3. Підготовка рефератів

Реферат (від лат. referee — доповідати, повідомляти) — короткий виклад змісту одного або кількох документів, наприклад наукових статей з певної теми.

Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом документів, кількістю інформації, її науковою цінністю або практичним значенням. Він може коли­ватися від 500 – 2500 до 20 – 24 тис. знаків. Курсантам пропонується написати реферат обсягом приблизно 20 – 25 сторінок машинописного тексту. Текст має бути надрукований 14-м кеглем (шрифт Times New Roman); поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Приблизна структура реферату може бути такою:

ВСТУП.

І. .............

1.1 ...............

1.2 ...............

ІІ. ............

2.1 ...............

2.2 ...............

ІІІ. ..........

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість щодо соціальних потреб суспільства та розвитку конкретної галузі політичної науки. Далі відповідно до пунктів заздалегідь розробленого плану викладається основний зміст реферату. У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки. У списку використаної літератури в алфавітному порядку вказуються публікації на основі яких було написано реферат.

Вибір теми реферату слід узгоджувати з науковим керівником.

Виклад матеріалу в рефераті повинен бути стислим. Слід використовувати син­таксичні конструкції, властиві мові наукових документів, уникати складних грама­тичних зворотів.

У рефераті потрібно використовувати стандартизовану термінологію, уникати незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова й словосполучення можна замінювати абревіатурами й прийнятними текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту.

Орієнтовні теми рефератів

1. Теоретико – методологічні основи політичної науки: теорія раціонального вибору.

2. Теоретико – методологічні основи політичної науки: інституціоналізм і неоінституціоналізм.

3. Теоретико – методологічні основи політичної науки: біхевіоризм.

4. Теоретико – методологічні основи політичної науки: структурно-функціональний аналіз.

5. Теоретико – методологічні основи політичної науки: теорія модернізації.

6. Методологія порівняльних досліджень у політичній науці.

7. “Ідеальні держави” Платона, Аристотеля, Цицерона.

8. Типологія форм правління в античній політичній традиції.

9. “Технологія влади” Н. Макіавеллі.

10. Проблема поділу влад: порівняльний аналіз поглядів Дж. Локка, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо.

11. Ідея держави в політичній філософії Гегеля.

12. Революція, диктатура і демократія в політичній теорії К Маркса, Ф. Енгельса та В. Леніна.

13. Проблеми влади і держави в ісламі.

14. Соціалізм і федералізм М. Драгоманова.

15. “Інтегральний націоналізм” Д. Донцова.

16. Демократія і тоталітаризм у політичній філософії М. Бердяєва.

17. Анархізм М. Бакуніна і П. Кропоткіна.

18. Концептуальний аналіз влади: основні підходи та проблеми.

19. Сила, авторитет і примус в структурі влади.

20. Специфіка політичної влади.

21. Специфіка політичної влади у пострадянських суспільствах.

22. Феномен “помаранчевої революції”.

23. Проблема легітимізації влади в сучасній Україні.

24. Порівняльний аналіз концептуальних моделей політичниої системи Д. Істона та Г. Алмонда.

25. Специфіка політичних систем країн Сходу.

26. Політична система України за новою редакцією Конституці.

27. Політична стабільність і нестабільність у демократичному суспільстві.

28. Проблема забезпечення політичної стабільності в Україні.

29. Неформальні інститути в українській політиці.

30. Ідея правової держави в історії світової політичної думки.

31. Основні типи додержавних політичних суспільств.

32. Імперії: походження, сутність, історична доля.

33. Теорії та моделі федералізму.

34. Інститут монархії в сучасному світі: синтез сучасного й традиційного.

35. Порівняльний аналіз президентської та парламентської форм правління в контексті політичного процесу в сучасній Україні.

36. Проблема політичної коррупції в Україні.

37. Сутність та основні моделі соціальної держави.

38. Порівняльний аналіз виборчих систем в контексті політичного процесу в сучасній Україні.

39. Феномен “партії влади” в українській політиці.

40. Партійна система сучасної України.

41. Інтернет у політичному процесі.

42. Проблема лобізму: світовий та український досвід.

43. Неокорпоратизм як інститут представництва інтересів.

44. Модель “ідеальної бюрократії” М. Вебера.

45. Концепція функцій та дисфункцій бюрократії М. Кроз’є.

46. Деструктивні форми організації влади: клептократія, лутократія, плутократія.

47. Політичний клієнтелізм: світовий та український досвід.

48. “Політичний режим” як категорія політичної науки.

49. “Доктрина фашизму” Беніто Муссоліні.

50. Нацистська та радянська моделі тоталітаризму: порівняльний аналіз

51. Неопатримоніальні диктатури: сутність, походження, регіональні різновиди.

52. “Преторіанські режими”: причини та наслідки втручання військових у політику.

53. Теорія поліархії Р. Даля.

54. Антична та сучасна демократія: порівняльний аналіз.

55. Кількісні виміри демократіїї.

56. Специфіка демократії у багатоскладових суспільствах.

57. Політична культура епохи постмодерна: теорія “бесшумної революції” Р. Інглхарта.

58. Політична культура тоталітарного суспільства.

59. Лібералізм як політична ідеологія: історія і сучасність.

60. Консерватизм як політична ідеологія: історія і сучасність.

61. Соціальна природа та прояви неофашизму.

62. Сучасна європейська соціал-демократія: ідеологія та практика.

63. Політичний іслам: ідейні засади і практика.

64. “Інтегральний націоналізм” Д. Донцова.

65. Витоки елітизму: порівняльний аналіз теорій В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельса.

66. Еліта чи псевдоеліта? Панівний клас сучасної України.

67. Феномен харизматичного лідерства.

68. Ідеальний лідер у масовій свідомості українського суспільства.

69. Сутність, причини та прояви політичного насильства. Теорія відносної депривації.

70. Сутність, причини та прояви політичного тероризму.

71. Міжетнічні конфлікти в країнах СНД.

72. Кримсько-татарська проблема в Україні.

73. Теорія “третьої хвилі демократизації”.

74. Теорії демократичного транзиту.

75. Специфіка демократичного транзиту на пострадянському просторі.

76. Міжнародні відносини: порівняльний аналіз неоліберальної та неореалістської парадигм.

77. Світосистемна теорія І. Валлерстайна.

78. Головні ознаки “нового світового порядку”.

79. Антиглобалізм: витоки, прояви, перспективи розвитку.

80. Процеси глобалізації у сучасній світовій політиці.

81. Концепція “зіткнення цивілізацій” С. Хантінгтона.

82. Україна в геополітичній концепції З. Бжезинського.

83. Проблема сепаратизму в світовій політиці.

84. PR-технології у виборчих кампаніях.: світовий та український досвід.

85. Зловживання й порушення на виборах: світовий та український досвід.