- •Концепція курсу
- •Тематичне планування
- •Тематичний план курсу
- •Програма навчальних елементів змістового модуля Модуль 1. Українська мова за професійним спрямуванням як навчальна дисципліна. Усна та писемна форми української мови за професійним спілкуванням
- •Модуль 3. Вибір граматичної форми слова. Особливості синтаксису української мови за професійним спрямуванням
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Питання до іспиту
- •Орієнтовні теми рефератів
- •Функції української мови за професійним спрямуванням
- •Критерії української мови за професійним спрямуванням
- •Специфічні ознаки (сторони) української мови за професійним спрямуванням
- •Усна форма української мови за професійним спрямуванням
- •Види усної форми української мови за професійним спрямуванням
- •Усне публічне мовлення
- •Загальні вимоги до усної форми української мови за професійним спрямуванням
- •Писемна форма української мови за професійним спрямуванням
- •Критерії класифікації документів
- •Реквізити та формуляр документа
- •Основні правила оформлення реквізитів
- •Вимоги до тексту документа
- •Правила оформлення сторінки
- •Загальні вимоги до мовного оформлення тексту документа
- •Вимоги до укладання документа
- •Вибір слова в документі
- •Скорочення слів і словосполучень
- •Технічні правила переносу
- •Вибір граматичної форми слова
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Особливості синтаксису української мови за професійним спрямуванням
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Практичне заняття № 2 тема: Форми української мови за професійним спрямуванням. Специфічні ознаки усної форми – 2 год. План
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Індивідуальне заняття № 1 тема: Укладання ділових паперів
- •Література
- •Статья I.Зубков м. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2001.
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичне заняття № 3 тема: Писемна форма української мови за професійним спрямуванням
- •Література
- •5. Зубков м. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2001.
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Модуль іі
- •Практичне заняття № 4-6
- •Тема: Особливості лексики професійного спілкування
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Індивідуальне заняття № 2 тема: Укладання ділових паперів
- •Література
- •Індивідуальне заняття № 3 тема: Укладання ділових паперів
- •Література
- •Питання для самоконтролю та практичні завдання:
- •Модуль ііі
- •Практичне заняття № 7
- •Тема: Вибір граматичної форми слова.
- •Іменник. Прикметник. Займенник
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Індивідуальне заняття № 4 тема: Укладання ділових паперів
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичне заняття № 8 тема: Вибір граматичної форми слова. Числівник. Дієслово
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання:
- •Практичне заняття № 9 тема: Особливості синтаксису української мови за професійним спрямуванням
- •Література
- •Практичні завдання:
- •Індивідуальне заняття № 6 тема: Укладання ділових паперів
- •Література
- •Питання для самоконтролю:
- •Зміст самостійної роботи Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Розділ ііі Зразки документів Автобіографія
- •Характеристика
- •Доручення
- •Розписка
- •Договір
- •Контракт
- •Оголошення
- •Пояснювальна записка
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Службовий лист (офіційна кореспонденція)
- •Запрошення (повідомлення)
- •Запрошення
- •Рецензія
- •Анотація
- •Список використаних джерел
Прикметник
1. Перевага надається прикметникам книжного походження (автобіографічний, конфіденційний, організаційний). Треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, змінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.
2. Кількісно переважають відносні прикметники.
3. Якісні прикметники вживаються значно рідше. Під час утворення ступенів порівняння від якісних прикметників перевагу надають аналітичним формам (більш важливий). Творення аналітичної форми ступеня вияву ознаки відбувається за допомогою слів більш, менш, значно, далеко, надто, дуже, найбільш (більш відомий, найбільш прийнятий).
4. Присвійні прикметники на -ин, -ів, -ов, -ський використовуються рідко, їх витісняють словосполучення з іменниками (права людини). Присвійні прикметники, утворювані від імен та прізвищ мають розмовне забарвлення (Маріїна). Рідко використовуються і присвійні прикметники (інститутський). У відносному значенні вони вказують на родову ознаку, яка характерна групі осіб чи тварин. Під час використання присвійних прикметників слід ураховувати зазначені вище стилістичні й смислові відтінки. Для деяких текстів вони можуть відігравати значну роль (Ця студентська робота мені не сподобалася: “студентська” – “недосконала” чи “робота окремого студента”).
4. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише у чоловічому роді (старший викладач, винахідливий капітан).
Числівник
Уживати слід тільки книжні числівники (не пара, а два, дві, двоє; не півтори години, а одна година тридцять хвилин і т.д.). Але можливі конструкції типу: половина вулиці, півміста, чвертьфінал тощо. Слово половина не може вживатися з означенням більше чи менше, значно чи переважно.
Узгодження числівників з іменниками.
1. Числівник один, -а, -е, -о вживається у Н.в. од. (один підручник, одна студентка).
2. Числівники два, дві, обидві, три, чотири вимагають Н.в. мн. (чотири іспити, обидва студенти).
3. Усі інші числівники вимагають Р.в. мн. (шість зошитів, вісімдесят атестатів).
4. Дробові числівники узгоджуються у Р.в. од. (два з половиною метра).
5. Числівник обоє означає чоловіка і жінку.
6. Слово півтора вимагає чол. та серед. роду (півтора літра), а півтори – жін. (півтори хвилини).
7. Числівник, ужитий у сполученні з більш на ... або менш на ..., має форму З.в., яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються і З.в., і Р.в. (більше на сімох (сім) студентів).
8. Іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази (три з половиною рази), а якщо цей дробовий числівник виражений десятковим дробом, то має форму Р.в. (три четвертих рази).
9. Після числівників половина, третина, чверть іменник уживається в Р.в. од., а після числівника півтораста в Р.в. мн. (чверть року але чверть показників).
10. У датах назви місяців уживаються в Р.в. (перше лютого).
Оформлення цифрових даних у ділових паперах.
1. У текстах числа, як правило, записуються цифрами. Щоб уникнути мовленнєвих помилок у матеріалах, призначених для зачитування в офіційних обставинах, поряд із цифровими позначеннями слід подавати і їх словесні варіанти у відповідних відмінкових формах (Ректор зустрівся з вісьмомастами студентами університету).
2. Кількісні числівники на позначення першого і другого десятка, якщо при них немає вказівки на одиниці виміру, письмово подаються словами, а не цифрами (У групі навчається тридцять студентів). Так само записуються числівники на позначення часових меж (Протягом вересня-жовтня доведеться навчатися у дві зміни). Якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (5 т паперу).
3. Складні та складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення (Першого червня розпочинаються державні іспити – Державні іспити розпочинаються 1-го червня).
4. Цілі числа, що виражають кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи їх на класи за допомогою пропусків (надійшло 21 598 листів).
5. Запис порядкових числівників відрізняється від запису кількісних. Порядковий числівник під час запису арабськими цифрами (а зрідка й кількісний) вводиться в текст з відмінковими закінченнями (2-ий заїзд, до 10-ти авторських аркушів).
6. Запис порядкових числівників у документах римськими цифрами подається без відмінкових закінчень ( І квартал).
7. Складні слова, до складу яких входить числівник можуть записуватися: тридцятиденний термін – 30-денний термін. Другу частину таких назв дозволяється скорочувати, якщо при них стоять одиниці виміру (50-км).
8. Окремі числівники можуть подаватися у вигляді змішаного типу (словесно-цифровий запис). Це дає можливість скоротити написання складних чисел, що значно полегшує їх сприймання (54 000 студентів – 54 тис. студентів).
9. У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.
10. Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього (у 511, 512, 513 та 514 аудиторіях).
Використання числівників часу.
1. На позначення точно означуваного часу використовуються форми “о сьомій годині”, “сьома година”.
2. Не точно означений час – “на сьому годину”.
3. Дробові числівники передаються формулами: “пів на сьому”, “пів до сьомої”, а після тридцяти хвилин прийменник за (за десять хвилин третя година).
4. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу і вживати для цього прийменник у чи в (0 зустріч відбудеться о 18.30).
