Граматичний довідник (таблиці)

Таблиця 1

Латинський алфавіт

(у латинському алфавіті 24 букви)

Друковані Писані Назва букв Вимова

A, a A, a а а

B, b B, b бе б

C, c C, c це ц або к

D, d D, d де д

E, e E, e е е

F, f F, f еф ф

G, g G, g ѓе ѓ

H, h H, h га г

I, I I, I і і, й

K, k K, k ка к

L, l L, l ель ль

M, m M, m ем м

N, n N, n ен н

O, o O, o о о

P, p P, p пе п

Q, q Q, q ку к

R, r R, r ер р

S, s S, s ес с, з

T, t T, t те т

U, u U, u у у

V, v V, v ве в

X, x X, x ікс кс, кз

Y, y Y, y іпселон (ігрек) і

Z, z Z, z зета з, ц

Частини мови

Змінні частини мови Незмінні частини мови

1. Substantīvum - іменник 1. Adverbium - прислівник

2. Adiectīvum - прикметник 2. Praepositio – прийменник

3. Pronōmen - займенник 3. Coniunctio – сполучник

4. Numerāle - числівник 4. Interiectio – вигук

5. Verbum - дієслово 5. Particŭla - частка

Substantīvum

Латинський іменник має наступні граматичні категорії:

рід (genus) -3 : masculīnum –чоловічий m feminīnum – жіночий f neutrum – середній n число (numerus) - 2: singulāris – однина sing. рlurālis – множина plur. відмінки(casus) - 6 : Nominatīvus –називний Nom. Genetīvus – родовий Gen. Datīvus – давальний Dat. Accusatīvus- знахідний Acc. Ablatīvus – орудний, місцевий, віддільний Abl. Vocatīvus – клична форма Voc. 4. (declinatio) - 5

VERBUM (Дієслово)

Латинське дієслово має наступні граматичні категорії :

стани (genĕra) – 2 : actīvum –активний, passīvum –пасивний; способи (modi) -3 : indicatīvus – дійсний, coniunctīvus – умовний, imperatīvus – наказовий; часи (tempŏra) – 6 : praesens – терерішній, imperfectum – минулий недоконаного виду, perfectum – минулий доконаного виду, plusquamperfectum – давноминулий, futūrum I –майбутній час недоконаного виду, futūrum II – майбутній доконаного виду; числа (numĕri) -2: singulāris - однина, plurālis – множина; особи (persōnae) – 3: prima – перша, secunda – друга, tertia - третя

Вимова латинських звуків

Голосні (6): a, e,iI, o, u, y.

a, e, o, u – вимовляються відповідно українським [а, е, о, у]

i - [i]: magister - вчитель, imperātor - імператор

[й]: на початку слів перед голосним і всередині між двома голосними

iuventus -молодість, ius - право, maior - більший

y - [i] вживається у словах грецького походження: symbŏlum -знак, stylus -стиль

Дифтонги – сполучення двох різних голосних, які вимовляються, як один склад:

ae aera- ера NB. аёr, aēr- повітря

[e]: praemium- нагорода poёta, poēta - поет

oe poena- покарання, oeconomia – економія

au - [ay]: aurum - золото, Aurora - Аврора

eu – [ey]: Europa -Європа, neuter –ні один з двох

Приголосні

c – [k]: перед голосними a, o, u, au: caput- голова, cor -серце, cuprum -мідь, causa - причина, coepi – взяв; перед приголосними: credo – вірю

та вкінці слів: fac!- роби! dic! – говори!,

і [ц]: перед голосними e, i, y, ae, oe, eu: cito - швидко, Cicĕro -Ціцерон,

cyclus - коло, caeremonia - шанування

g – [г]: gutta - крапля, geometria – геометрія, gloria -

h – [г, нім. h]: homo - людина, honor - честь

k – [витіснена літерою с]: kalium - калій, Kalendae – Календи, перший день місяця, Karthāgo – Карфаген;

l - [ль]: labor -праця, сlassis - група

s - [c]: sinister -лівий, instrumentum- знаряддя, res - справа

[з]: між голосними rosa - трояда, nasus – ніс, usus -

q - вживається лише в сполученні з u: qu – [кв]: aqua -вода, quintus – п’ятий

x - [kc]: pax -мир , rex - цар z – [з]: zona - пояс

[кз]: exemplar - зразок [ц]: zincum - цинк

Буквосполучення

ngu – [нгв]: lingua –язик, мова su – [св]: Sue-to-ni-us (після

[нгу]: lingǔla - язичок голосного, який становить

з ним один склад, але su-us

ti – [ці]: natio - національність, ratio -розум (перед голосною)

[ті]: mixtio -змішування, ostium – двері (в сполученнях sti, xti, tti)

ch - [х] schola – школа rh [p]: rhetor- промовець

ph [ф]: phosphŏrus - фосфор th – [т] theatrum --театр