Орієнтовні теми рефератів

1.Функціональні стилі в сучасній українській літературній мові.

2.Проблеми мовленнєвої культури в Україні сьогодні.

3.Професійна етика і мовленнєвий етикет.

4.Форми професійного мовлення.

5.Історія становлення офіційно-ділового стилю в сучасній українській літературній мові.

6.Норми сучасної української мови у професійному спілкуванні.

7.Критерії культури професійного мовлення.

8.Діловодство часів Б.Хмельницького.

9.Мистецтво професійного листування.

10.Професійний етикет країн світу.

11.Засоби професійного спілкування.

12.Жести як засіб невербального професійного спілкування.

13.Мистецтво публічних виступів.

14.Ділова мова на Україні в XVII ст.

17.Розвиток епістолярного стилю у XVIIIст.

18.Особливості перекладу та редагування тексту фахового спрямування.

19.Роль мови у суспільстві.

20.Особливості професійного мовлення психолога.

24.Голос – важливий чинник мистецтва говорити.

26.Невербальні засоби професійного мовлення.

27.Мистецтво бесіди у професії.

28.Візитна картка – незмінний атрибут сучасного професійного спілкування.

29.Засоби створення ділового іміджу в професійному спілкуванні.

30.Українська мова – державна мова в Україні.

31.Паравербальні засоби професійного мовлення.

33.Ділові й моральні якості сучасного керівника.

34.Синтаксичні особливості фахового тексту.

35.Іншомовні слова у професійному мовленні.

36.Прийменникові моделі – важливий засіб культури професійного спілкування.

38. У світі власних імен (на матеріалі імен своєї групи).

39. Українці, звідки ми і наша мова.

40. Фразеологічне багатство української літературної мови.

46. Ораторське мистецтво.

РОЗДІЛ ІІ

Мова і професія.

Українська мова за професійним спрямуванням

як навчальна дисципліна

Професія – це рід занять, певна форма трудової діяльності, що потребує певної підготовки і є основним засобом існування.

Поняття “мовлення” трактується як сукупність мовленнєвих дій, кожна з яких має власну мету, що випливає із загальної мети спілкування; процес добору і використання засобів мови для спілкування з іншими членами певного мовного колектив.

Отже, мовлення – це мова в дії, а професія – інформаційний матеріал, який використовується для вирішення важливих проблем економічного, господарського життя завдяки доречному, вмілому, правильному вибору мовних одиниць.

Мова і професія покликані обслуговувати потреби суспільства, окремих груп його і кожної людини.

Знати мову професії – це вільно володіти лексичним різноманіттям, граматичними засобами, акцентологічними нормами, стилістичними особливостями мови.

Функції української мови за професійним спрямуванням

Настановчо-інформативна функція (функція спілкування). Українська мова за професійним спрямуванням властива офіційним документам, що регламентують життя установ, організацій, громадян суспільства взагалі, законам, указам, постановам, довідкам, діловому листуванню (договір, доручення, протокол, угода, квитанція тощо). В усному мовленні цю функцію виконують різного роду доповіді, промови, виступи на з’їздах, зборах, нарадах, ділові бесіди, зустрічі, прийоми тощо.

Комунікативно-інформаційна функція (функція повідомлення), виражена в багатьох видах паперів (оголошення, автобіографія, посвідчення, накладна, розписка, рецензія, звіт тощо) та усних формах мовлення (усне оголошення, виступи, промови, звіти, рецензії, ділова телефонна розмова та інші).

Функція впливу має нормативно-регулюючий (політично-правовий) характер. У писемному мовленні – це закони, накази, розпорядження, меморандуми тощо; в усному – виступи на зборах із закликом взяти участь у будь-якому заході, обговорення книги тощо.

Культурна – документ є найдосконалішим засобом закріплення та передавання культурних традицій, що найкраще простежується на великих комплексах документів (науково-технічної сфери), де знаходить відображення рівень наукового, технічного і культурного розвитку суспільства.

Соціальна функція – українська мова за професійним спрямуванням обслуговує суспільні відносини людей, служить для зв’язку органів влади з населенням, стосунків між організаціями і підприємствами у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах.

Названі функції реалізуються в усній та писемній формах. Обидві ці форми мають широку сферу використання: ділові зустрічі, наради, спілкування в колективі, прийом відвідувачів, публічні виступи (доповідь, бесіда, розповідь), телефонна розмова – усна форма; закони, договори, трудові угоди, заяви, протоколи, листи, характеристики тощо – писемна.