Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з покупцями і замовниками

Правове регулювання бухгалтерського обліку - це система законодавчих і нормативних актів, відповідно до яких підприємство здійснює господарсько-фінансову діяльність і забезпечує ведення її бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Ці нормативні акти мають певну ієрархічну підпорядкованість.

Основою нормативної бази є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності [4].

Керуючись даною системою нормативно-правову базу, що регулює розрахунки з постачальниками та підрядниками можна подати у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1 Законодавчі акти, що регулюють розрахункові операції з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV	Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні
2	Цивільний кодекс України	Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників
3	Господарський кодекс України	Встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності
4	Податковий кодекс України	Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки

Цивільний кодекс України регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності. Зокрема у Господарському кодексі визначається сутність господарського зобов’язання, причини його виникнення, суб’єкти господарювання, між якими виникають зобов’язання, а також умови та підстави припинення господарських зобов’язань.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки.

Таблиця 2.2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що регулюють розрахунки з покупцями та замовниками

№ п/пНазва нормативного документуОсновний зміст
1	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"	Вимоги до складання фінансової звітності, визнання і розкриття її елементів
2	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"	Форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей
3	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"	Зміст і форма Звіту про фінансові результати та вимоги до розкриття його статей
4	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів"	Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та вимоги до розкриття його статей
5	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"	Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності
6	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"	Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності
7	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти"	Методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Основними положеннями які регулюють роботу підприємств з постачальниками та підрядниками є:

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", що визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Цим Положенням визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього положення стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання". Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти". Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності.

Таблиця 2.3. Нормативні документи (інструкції, положення, постанови), що регулюють розрахунки з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (затверджено постановою НБУ №22 від 21.01.2004 р.)	Встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України
2	Інструкція «Про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей» (затверджено наказом Міністерства Фінансів № 99 від 16.05.96 року)	Регулює порядок реєстрації та видачі довіреностей у разі купівлі матеріальних цінностей
3	Інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» № П-6 від 25.04.66р.	Регулює вимоги та правила щодо приймання товарів за якістю, комплектністю
4	Інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» № П-7 від 15.06.65 р.	Регулює вимоги та правила щодо приймання товарів народного споживання за кількістю
5	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій	Затверджує типовий план рахунків
6	Постанова Кабінету Міністрів «Про результати суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості і заходи щодо її скорочення» від 29 квітня 1999р. № 750	Відображення результатів суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості. Заходи щодо скорочення кредиторської та дебіторської заборгованості
7	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено Мінфіном України від 24.05.95 р. № 88	Визначення та порядок оформлення первинних документів та облікових регістрів, виправлення в них помилок, організація документообігу.
8	Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-Б "Звіт про фінансові результати" затверджено наказом Держкомстату від 20 липня 2009р. № 271	Затверджує типову форму «Звіту про фінансові результати» та порядок її заповнення

Згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» безготівковими розрахунками є перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Дана інструкція також регламентує :

• усі види безготівкових розрахунків та порядок їх здійснення

• порядок списання коштів з рахунку в банку

• правила документообігу

• порядок нарахування штрафних санкцій

Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99, не містить суворих вимог щодо методу заповнення бланка довіреності. Тому єдиним документом, що може хоч що-небудь сказати нам з цього приводу, є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Його п. 2.10 стверджує, що записи в первинних документах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Приймання товару за кількістю потрібно здійснювати відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражного суду при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 р. № П-6, зі змінами та доповненнями. Ця інструкція чинна донині. Її положення є обов'язковими, якщо в угодах, що укладаються, не передбачено інших умов [16].

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки чи іншими обов’язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості і комплексності, а також тари під продукцію чи товари.

Таблиця 2.4 Внутрішні робочі документи, що регулюють облік розрахунків з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Облікова політика підприємства	Визначає способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.
2	Робочий План рахунків	Кожне підприємство розробляє для себе робочий план рахунків, включаючи до нього лише ті рахунки, що мають практичне застосування на даному підприємстві. Робочий план рахунків затверджується керівником підприємства. Але порядок використання кожного рахунка є незмінним, встановленим інструкцією зі застосування плану рахунків.
3	Розробленні первинні документи	Кожне підприємство має право розробити власні спеціалізовані первинні документи, за умови наявності в них обов’язвкових реквізитів( з метою внутрішнього управлінського обліку).

Для належної організації обліку та аналізу розрахунків з покупцями та замовниками на підприємствах доцільно використовувати наказ про облікову політику (Додаток К) підприємства як сукупності принципів, методів і процедур з організації системи обліку даного процесу. Наказ про облікову політику підприємства є внутрішнім регламентом організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання.

Щодо раціональної організації розрахунків з покупцями та замовниками, у наказі про облікову політику, зокрема, зазначається необхідність проведення інвентаризації активів та зобов’язань[21].

Оскільки план рахунків передбачено застосовувати в усіх галузях народного господарства, то на кожному конкретному підприємстві цілком закономірно використовується лише певна частина синтетичних рахунків, передбачених планом. Тому кожне підприємство розробляє для себе робочий план рахунків, включаючи до нього лише ті, що мають практичне застосування на даному підприємстві. Робочий план рахунків затверджується керівником підприємства. Але порядок використання кожного рахунка є незмінним, встановленим інструкцією зі застосування плану рахунків. Стабільність плану рахунків є важливою передумовою підвищення якості облікової роботи.