Лекція 1. Теоретичні аспекти культури. Методологічні засади та історіографія культури

ПЛАН

1. Предмет, мета, завдання та структура курсу. Основні поняття, вивчення сфер культури, проблеми співвідношення.

2. Історичний розвиток уявлень про культуру.

3. Культура та суспільство, культура та цивілізація – тенденції розвитку. Соціокультурна динаміка та сфери культурної діяльності

4. Культура і особистість. Культурна політика

1. Предмет курсу, мета, завдання та структура. Основні поняття, вивчення сфер культури, проблеми співвідношення.

Критерієм освіченості та фахової приналежності спеціаліста, його рівнем вихованості та інтелігентності виступає ступінь залучення людини до духовних цінностей, гуманістичних ідей на фоні характерних для нашого часу прагматизму та раціоналізму. Розуміння культурно-історичної спадщини та вміння орієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі сприяє збереженню та усвідомленню докорінного життєвого досвіду людства.

Головна мета курсу спрямована на збагачення та розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчо-інтелектуальної активності; на отримання фундаментальних загальнонаукових і фахових знань; ознайомлення з традиційною i світовою культурою та розкриття її семантики; на поглиблення знань з історії та теорії культури, визначення актуальності культури.

Якщо технократичне мислення вiдсуває на заднiй план мистецтво, лiтературу, релiгiю, фiлософiю i саму людину, то культурологiчний пiдхiд допомагає усвiдомити важливiсть феноменiв суспiльної свiдомостi. Історія художньої культури дaє змогу осмислити як єдиний комплекс мiфологiю, релiгiю, фiлософiю, мистецтво, етичнi норми та естетичнi смаки. Вивчення культури як суспільного явища допоможе пояснити процеси формування духовних та соціальних цінностей людського життя. Виявлення комплексу взаємопов’язаних культурно-мистецьких явищ в суспільстві дозволить систематизувати і упорядкувати різноманіття форм людської діяльності.

У ходi культурної практики кожна людина повинна соцiально визначити цiнностi та смисл приватного життя, мiжособистiсних стосунків, моралi, побутової етики, тобто освоїти повсякденний пласт культури. В той же час суспiльне буття i свiдомicть являють собою сукупнicть спецiалiзованих сфер культури, що включає процеси соцiального порядку, життєзабезпечення та економiчної, полiтичної i правової взаємодії, а також фiлософії, соцiологiї, психологiї тощо.

Спираючись на дані археології, етнографії, палеоантропології, історичної географії та інших допоміжних історичних дисциплін, історія художньої культури висуває припущення про походження культури, про первинні факти культури та їх значення. Хронологічні зміни в культурі фіксуються суспільною історією, історією техніки, науки, мистецтва, релігії тощо. Розробка загальних проблем теорії та історії культури вимагає також залучення понятійного і методологічного апарату, який створюється соціологією, філософією, етикою, естетикою, інформатикою. Тим самим досягається об'єднання емпіричного і теоретичного рівнів вивчення культури. При цьому використовуються загальнонауковий, філософські і спеціальні методи дослідження.

Серед останніх особливе значення мають:

• порівняльно-історичний метод (послідовне вивчення культурного об'єкту, який постійно змінюється);

• типологічний метод (порівняння різних культурних об'єктів з метою виявлення типових, загальних для них властивостей);

• герменевтичний метод (інтуїтивно-художнє пізнання культурних значень).

Історія художньої культури осмислює суть, рушійні сили, причини і наслідки цих культурних змін. До її завдань входить також консультування культурних проектів, що передбачає використання краєзнавчих, архівних, бібліографічних джерел.

Курс містить основні завдання:

• визначити головні чинники розвитку культури: закони, категорії, основні характеристики;

• ознайомити зі специфічними методами вивчення художньої культури;.

• науково дослідити поняття і терміни художньої культури. Розуміти феномени духовної культури: мистецтво, література, філософія;.

• визначити вагомість творчості у сучасному соціокультурному просторі;

• орієнтуватися і знати основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної культури;

• вивчити особливості різних світових культур за напрямами розвитку наук: історія, мистецтвознавство, фольклористика, педагогіка, соціологія культури;

• осмислити культурний доробок людства на початку ХХІ ст.

Тематику занять з історії художньої культури присвячено теоретичним аспектам культури, а також вивченню культурної спадщини людства від зародження до сучасності, розгляду сучасних тенденцій мультікультурного простору, визначенню новітніх глобалізаційних тенденцій культурного розвитку суспільства, розумінню євроінтергаційних процесів у соціокультурному контексті.

Курс спрямований на розширення світогляду студентів, сприяння розвитку їх естетичних почуттів, підвищенню морально-етичних норм, розширенню духовного світу, тобто допомагає сформувати соціальну орієнтацію особистості в системі загальнолюдських культурних цінностей.