
- •Практична частина
- •2. Зв'язок музики і емоційних станів слухача
- •3. Вплив музики на різні види пам’яті.
- •Виявлення закономірності впливу музики на працездатність.
- •Висновки:
- •Отже, музика впливає на наше життя,тому завжди насолоджуйтесь хорошою музикою!
- •Анкета «Музика в моєму житті»
- •Роль кольоротерапії та музикальної терапії у розвитку учнів в умовах сучасної школи за
- •Дослідження короткочасної, логічно – змістової та механічної видів пам’яті
- •Результати теппінг – тесту
- •Список використаної літератури:
Відділ освіти, молоді і спорту
Вербовецький навчально – виховний
комплекс
Науково – дослідна робота на тему:
Вплив музики на працездатність,
емоційний стан та пам'ять учнів
Виконала: Іванюк Алла,
учениця 8 класу
Керівник: Михайлюк Марія Петрівна,
вчитель біології
2014р.
Зміст
Вступ
Огляд літератури
Практична частина:
Аналіз соціологічного дослідження серед учнів «Музика в нашому житті».
Виявлення взаємозв’язку музики і емоційних станів слухача.
Дослідження впливу музики на різні види пам’яті: короткочасну, логічно – змістову. механічну.
Виявлення закономірностей впливу музики на працездатність.
Висновки
Додатки
Список використаної літератури
Актуальність: З винаходом пристроїв, що дозволяють прослуховувати музику в будь-якому місці , в будь-яких кількостях, музика широко увійшла в наше повсякденне життя, стала фоном життя. З чим пов'язана така тяга людини до постійного прослуховуванню музики? Яку музику ми вибираємо з величезної кількості стилів, напрямків, композицій, на чому засновані і як можуть відбитися на нас наші музичні уподобання? Як може позначитися щоденне прослуховування музичних творів на емоційному і психічному стані людини?
Мета роботи: Дослідження впливу музики на поведінку учнів школи, визначення ступеня і характеру впливу музики різних стилів.
Об'єкт дослідження: учні школи Вербовецького НВК 3-8 класів .
Завдання роботи:
1. Вивчити літературу про вплив музики на психофізіологічні процеси, провести соціологічне дослідження серед учнів «Музика в нашому житті».
2. Встановити зв'язок музики і емоційних станів слухача.
3. Дослідити як впливає музика на різні види пам’яті.
4. Виявити закономірності впливу музики на працездатність.
Світ, що оточує нас, можна назвати світом звуків. Навколо нас звучать голоси людей і музика, шум вітру і щебет птахів, гуркіт моторів і шелест листя. За допомогою мови люди спілкуються, за допомогою слуху отримують інформацію про навколишній світ.
Особливо гарно поєднуються звуки у звукову гармонійну палітру – музику. Музика супроводжує людину все її життя. У кожної людини є музика, яка їй подобається, вона супроводжує по дорозі на роботу, під час роботи, вдома. Комусь подобається класична музика, комусь рок-музика або «попса». Але навряд чи кожен з нас замислюється над питанням: «Який вплив робить музика на організм людини?».
Сьогодні проведено багато досліджень на цю тему, але мало хто вірить, що музика може лікувати, а може і принести шкоду.
У нашій школі найбільш популярною музикою серед підлітків вважається рок. Тому, ми вирішили наочно довести, що музика впливає на організм людини.
Музика складається із звуків, є основні звуки: до, ре мі, фа, соль, ля, сі.
Що таке звук? Звук, в широкому сенсі - коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль в газоподібному, рідкому або твердому середовищі у формі поздовжніх хвиль, частота яких лежить в межах, які сприймаються людським вухом, тобто в середньому від 16 до 20 тисяч Гц (1 Гц - 1 коливання в секунду) . Хвилі з частотою менше 16 Гц називають інфразвуком, а хвилі, частота яких перевищує 20 000 Гц, - ультразвуком. Звуки, що сприймаються людським вухом, є одним з найважливіших джерел інформації про навколишній світ.
Гучність звуку - суб'єктивне сприйняття сили звуку (абсолютна величина слухового відчуття). Гучність головним чином залежить від звукового тиску, амплітуди і частоти звукових коливань. Також на гучність звуку впливають його частота, спектральний склад, локалізація в просторі, тембр, тривалість дії звукових коливань і інші чинники
Рівень гучності звуку - відносна величина. Вона виражається в фонах і чисельно дорівнює рівню звукового тиску (в децибелах – дБ.
За одиницю гучності звуку прийнятий 1 Бел (на честь Олександра Грехема Белла, винахідника телефону). На практиці гучність вимірюють в децибелах (дБ). 1 дБ = 0,1Б.
Таблиця залежності рівня гучності звуку від джерела звуку.
Джерело звуку |
Рівень Дб |
Поріг чутливості |
0 |
Тихий шепіт, шелест листя |
10 |
Шепіт |
20 |
Розмовна мова (1 м) |
60 |
Спів |
80 |
Шум працюючого двигуна вантажного автомобіля |
80 |
Ковальський цех |
100 |
Великий симфонічний оркестр |
110 |
Рок-концерт |
120 |
Больовий поріг |
120 |
Гучність, рівну 120-130 дБ, називають больовим порогом. При тривалому впливі такого звуку відбувається необоротне погіршення слуху: людина, що звикла до рок-концертам, вже ніколи не почує тихий шепіт або шелест листя.
