6.2. Управління персоналом у процесі реалізації інноваційного проекту

Основний персонал наукових організацій становлять науковці.

Науковці – особи, що займаються науковими дослідженнями та розробками. Їхня творча діяльність, здійснювана на систематичній основі, спрямована на збільшення суми наукових знань, пошук нових областей їхнього застосування. Персонал наукових організацій робить прямі послуги, пов'язані з виконанням наукових досліджень і розробок. Науковці можуть бути зайняті в різних галузях науки, секторах науки і типах організацій.

У складі персоналу, зайнятого науковими дослідженнями й розробками, виділяють чотири категорії: дослідники, техніки, допоміжний та інший персонал.

У науці більше, ніж у будь-якій іншій сфері діяльності, успіх залежить від індивідуальних здібностей науковців і ступеня їхньої підготовки. Це ускладнює процес керування в наукових установах. З розвитком науково-технічного прогресу й ускладнення праці, що приводить до підвищення кваліфікації працівників, виникають проблеми, пов'язані з управлінням персоналом. Зростає роль мотивації персоналу, що у процесі творчої діяльності стає саморегульованою системою, і впливати на нього можна тільки побічно, замінюючи адміністрування реалізацією стилів керівництва, що припускають співучасть, визнання особистих заслуг конкретних фахівців, гласність результатів діяльності, надання інформації для самооцінки. Ростуть витрати, пов'язані з навчанням і перенавчанням персоналу, подовжуються строки його навчання, ускладнюється функція контролю, з'являється можливість впровадження нетрадиційних типів розкладу роботи і т.д.

6.3. Управління реалізацією інноваційних проектів

Початковою стадією є науково-дослідні роботи (НДР), які проводяться по єдиному технічному завданню (ТЗ). Науково-дослідна робота складається з наступних етапів: розробка ТЗ; вибір напрямків досліджень; теоретичні й експериментальні дослідження; узагальнення і оцінка результатів.

Технічне завдання – обов'язковий документ для початку НДР. У ньому визначаються мета, зміст, порядок виконання робіт і спосіб реалізації результатів НДР. Цей документ погоджується із замовником. Закінчена НДР обговорюється на науково-технічній раді або секції, де розглядається відповідність виконаних робіт ТЗ НДР, обґрунтованість висновків і рекомендацій і виноситься рішення про продовження роботи на наступних стадіях.

Другою стадією є дослідно-конструкторські роботи (ДКР). На цій стадії розробляється конструкторська документація: технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, робоча конструкторська документація. ДКР проводяться також для створення технологічного встаткування, потрібного для виготовлення досвідних зразків і партій виробів.

Розробка виробу завершується після усунення недоробок по зауваженнях приймальної комісії й затвердження акту приймання досвідного зразка, партії. До складу приймальної комісії можуть входити представники організації-розроблювача, організації-виробника й організації-споживача.

Наступна стадія – підготовка виробництва (ПВ) і вихід на потужність (ВП), тобто постановка продукції на виробництво, що включає заходи щодо організації виробництва нового виробу.

Вихід на потужність відбувається після завершення робіт по підготовці виробництва, куди входять: пуск і перевірка технологічного встаткування; запуск у виробництво пробної серії; проведення кваліфікаційних випробувань виробів пробної серії; доробка та коректування технологічної й іншої документації.

Пробна серія, або перша промислова партія виробів, виготовляється для перевірки здатності даного виробництва забезпечити промисловий випуск продукції відповідно до вимог науково-технічної документації (НТД) і споживачів. Зразки пробної партії, що пройшли приймально-здавальні та кваліфікаційні випробування, можуть бути представлені на ринку нововведень (проведення рекламної кампанії, демонстрація на виставках, у торгових центрах і т.п.).

Всі розглянуті стадії керування інноваційним проектом (НДР, ОКР, ПВ і ВП) здійснюються перед виробництвом. Тут формується її якість; технічний рівень продукції, прогресивність.

Виробництво створеного продукції у відповідності зі сформованим портфелем замовлень – інша стадія реалізації інноваційного проекту.

І завершальна стадія складається в експлуатації (для виробів тривалого користування) або споживанні (для сировини, палива й т.п.) замовником або споживачем, що використає дану продукцію по призначенню або як комплектуючі вироби при виробництві іншої продукції. Взаємини між споживачем і виробником продукції визначаються договором на поставку.

Важливо забезпечити систематичне відновлення продукції шляхом випуску нових виробів і зняття з виробництва застарілих. Тривалість життєвого циклу виробу в кожний конкретний період науково-технічного прогресу визначається фізичним і моральним строком старіння техніки незалежно від строків виконання й організації робіт зі стадій життєвого циклу й усередині них по етапах.

Менеджер повинен контролювати строки передвиробничих стадій, щоб уникнути їхнього розтягування в часі (інакше до стадії виробництва можуть дійти застарілі розробки).

Вирішальний вплив на створення нововведення робить рівень наукового забезпечення. Саме на етапі наукових досліджень формується потенціал нововведення, що матеріалізується через проектно-конструкторські розробки та виробництво. Тут майбутнє належить автоматизованим системам наукових досліджень і проектуванню. Це відкриває нові можливості:

• повне використання прогресивних правил і принципів, закладених у пам'ять машини;

• скорочення часу робіт;

• передача частини проектної інформації безпосередньо в експериментальне виробництво без проміжної розшифровки;

• обробка варіантів конструкцій виробів і технології виготовлення за допомогою комп'ютерів;

• проведення випробувань виробів і їхніх елементів на працездатність, збирання, безвідмовність, ремонтопридатність, контрольованість, технологічність без витрат матеріалів, енергії робочого часу.

Перспективне також застосування штучного інтелекту, тому що це дозволить здійснювати глибокий аналіз можливих варіантів і провадити компонування складних конструкцій.