуари ємністю по 5000 м3.
Визначити кількість груп, максимально допустиму місткість групи, висоту обвалування для окремої групи та мінімально допустиму відстань між групами резервуарів для зберігання горючих рідин.
Розв’язок:
1. Перевіряємо відповідність загальної місткості групи. Згідно п. 17.1.30 табл. 24 (ВБН В 2.2.-58.1-94) загальна місткість даних резервуарів в групі не повинна перевищувати 120000 м3.
Фактична загальна місткість резервуарів в групі дорівнює:
2·1000+4·5000= 40000 м3.
Оскільки фактична загальна місткість резервуарів у групі менша допустимої, то вона відповідає п. 17.1.30 табл. 24. (приймаємо 1 групу).
2. Зображуємо план розташування резервуарів:
3. Визначаємо відстань між стінками резервуарів згідно п. 17.1.30 табл. 24. (ВБН В 2.2.-58.1-94):
L1 = 0,5 · d = 0,5 · 28,5 = 14,25 м,
L2 = 0,5 · d = 0,5 · 21 = 10,5 м.
4. Визначаємо відстань від стінок резервуарів до підошви внутрішніх схилів обвалування згідно п. 17.1.36 табл. 26. (ВБН В 2.2.-58.1-94): приймаємо L1 = 6 м та L2 = 3 м.
(Відстані визначені по позиції 3 і 4 наносимо на план розташування резервуарів).
5. Визначаємо висоту обвалування для групи резервуарів:
,
де Vmax – об’єм найбільшого резервуару, м3; Fобв – площа майданчика обвалування, м2; ΣFрез – сумарна площа резервуарів, м2.
6. Визначаємо площу обвалування:
Fобв = а · b = (6+28,5+14,25+21+10,5+21+3) · (6+28,5+14,5+28,5+6) =
= 104,25 · 83,25 = 8678,8 м2.
7. Визначаємо сумарну площу усіх резервуарів:
м2.
8. Робимо розрахунок висоти обвалування, приймаючи об’єм найбільшого резервуару Vmax = 10000 м3:
м.
Приймаємо висоту обвалування Hобв = 1,9 м.
9. Перевіряємо, яка повинна бути ширина обвалування, згідно п. 17.1.35.
Висновок: ширина обвалування згідно згідно п. 17.1.35. (ВБН В.2.2.-58.1-94) повинна бути не менше 0,5 м.
Додаток 8
Приклад розрахунку оцінки відповідності вимогам безпеки групи резервуарів для зберігання зрідженого газу
В складі загальною місткістю 4500 м3 знаходяться горизонтальні резервуари із зрідженим газом об’ємом 300 м3 і діаметром 5,6 м кожний.
Визначити кількість груп, максимально допустиму місткість групи, висоту обвалування для окремої групи та мінімально допустиму відстань між групами резервуарів для зберігання зрідженого газу.
Розв’язок:
1. Визначаємо загальну кількість резервуарів на складі:
шт.
2. Згідно табл. 15 п. 8.48 (ДБН В 2.5-20-2001) загальна місткість резервуарів у групі не повинна перевищувати 2000 м3.
3. Визначаємо кількість груп резервуарів складу:
.
Приймаємо кількість груп 3.
4. Розділяємо 15 резервуарів у групи (з врахуванням того, щоб об’єм резервуарів у групі не перевищував 2000 м3):
група I – 6 резервуарів (Vгрупи = 1800 м3);
група II – 6 резервуарів (Vгрупи = 1800 м3);
група III – 3 резервуари (Vгрупи = 900 м3).
5. Зображуємо план розташування резервуарів групи I (Vгрупи = 1800 м3) та сусідньої групи:
6. Визначаємо відстань між стінками сусідніх резервуарів згідно п. 8.49 (ДБН В 2.5-20-2001):
L = d = 5,6 м.
7. Визначаємо довжину резервуара:
м.
8. Визначаємо відстань між рядами резервуарів згідно п. 8.50 (ДБН В 2.5-20-2001): приймаємо Lрядами = 12,1 м.
9. Визначаємо відстань від стінок резервуарів до підошви внутрішніх схилів обвалування згідно п. 8.50 (ДБН В 2.5-20-2001):
L = 0,5 · d = 0,5 · 5,6 = 2,8 м.
(Відстані визначені по позиції 6, 7, 8, 9 і 14 наносимо на план розташування резервуарів).
10. Визначаємо висоту обвалування для групи резервуарів:
,
де Vгрупи = 1800 м3– об’єм резервуарів у даній групі, м3; Fобв – площа майданчика обвалування, м2.
11. Визначаємо площу обвалування:
Fобв = а · b = (2,8+5·5,6+2,8) · (2,8+3·12,1+2,8) =33,6+41,9=1407,84 м2.
12. Робимо розрахунок висоти обвалування:
м.
13. Перевіряємо, яка повинна бути висота обвалування, згідно п. 8.50.
Висновок: приймаємо висоту обвалування згідно п. 8.50. (ДБН В 2.5-20-2001) Hобв = 1,1 м.
14. Визначаємо відстань між зовнішніми утворюючими крайніх резервуарів груп: згідно п. 8.48. табл. 16 (ДБН В 2.5-20-2001) ця відстань повинна бути 20 м.
Додаток 9
Зразок титульного листа розрахунково-графічної роботи
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Кафедра цивільного захисту та комп’ютерного моделювання
екогеофізичних процесів