Поріг чутливості.
При дуже великій інтенсивності хвилі перестають сприйматися як звук, викликаючи в вухах відчуття гнітючого болю. Максимальна зміна тиску, який в змозі фіксувати людське вухо, визначає больовий поріг. Больовий поріг відповідає зміні тиску 10 Па. Чутливість нашого вуха дуже велика. Больовий поріг відрізняється по інтенсивності звуку від порога чутливості на 12 порядків. На стільки ж порядків відрізняється діаметр Землі від товщини людської волосини.
Для вимірювання рівня інтенсивності застосовують шумоміри. Встановлено норми рівня інтенсивності, що забезпечують найкращі умови роботи і побуту.
Вплив музики на людину
Одним з тих, хто першим науково пояснив лікувальний ефект музики, був Піфагор, який стверджував, що музика підкоряється вищому закону (математиці) і внаслідок цього відновлює в організмі людини гармонію. А давньогрецький лікар Гіппократ лікував музикою безсоння та епілепсію. Як зазначав великий композитор 20-го століття Д. Шостакович: музика відкриває цілий світ високих почуттів, пристрастей, думок, робить людину духовно багатшою, досконалішою. Музика робить благотворний вплив на емоційний стан і загальний тонус хворої людини, допомагає знаходити ті засоби і шляхи, думки і необхідні емоційні імпульси, які мобілізують до боротьби, змушуючи під іншим кутом зору переглянути всі нюанси переживань, котрі справили стресовий вплив. Музика може заспокоїти або мати збуджуючий вплив, звеселяти або змушувати плакати. Але мало хто знає, що музику можна використовувати у повсякденному житті у різноманітних ситуаціях, використовуючи різні стилі і музичні твори.
Музикотерапія - це лікування музикою. Медицина об'єднується з музикою при лікуванні багатьох хвороб. Знеболюючий і розслабляючий ефект від впливу класичної музики відомий давно і зараз це взяли на озброєння навіть лікарі-стоматологи. Дуже широко музика використовується під час санаторно-курортного лікування, так як покращує самопочуття хворих неврозами, депресіями, розладами сну. Уже після трьох сеансів музикотерапії сон відновлюється у 45% пацієнтів. Чому так відбувається? Вчені вважають, що музика впливає на вироблення гормонів, які пов'язані з емоційними реакціями, наприклад з відчуттям радості і тривоги, проявом відваги, мужності. У Китаї та Японії музикотерапевти допомагають пацієнтам сформувати домашню музичну аптечку.
Корисні властивості музики
Вплив на розумові здібності
Найкориснішою для здоров'я та краси фахівці вважають музику Моцарта. На думку лікарів, вона не дуже швидка, але і не занадто повільна, не гучна, але і не дуже тиха, плавна, але не монотонна. Твори Моцарта рекомендуються для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу, від головного болю, а також під час відновлювального періоду, наприклад, після екстремальних ситуацій.
Був проведений експеримент вченим Роше на щурах, яким давали слухати музику Моцарта і змушували виконувати різноманітні завдання на пам'ять і кмітливість. В результаті здатність тварин виконувати тестові завдання істотно поліпшувалася. Учений виявив, що музика вплинула на активність певних генів і вироблення ряду білків, відповідальних за пам'ять і увагу.
Вплив на процеси травлення
Вченими було встановлено вплив класичної музики на процес засвоєння їжі. Наприклад, вечеря з музикою Моцарта чи Бетховена сприяє травленню, а сучасна музика, особливо в швидкому темпі, погіршує роботу шлунково-кишкового тракту. Вчені виявили, що їжа під час «важкої» музики гарантує зайві кілограми, а ось гарна музика, яка лунає за обідом, покращує апетит і позитивно впливає на секрецію шлункового соку. Повільна некваплива трапеза під класику сприяє засвоєнню їжі.
Вплив на фізичний розвиток
Щоб фігура була гарна потрібно регулярно займатися в тренажерному залі під класичну музику. Однак популярні види гімнастики (аеробіка, шейпінг) супроводжуються одноманітною гучною музикою, яка зовсім не допомагає поліпшити фігуру. Тренери американських фітнес-центрів виявили, що ті, хто займаються під класичні твори худнуть швидше. Головне правило: музика не повинна бути занадто швидкою, гучною і дисонансною, в іншому випадку в організмі відбувається викид адреналіну, який далеко не всім корисний.
Чи може музика мати негативний вплив?
Голландські вчені провели експеримент: два різних поля засіяли насінням одного виду. Після того, як паростки зійшли і витягнулися, одне поле стали «озвучувати» рок-музикою, друге – класичною.Через деякий час на першому полі частина рослин повністю пропала, інша частина поникла. На другому полі рослини розвивалися нормально. Вчені зробили висновок: рок-музика вбиває живі клітини. До речі, мало хто з відомих рок-музикантів дожив до 50 років.
