Відомість обчислення координат точок теодолітного ходу

Точки	Виміряні кути  (ліві)	Ув'язані кути ув	Дирекційні Кути 	Горизон-тальні прокла-дення, d (м)	Прирости координат				Координати		Точки
					Обчислені		Ув'язані
					х	у	хув.	уув.	х (м)	у (м)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
С	–	–		–	–	–	–	–	–	–
А											А
І											I
ІІ											II
III											III
IV											IV
В											В
				–	–	–	–	–
Д	–	–							–	–
				Р=______	fх=______	fу=______	fх=______	fу=______

f_Л=_Л - (_Л)_теор = __________________________________,

де _Л = _________________ – сума виміряних кутів ходу ,

(_Л)_теор=α_к – α_п +180° (n+1) = ______+180° (5+1)=_______– теоретичне значення суми кутів.

f_= _______ < f_гр. = = __________.

Дирекційні кути ліній ходу обчислюють послідовно:

_А-I =_С-А  180+ _Аув.= __________________________________________________ ,

_I-IІ =_А-I  180+ _3ув. = ______________________________________________.

Контроль: _В-Д =_IV-В  180+ _Вув. = ______________________________.

Прирости координат обчислюють за формулами: х = d cos , y = d sin ,

де d – горизонтальне прокладення окремої лінії,  – дирекційний кут цієї лінії.

Абсолютна лінійна нев'язка = ______________________________.

Відносна лінійна нев'язка ходу f_відн.= =  f_доп. = .

Поправки δx та δу в обчислені прирости х і у координат визначаються за формулами: δx =- d, δу =- d.

Висновки:

Дата __________ Прийняв ________________