64. Поняття, принципи, структура комерційного (фірмового) найменування. Суб'єкти права на комерційне найменування.

В законодавстві визначення немає.

Комрційне найменування – це позначення, під яким суб’єкт господарюваня виступає в господарському обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників господарських відносин. Комерційне і фірмове найменування – синоніми.

Принципи:

1. Істиності (КН повинно правдиво відображати правове положення ЮО);

2. Виключності (КН повинно включати в себе відмінні ознаки, які б не призводии до змішування з найменуваннями ін. ЮО, або ФО - підприємців)

3. Постійності (сталості) права на нього діють протягом усього строку існування.

Структура комерційного найменування:

1. Обовязкова частина: організаційно-правова форма. Іноді до ОПФ додається вид діяльностя. Наприклад, страхова компанія, юридична фірма, туристичне агенство.

2. Допоміжна-розрізняльна: вигадане слово, власне ім'я і т. ін.

Поряд із повним, може використовуватися і скорочене комерційне найменування. це скорочення повинно бути зазаначено в статуті. Для окремих видів ЮО встановлені додаткові вимоги до структури комерціного найменування. Це акціонерні товариства (назва містить АТ), командитне товариство (прізвище одного або кількох повних учасників), страхові компанії, державні підприємства, недержавні пенсійні фонди та ін. Ці спеціальні правила обумовлені тим, що ЮО мають спеціальнц правосубєктність.

Суб’єкти права на комерційне найменування:

За ЦК ст. 90. Суб’єктами є лише підприємницькі ЮО. Тобто ФО-підприємці, об'єднання громадян і споживчі кооперативи знаходяться за межами цього правила. а всі інші використовують.

Ст. 159 ГК. Суб’єктами є всі суб’єкти господарювання.

Це два різні підходи. Практика іде різними шляхами.

Щодо ФО-підприємця. Комерційне найменування створюється для того, щоб не виставляти на привселюдне бачення ім'я власника СПД.

64. Право на комерційне (фірмове) найменування, його зміст. Ознаки права на комерційне найменування.

Право на КН – це забезпечена законом можливість його володільцям виступати в господарському обороті під власним позначенням.

Ознаки права:

-Виключний х-р (монополія фірми володільця на використання ФМ)

- Абсолютний х-р (3-ті особи повинні утримуватися від порушення пр.. фірмоволодільцяна ФН)

• Невідчужуваний характер. (неможливо укладати договори щодо КН).

• Майновий характер

• Безстроковий характер

• Екстериторіальний х-р (право на КН охороняється не тільки в тій державі, де зареєстровано СПД, а і в будь-якій іншій державі).

(останні 3 ознаки на лекції вона не давала, вони були тільки в електроних лекціях)

Зміст права на комерційне найменуванн

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на КН

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) використання комерційного найменування (поміщення КН на вивісках, в рекламі, на товарах, у діловій документації тощо);

2) перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (але ніяких інших більше немає).

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Виникнення права комерційного найменування

Відповідно до ст. 8 Паризької конвенції, ч. 3 ст. 489: право на КН виникає з моменту першого використання без його реєстрації. На практиці одностайно момент виникнення права на КН пов’язують із датою реєстрації суб'єкта господарювання.

Комерційне найменування включається до Державного реєстру ЮО одночасно з державною реєстрацією ЮО. Державний реєстратор відмовляє у такій державній реєстрації, якщо найменування:

• є тотожнім найменуванню вже зареєстрованої ЮО.

• Містить назву ОДВ, ОМС, історичного державного найменування (СРСР, Київська Русь)

• Не відповідає вимогам закону щодо найменування окремих видів ЮО. Наприклад, банки, недержавні пенсійні фонди та ін.

До 2010 р. буде можливість зарезервувати найменування на термін 2 місяці для звичайних ЮО та 9 міс для АТ. З 2010 року такого немає. Та й значення такої норми нульове.