2.2. Пояснювальна записка.

Пояснювальна записка до розрахунково-графічної роботи повинна містити наступні розділи:

1. Теоретична частина.

2. Аналіз вибухопожежонебезпечних властивостей речовин.

3. Оцінка відповідності вимогам безпеки групи наземних резервуарів для зберігання легкозаймистих або горючих рідин.

4. Оцінка відповідності вимогам безпеки групи резервуарів для зберігання зрідженого газу.

Список використаних джерел літератури.

При цьому розділ 1 повинен містити до 6-х сторінок, розділ 2 – до 6-х, розділ 3 та 4 – до 3-х і список використаних джерел літератури – до 2-х сторінок тексту.

3. Методика виконання окремих розділів розрахунково-графічної роботи

Вихідні дані.

Основні методики вивчались у курсах “Хімія”, “Термодинаміка та теплопередача”, “Теорія горіння та вибуху”, “Природні та техногенні загрози, оцінювання небезпек”, “Профілактична діяльність у сфері цивільного захисту” тощо. Табличні дані властивостей і характеристик речовин та матеріалів можна взяти з підручників [35, 40], додатків, нормативних документів або звернутись до викладача.

1-й розділ – Теоретична частина

В цьому розділі необхідно висвітлити теоретичне питання, порядковий номер якого співпадає з порядковим номером курсанта (студента) у “Журналі обліку навчальних занять”.

Перед виконанням курсової роботи курсантам (студентам) рекомендується ознайомитися з методичними вказівками, підібрати рекомендовану літературу та нормативні документи, вивчити програмний матеріал з використанням записів, які зроблені на установчих заняттях.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Причини та умови поширення пожежі.

2. Шляхи обмеження кількості горючих речовин та матеріалів на виробництві.

3. Способи евакуації горючих речовин та матеріалів на випадок аварії або пожежі.

4. Основні машини процесів дроблення та здрібнювання твердих горючих речовин.

5. Пожежна небезпека процесів здрібнювання.

6. Заходи профілактики процесів подрібнення.

7. Характеристика лакофарбових матеріалів.

8. Способи фарбування виробів та їх пожежна небезпека.

9. Заходи пожежної профілактики фарбувальних процесів.

10. Промислові способи сушіння матеріалів. Види та конструкції сушарок.

11. Пожежна небезпека процесів сушіння.

12. Заходи безпечної експлуатації сушарок.

13. Основні технологічні операції деревообробних підприємств.

14. Пожежна небезпека процесів обробки деревини.

15. Заходи безпечної експлуатації деревообробних дільниць.

16. Ректифікаційні колони, їх будова та принцип роботи.

17. Пожежна небезпека процесів ректифікації та ректифікаційних колон.

18. Протипожежні вимоги при експлуатації ректифікаційних установок.

19. Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання для захисту від небезпечних хімічних речовин.

20. Маркування та порядок використання протигазів, респіраторів і простіших засобів для захисту від небезпечних хімічних речовин.

21. Засоби захисту шкіри для захисту від небезпечних хімічних речовин.

22. Основні типи та класифікація резервуарів для зберігання горючих і легкозаймистих рідин.

23. Пожежна небезпека процесів зберігання горючих та легкозаймистих рідин у резервуарах.

24. Джерела запалювання горючих та легкозаймистих рідин при їх зберіганні у резервуарах.

25. Вимоги нормативних документів щодо безпечної експлуатації резервуарних парків.

26. Правила безпечної експлуатації технологічних трубопроводів складів нафти та нафтопродуктів.

27. Пожежна небезпека резервуарного зберігання зріджених горючих газів.

28. Основні причини виникнення аварій резервуарів та балонів для зберігання зріджених горючих газів.

29. Протипожежний захист резервуарів для зберігання зріджених горючих газів.

30. Основні вимоги безпеки до резервуарних сховищ горючих газів.

2-й розділ – Аналіз вибухопожежонебезпечних властивостей речовин.

Пожежна небезпека резервуарних парків обумовлена властивостями речовин, які в них зберігаються, і залежить від їх кількості.

У даному розділі необхідно:

– привести назви рідин і газів, які задані за умовою, їх хімічні формули (назви рідин та газів вказані у табл. 1 та 2);

– особливості зберігання;

– розглянути та привести основні вибухо- та пожежонебезпечні властивості;

– привести умови вибухобезпечності при їх зберіганні у резервуарах;

– охарактеризувати вплив на довкілля та людський організм, засоби захисту.

3-й розділ – Оцінка відповідності вимогам безпеки групи наземних резервуарів для зберігання легкозаймистих або горючих рідин.

У даному розділі необхідно визначити кількість груп, максимально допустиму місткість групи, висоту обвалування для окремої групи та мінімально допустиму відстань між групами резервуарів хімкомбінату для зберігання горючих рідин.

Оцінку відповідності вимогам безпеки групи наземних резервуарів для зберігання горючих рідин необхідно проводити згідно вимог ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа.

