12. Розвиток Харківського університету в умовах дії Статутів 1804 та 1835 років.

Перший університетський Статут закріплював демократичні засади університетського устрою, але при цьому існували чіткі вимоги щодо професорсько-викладацького складу. Згідно зі Статутом до обов’язків професорів входило: викладання курсів, поєднуючи там, де це потрібно, теорію з практикою; поповнення їх новими відкриттями, які зроблені в Європі; присутність на засіданні та іспитах, керування ад’юнктами, обрання власного твору або книги іншого автора для читання лекцій, які обов’язково повинні бути затверджені радою університету.

Статут 1804 р. передбачав читання кожним професором трьох лекцій на тиждень по одній годині кожна. У Харківському університеті навантаження розприділялося нерівномірно – кожен викладач мав не менше 4 годин на тиждень, але в окремих випадках бувало двічі й втричі більше.

Новий «Загальний статут імператорських університетів» був прийнятий у 1835 році, однак повне введення Статуту в дію здійснено лише у 1837 році. Одночасно зростало і навчальне навантаження викладачів. Замість трьох лекцій по одній годині на тиждень, як того вимагав попередній університетський Статут, професор мусив читати щонайменше вісім годин на тиждень

13. Концепції реформи територіально - адміністративного устрою і місцевого самоврядування в Україні 199-2010 рр. Дайте їм оцінку.

Підготовка до т.-а. реформи України. Т.-а. потягне за собою перегляд кордонів т.-а. одиниці. Залежить нерівність держави, відновлення до планування системи упорядкування.Відноситься до системи влади, взаємин із владою упорядкування. Всі регіони повинні бути приблизно рівними, якщо ні то країна не буде нормально розвиватись. Всі області різні за площею, чим більша площа тим більше грошей треба вкладати в інфраструктуру області. Основою повинні бути 2 підходи: - приблизно пропорційні області за площею і населенням, - мають біти перерозподілені права і обов’язки між центром і іншими регіонами. Регіони треба укрупнювати. Перша спроба змінити т.-а. поділ бів у 2000 р. Концеіпція не оприлюднювалась (знали тільки спеціалісти, політологи і деякі журналісти). 2 місяці обговорювання, а потім вся інформація зникла, обговорювання закінчилися. В разі укрупнюванні регіонів будуть страждати інтереси регіональних міст – від цього ці нруппи можуть постраждати. Реформа закінчилась бо вважалось, що це поділ між владою, а не територією. В Україні було організовано «Міністерство регіонального розвитку і будівництва» - займається підготовкою т.-а. поділом. Кожен регіон сплачує податки. В Україні всі податки збираються, і в Києві розподіляються між облостями =>центральні чиновники в Києві втрачають владу. Центр втрачає важелі впливу на регіони. Роль центра повинна зростати, під час економ кризи => чіпати територіальний устрій не доцільно. Проблематика регіонів найсерйозніші для країни. В ході

14) Досвід земського самоврядування та міських дум 1860 - 1914 рр.

У 1865 було прведено перші вибори до Харківської губернії.У 1879-ухвалено законом.Вибори до земств відбувалися по принципу майнового.Проводилися вибори 1 раз н 3 роки. Обиралися у повітах-повітові збори,у губерніях-губернські земські збори.Земські збори повинні були збиратися щорічно. Напряямки діяльності земства :збори про місцеві господарські нужди,медична допомога,освіта,утримання дурж. Установ на тер.повіту або губернії.Зества будували будинки,фінансували вчителів .Земства набирали ревізійні комісії,які займалися аналізом роботи.У 1909Харк. Земства мали в своему розпорядженні понад 8 млн.р.,де 3млн-бюджет губернського земства,5-повітових земств. Серед губернії по своїх коштах Харк. Губернія посідала 3 місце. Повітове земство харк. Губернії понад 31 % витрачали на освіту,27 %-на медичну частину.,7%-на адміністрацію. По губернії: на освіту-13%,медична частина-32%,5 %-утримання адміністр. Органів земств. Обовязковим в роботі земств була власність і відкритість.Робота земських зборів відбувалася публічно і в газетах друкувалися звіти про роботу.

В містах створювалися міські думи,які обирали міську управу і голову.Вибори всестанові.Міські думи працювали цілорічно,1 раз у місяць збиралися на засіданнях.Члени міських дум назівалися гласними і не отримували плати. У Харк. Міській думі-116 місць,де 46 отримала « Земля і воля»

15) . Вироблення моделі організації місцевого самоврядування в сучасній Україні

Модель організації місцевого самоврядування в Україні пройшла кілька періодів , до останнього з них відноситься період українізації самоврядування , початком якого є 20 -ті роки XX століття і який триває досі .

Місцеве самоврядування в Україні закріплено на конституційному рівні , де в загальних рисах завершується пошук базових принципів його організаціі.Так , МС визначається як право територіальної громади ( жителів села , селища , міста або добровільного об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду) на самостійне вирішення питань місцевого значення. Воно здійснюється в порядку встановленому законом , як безпосередньо , так і через органи самоврядування : місцеві ради та їх виконавчі органи. Органи , що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл , селищ і міст , є районні та обласні ради. Місцеві ради , також , можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові , вуличні , квартальні , інші органи самореалізації населення і наділяють їх частиною власної компетенції , фінансів і майна. А докладніше основи самоврядування повинні закріплюватися в законах.

Тому , 12 червня 1997 набув чинності Закон " Про місцеве самоврядування в Україні " , що закріпило організаційну сторону розвитку . У ньому визначено поняття місцевого самоврядування , його систему , принципи, завдання і детально регламентує різні аспекти його організаційно - правової основи .

Розвиток місцевого самоврядування також спирається на наступні закони : " Про вибори депутатів місцевих рад та сільських , селищних , міських голів" ( 1998 р.) , "Про столицю України - місто-герой Київ " (1999 р.) , " Про органи самоорганізації населення "(2001 р.) , які закріпили систему його законного забезпечення. Всі ці закони продовжують діяти і в наш час.

Українська модель враховує досвід і постсоціалістичних країн ( Росія , Польща ) , адже реформування цього інституту в нашій країні відбувалося паралельно з ними. Як і в них , найбільше проблем виникає з фінансовим, матеріальним забезпеченням , відставанням реформ бюджетної та комунальної власності , податків , нечіткістю делегування повноважень на місцевому рівні.

Однак , функціонування місцевого самоврядування має великий правовий фундамент , використовуваний у розвитку системи його органів , їх повноважень , необхідних для розвитку демократичного , цивілізованих держави і суспільства в сучасній Україні .