2.1. Техніка та засоби, що використовуються для проведення рінр

Засоби механізації, що використовуються для проведення РІНР, умовно можна розділити на п'ять груп:

1. основні засоби механізації інженерно-рятувальних робіт (ІМР, МДК-2, БТМ, шляхопрокладачі, екскаватори, бульдо­зери, автомобільні крани, електричні і компресорні станції і т.д.);

2. механізований інструмент і засоби малої механізації (електро-, мото-, пневмоперфоратори, відбійні молотки, різаки на бензині та гасу, домкрати, талі, лебідки і т. д.);

3. засоби відкачування води і гасіння пожеж (насоси, мото­помпи, пожежні автомобілі, цистерни, поливомийні машини і т. д.);

4. засоби для переправ (понтонно-мостові парки, баржі, пороми і човни);

5. транспортні, ремонтні і допоміжні засоби (ремонтні майс­терні, автомобілі, паливозаправники, освітлювальні електро­станції і т.д.

2.2. Використання сільськогосподарської та іншої техніки в цілях цивільного захисту

Техніку, що перебуває і використовується на об'єктах сільськогосподарського виробництва, ще в мирний час закріплюють за формуваннями ЦЗ , які створюються на об’єкті й використовують при проведенні занять і навчань з питань ЦЗ. При виникненні загрози надзвичайної ситуації формування ЦЗ об'єкта приводяться до готовності й укомплектовуються відповідною технікою. Після виникнення НС техніку й механізми широко використовують для виконання заходів ЦЗ.

Наявну на сільськогосподарському об'єкті техніку можна поділити на транспортну, технологічну (сільськогосподарську) і спеціальну. Транспортну техніку використовують для перевезення людей, тварин і матеріальних засобів; сільськогосподарську - для дезактивації, дегазації, дезінфекції й механізації робіт з ліквідації наслідків НС мирного і воєнного часу; спеціальну - для проведення заходів ЦЗ по санітарній обробці людей, ветобробці тварин, проведення агротехнічних заходів щодо захисту рослин і інших спеціальних робіт.

Сільськогосподарську техніку можна використовувати для виконання заходів ЦЗ, як правило, без додаткового переобладнання, однак частини машин і механізмів доведеться відповідним чином переобладнати. Варто мати на увазі, що високопродуктивна робота, машин і механізмів можлива тільки при їх відмінному технічному стані безперебійному постачанні пальним, мастильними матеріалами і регулярним технічним обслуговуванні.

Питання 3. Управління силами цз

Однією з головних умов успішного проведення силами ЦЗ РІНР в осередках ураження і районах стихійних лих, аварій і катастроф (СЛАК) є чітке управління ними. В сучасних умовах до управління ЦЗ ставляться високі вимоги: начальники ЦЗ і їхні штаби повинні впевнено орієнтуватися в складній обстановці, приймати доцільні рішення, вчасно ставити завдання підлеглим і організовувати взаємодію сил. Звідси випливає, що система управління ЦЗ повинна знаходитися в постійному і високому ступені готовності, а саме управління повинне бути стійким і безперервним, оперативним і прихованим, тобто готовність систем управління, зв'язку й оповіщення в цілому повинна бути вище готовності сил ЦЗ.

Існуюча система управління ЦЗ являє собою сукупність взаємозалежних органів і пунктів управління, оснащених електронно-обчислювальною технікою і засобами автоматизації, системами зв'язку, оповіщення і централізованого управління, які забезпечують доведення в короткий термін розпоряджень і сигналів до областей, районів, міст і ОГ.

Управління ЦЗ здійснюється відповідними начальниками через штаби, служби ЦЗ і структурні органи управління. Останні являють собою сукупність територіальних, галузевих і військових органів управління, що діють у тісному взаємозв'язку при чіткому розподілі між ними завдань і ступеня відповідальності за підготовку і проведення РІНР.

Керівництво діями сил ЦЗ здійснюють, як правило, територіальні органи керування незалежно від їх відомчої приналежності. При організації РІНР в осередках ураження і районах стихійних лих, аварій і катастроф (СЛАК) важливими функціями управління є швидке прийняття (уточнення) рішень і своєчасне доведення завдань до виконавців. Штаби і служби ЦЗ забезпечують виконання прийнятих начальниками ЦЗ рішень, керують висуванням сил і засобів у райони проведення РІНР. Вони повинні постійно знати розташування і стан підлеглих формувань, військових частин ЦЗ, взаємодіючих сил, підтримувати з ними безперебійний зв'язок, уточнювати завдання розвідувальним підрозділам, загонам забезпечення руху, силам, що діють у першому і наступному ешелонах, контролювати своєчасність проходження ними вихідних пунктів і пунктів регулювання.

Під час проведення РІНР начальники, штаби і служби ЦЗ керують діями сил; стежать за дотриманням ними заходів захисту і безпеки; ставлять нові чи уточнюють раніше поставлені завдання; здійснюють маневрування силами і засобами; організовують спостереження за зміною хімічної чи радіаційної обстановки і дозиметричний контроль; організовують всебічне забезпечення дій і сил, зміну формувань на ділянках робіт, заміну і ремонт ЗІЗ, приладів, техніки, поповнення витрачених засобів матеріального, технічного і медичного постачання; організовують санітарну обробку особового складу формувань та проведення інших заходів.

Для забезпечення безперервного управління силами ЦЗ, які ведуть РІНР в осередках ураження, завчасно організовується провідний, радіорелейний і радіозв'язок, а також підготовлюються рухомі засоби зв'язку (мотоцикли, автомашини, вертольоти, літаки).

Існуюча система управління ЦЗ на ОГ звичайно складається з начальника ЦЗ об'єкта і його штабу, командирів формувань і їхніх штабів (штаби створюються у великих формуваннях, зведених і рятувальних загонах), начальників служб, пунктів управління, системи зв'язку і технічних засобів управління.

Основою управління є рішення відповідного начальника чи командира, реалізоване через його штаб. Тому штаб ЦЗ об'єкта є в основному органом управління. Через нього здійснюється виконання всіх завдань ЦЗ і, в першу чергу, підтримка повсякденної готовності ЦЗ ОГ до виконання цих завдань.