10. Причини створення Харківського університету: порівняльна характеристика головних наукових концепцій.

Існує декілька поглядів на передумови створення Харківського університету. Одну з концепцій запропонував Д.І.Багалій. Він стверджував, що громадський рух на Харківщині спрямований на відкриття університету, був викликаний з усім ходом попереднього історико-культурного розвитку краю. Підставою для заснування університету він вважав: мережу духовних і світських навчальних закладів на чолі з Харківським колегіумом, діяльність літературно-просвітницького гуртка Паліцина, моральну проповідь у місцевому суспільстві Г.Сковороди + роль економічного фактора, зокрема харківських ярмарків.Інша концепція булла представлена Л. Яновським. Він вважав що ідея відкрити університет у харкові не може вважатися результатом місцевого культурного життя, адже на той час вон обуло в стані глибокої сплячки. А отже виникнення ХУ не мало органічного звязку з історичним розвитком слобожанщини.Позиції дослідників сходилися: 1. Харків за рівнем матеріального та культурного розвитку не міг розраховувати на роль університетського центру.2. Головна заслуга заснування університету належить особисто В.Н.Каразіну.

11) Відділення в університеті

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського відродження XІX - XX ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів, і добре відомий далеко за межами України.

Згідно університетському статуту 1804, засновувалось 4 відділення: словесних наук , моральних і політичних наук , фізичних і математичних наук , лікарських та медичних наук і 25 кафедр. Відділення лікарських наук через відсутність бажаючих на ньому вчитися було відкрито тільки в 1811 році

При універсітеті планувалося створення Підрозділу , Який би забезпечував учбовий процес Навчальними .

1835

У 1933 році знову після реформи відродився Харківський університет , у складі якого було сім факультетів і найбільший з них - фізико -математичний ( 392 студента ) . І тоді ж , з 1933 року на факультеті почав працювати видатний математик Н. І. Ахієзер

Згідно зі Статутом 1835 кафедри чистої та прикладної математики були об'єднані в одну кафедру - кафедру чистої та прикладної математики , яку очолювали Н. А. Дьяченко , Г. В. Гречина , І. Д. Соколов.

Згідно зі Статутом 1863 року на фізико -математичному факультеті з'явилася кафедра аналітичної та практичної механіки , яку очолювали Д. М. Деларю , В. Г. Імшенецький .

Згідно зі Статутом 1884 кафедра механіки булла перейменована в кафедру теоретичної та практичної механіки , яку очолювали видатні вчені А. М. Ляпунов , В. А. Стєклов , Н. Н. Салтиков .

На cловесном факультеті , який входив до складу Харківського Імператорського університету , відкритого в 1805 році, була кафедра красномовства , віршування та мови російської. У 1835 році вона була перетворена в кафедру російської словесності та історії російської літератури.

1850

Кафедра педагогіки як самостійний структурний підрозділ в Харківському університеті була заснована в 1850 році , про що свідчать архівні матеріали, що зберігаються в Санкт- Петербурзькому архіві .

Наприкінці 50 -х років на математичному відділенні вже були кафедри математичного аналізу ( зав. кафедрою Г. І. Дрінфельд ), теорії функцій ( зав. кафедрою Н. І. Ахієзер ) , алгебри і загальної математики ( зав. кафедрою А. К. Сушкевич ) , геометрії (зав. кафедрою А. В. Погорєлов ) , математичної фізики (зав. кафедрою А. Я. Повзнер ) , обчислювальної математики ( зав. кафедрою В. А. Марченко ) , теоретичної механіки ( зав. кафедрою В. Л . Герман) . У 1960 році А. В. Погорєлов стає академіком АН УРСР , а в 1961 році В. А. Марченко обирається член- кореспондентом АН УРСР.