Встановлено, що людське вухо може впоратися з шумом до 85 дБ (рівень шуму на дискотеці - до 120 дБ). Вчені вирахували, що без шкоди для слуху люди можуть перебувати тільки 5 хвилин на дискотеці і 30 секунд в навушниках. До речі, з навушників, включених на середню гучність, виривається шум, відповідний гуркоту важкої вантажівки, - 90 дБ. Так що, робіть висновки!
В останні десятиліття з'явилося безліч музичних напрямків і більшість з них, зазначають дослідники, мають руйнівну дію на живі організми. Рослини і тварини надають перевагу гаpмонійній мyзиці, напpиклад, дельфіни із задоволенням слухають класичну мyзикy, особливо Баха. Західні медики ввели в свій лексикон новий діагноз - "музична залежність". Швейцарські вчені довели, що після рок-концеpту швидкість реакції зменшується у 5 разів. Американські лікарі, на чолі з yченим Р.Лаpсеном стверджують: монотонний ритм і низькочастотні коливання бас-гітари сильно впливають на стан спинно-мозкової рідини, і як наслідок, на функціонування залоз; істотно змінюється рівень інсуліну в крові. Змінюється сила, врівноваженість і рухливість нервових процесів. Реакція на велику гучність нерідко виражається в підвищеній збудливості і дратівливості. Люди, котрі піддаються постійному впливу шуму, часто стають неприємними у спілкуванні. Отже, шум, а до нього можна віднести і рок-музику, має руйнівну дію на весь організм людини.
Практична частина
У школі ми провели соціологічне дослідження, провівши анкетування та різноманітні дослідження серед учнів нашої школи. У анкетуванні «Музика в нашому житті» приймало участь 20 школярів 3 – 8 класів.
Виявлено наступні показники:
Де тобі подобається перебувати?(рис.1)
В тиші - 15%
Слухати музику – 85%
Рисунок 1
Яка тобі подобається музика?( рис.2)
Національна – 5%
Класична – 50%
Рок –музика – 45%
Рисунок 2
Важливим показником є гучність музики: 15% учнів слухають музику на малій гучності (учні початкових класів), 60% на середній і 25% на великій гучності (учні старших класів).( рис.3)
Рисунок 3
Дехто з учнів багато часу слухає музику, дехто час від часу: 30% - не кожний день, 50% щодня, менше години, 20% щодня, більше години (в основному учні з високою успішністю)( рис.4).
Рисунок 4
Щоб не заважати іншим улюбленою музикою, можна надягти навушники. Серед наших учнів не користуються навушниками 30%, більшість (70%) користуються навушниками, в основному слухаючи музику не більше 1 години. (рис.5)
Рисунок 5
Музику в основному слухають у вільний час, але дехто і під час виконання домашніх уроків: 35% виконують домашні завдання з музикою (творчі учні, мають схильність до мистецтва), 10% дивляться одночасно телепередачі, але більшість – 55% працюють у тиші, результатом цього є висока успішність учнів цієї групи(рис.6).
Рисунок 6
Відпочивають учні під музику і навіть сплять з музикою: 50% в тиші, інші іноді можуть засинати під музику, лише 10% сплять постійно під звуки улюбленої музики чи радіо (рис.7).
Рисунок 7
Не оголошуючи результати досліджень, ми поцікавилися думкою про вплив тиші і музики на людей. Учні вважають, музика і тиша впливає на людей :
Тиша – заспокоює, допомагає зосередитись, нагнітає, насторожує, а ідеальна тиша взагалі неприродна для людини.
Класична музика – більшості не подобається, асоціюється з плачем, дратує.
Рок – музика – бадьорить, пробуджує, дратує, викликає агресивність.
2. Зв'язок музики і емоційних станів слухача
Ми з’ясовували, який вплив музика має на емоційний стан. Для цього ми запропонували учням зобразити тишу і стилі музики певними кольорами. Пояснення асоціації кольору і емоційного стану здійснили за рекомендаціями Вінглівської Н.М.(додаток 2).
Умови проведення |
Асоціативний колір |
Емоції Смайлика |
Тиша |
Зелений (колір спокою), голубий (розслаблення) |
Без емоцій |
Класична музика |
Рожевий (колір мрійливості), жовтий (життєрадісність) |
Задоволення, радість |
Рок - музика |
Чорний (колір самотності), червоний (впевненість, агресивність) |
Агресивний, сердитий, страхаючий вигляд |
Учні нашої школи зобразили тишу в основному зеленим (колір спокою), голубим (колір розслаблення) кольором; класичну –рожевим (колір мрійливості), жовтим (колір життєрадісності); рок – музику – чорним (колір самотності), червоним (колір впевненості, агресивності).
Емоційний стан запропонували зобразити за допомогою малюнка - «Життя Смайлика». Учні малювали в тиші, під класичну і рок – музику. Більшість учнів намалювали Смайлика у тиші без емоцій. Під класичну музику – емоції задоволення, радісті, під рок – Смайлик мав агресивний настрій, страхаючий вигляд був гнівливим і сердитим.