Вибір показників для виконання завдання здійснюється у відповідності з порядковим номером курсанта (студента) у “Журналі обліку навчальних занять” (табл. 1).

Після проведення розрахунків та визначення висоти обвалування групи резервуарів для зберігання легкозаймистих або горючих рідин необхідно накреслити схему розташування групи (або груп) резервуарів (див. додаток 7).

Таблиця 1

Порядковий но-мер курсанта (сту-дента) у навчаль-ному журналі	Загальний об’єм резервуарного парку, м3	Тип резервуарів	Одинична місткість резервуару, м3	Рідина, яка зберігається
1	50000	зі стаціонарною покрівлею	10000	бензин А-80
2	60000		20000	дизпаливо літнє
3	300000	з плаваючою покрівлею	30000	газойль
4	50000		5000	сира нафта
5	200000		20000	газовий конденсат
6	10000		2000	ацетон
7	160000	з понтоном	20000	бензин А-93
8	20000	з плаваючою покрівлею	5000	етиловий спирт
9	30000	з понтоном	5000	бензол
10	400000	зі стаціонарною покрівлею	20000	дизпаливо літнє
11	120000		40000	уайт-спірит
12	15000		5000	стирол
13	20000	з плаваючою покрівлею	5000	метиловий спирт
14	40000		5000	бензин А-95
15	140000	з понтоном	20000	дизпаливо літнє
16	6000	зі стаціонарною покрівлею	1000	ксилол
17	30000		5000	газовий конденсат
18	110000		10000	сира нафта
19	70000	з понтоном	10000	бензин А-80
20	120000		10000	дизпаливо зимнє
21	60000	з плаваючою покрівлею	10000	ацетон
22	100000	з понтоном	20000	бензин А-93
23	140000	з плаваючою покрівлею	20000	етиловий спирт
24	60000	зі стаціонарною покрівлею	10000	трансформаторне мастило
25	90000	з понтоном	10000	мазут
26	30000		5000	толуол
27	120000	з плаваючою покрівлею	30000	гас
28	10000	зі стаціонарною покрівлею	2000	гексан
29	100000	з плаваючою покрівлею	20000	сира нафта
30	40000		5000	метиловий спирт

4-й розділ – Оцінка відповідності вимогам безпеки групи резервуарів для зберігання зрідженого газу.

У даному розділі необхідно визначити кількість груп, максимально допустиму місткість групи, висоту обвалування для окремої групи та мінімально допустиму відстань між групами резервуарів хімічного підприємства для зберігання зріджених горючих газів.

Оцінку відповідності вимогам безпеки групи наземних або підземних резервуарів для зберігання зріджених горючих газів необхідно проводити згідно вимог ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків та споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання.

Вибір показників для виконання завдання здійснюється у відповідності з порядковим номером курсанта (студента) у “Журналі обліку навчальних занять” (табл. 2).

Таблиця 2

Порядковий номер курсан-та (студента) у навчальному журналі	Загальний об’єм резервуарного парку, м3	Тип резервуа-рів та їх розта-шування від-носно рівня ґрунту	Одинична місткість резервуару, м3	Діаметр резервуару, м	Зріджений газ, який зберігається
1	2	3	4	5	6
1	7500	кульові	300	8,3	кисень
2	100	циліндричні підземні	25	2	водень
3	3000	кульові	600	10,5	пропан-бута-нова суміш
4	2400		300	8,3
5	960	циліндричні наземні	160	3	пропан
6	2400	кульові	800	11,5	метан
7	1400	циліндричні підземні	200	3,5	етан
8	500		50	2,1	кисень
9	2400	циліндричні наземні	400	6	пропан-бута-нова суміш
10	2000	кульові	400	9,1	ацетилен
11	3600		450	9,5	етилен
12	125	циліндричні підземні	25	1,8	хлор
13	480		160	3,4	аміак
14	1000	циліндричні наземні	100	3,2	хлор
15	6000	кульові	500	9,9	етилен
16	3600		900	12,0	метан
17	1200	циліндричні наземні	200	3,7	кисень
18	4800	кульові	600	10,5	етилен
19	2700	циліндричні наземні	450	4,5	водень
20	3300	кульові	300	8,3	хлор
21	120	циліндричні підземні	10	1,4	аміак
22	2600	кульові	200	7,3	ацетилен
23	4500		500	9,9	пропан-бута-нова суміш
24	6000		2000	15,6	метан
25	1200	циліндричні наземні	200	3,8	водень
26	4500	кульові	900	12,0	метан
27	1800	циліндричні наземні	200	3,6	аміак
28	1800	кульові	900	12,0	пропан-бута-нова суміш
29	1800	циліндричні наземні	150	3,4	хлор
30	600	циліндричні підземні	200	3,4	кисень

Після проведення розрахунків та визначення висоти обвалування групи резервуарів необхідно накреслити схему розташування групи (або груп) резервуарів (див додаток 8).

По ходу розрахунків у текстовій частині повинні бути розкриті усі складові формул, що використовуються, та надані пояснення щодо їх значень.