 
        
        - •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій
- •«Стандартизація і сертифікація продукції і послуг»
- •Основи стандартизації
- •Тема 1 Стандартизація як наука
- •З історії стандартизації
- •1.2 Основні поняття стандартизації.
- •1.3 Основні принципи стандартизації.
- •1.4 Об’єкти стандартизації
- •Об’єкти стандартизації в залежності від галузі економіки.
- •1.5 Основні завдання стандартизації
- •1.6 Міжнародні організації із стандартизації
- •1.7 Основні напрямки роботи Держстандарту України
- •1.8 Служби стандартизації об’єднань і підприємств
- •Тема іі Стандартознавство
- •2.1 Категорії нормативних документів
- •2.2 Види стандартів
- •2.3 Позначення стандартів. Покажчики нормативних документів
- •2.4 Порядок розроблення стандартів
- •2.5 Вимоги до побудови стандартів
- •2.6 Вимоги до викладення стандартів
- •Тема 3 Основні методи стандартизації
- •3.1 Теоретична база сучасної стандартизації
- •3.2 Уніфікація як основний метод стандартизації
- •3.3 Типізація і стандартизація технологічних процесів
- •3.4 Основні положення взаємозамінності
- •3.5 Поняття про комплексну та випереджаючу стандартизацію
- •Тема 4 Міжгалузеві комплекси стандартів
- •4.1 Роль комплексів стандартів у вирішенні міжгалузевих проблем
- •4.2 Єдина система конструкторської документації (єскд)
- •4.3 Єдина система технологічної документації (єстд)
- •4.4 Єдина система технологічної підготовки виробництва (єстпв)
- •4.5 Система розробки і постановки продукції на виробництво (српв)
- •4.6 Комплекс стандартів з охорони праці
- •4.7 Уніфіковані системи документації (усд)
- •4.8 Комплекс стандартів Державної системи вимірювань (дсв)
- •Тема 5 Планування та визначення ефективності робіт із стандартизації
- •5.1 Зміст і порядок розробки планів стандартизації
- •5.2 Економічна ефективність стандартизації
- •Література
- •Управління якістю продукції
- •Тема 6 Якість продукції та її контроль
- •6.1 Основні відомості про кваліметрію
- •6.2 Система показників якості продукції
- •6.3 Рівень якості продукції
- •6.4 Методи визначення показників якості продукції
- •6.5 Технічний контроль якості продукції.
- •6.6 Методи контролю без руйнування виробу
- •Класифікація дефектів
- •6.7 Види випробувань продукції і порядок їх проведення
- •6.8 Використання статистичних методів контролю якості
- •Тема 7 Метрологічне забезпечення
- •7.1 Роль метрології в забезпеченні високого рівня якості
- •7.2 Основні поняття метрології
- •7.3 Системи одиниць фізичних величин. Шкали вимірювань
- •7.4 Еталони та інші засоби вимірювань
- •Спрощена схема перевірки засобів вимірювань.
- •Тема 8 Сертифікація
- •8.1 Правова основа сертифікації в Україні
- •8.2 Основні визначення
- •8.3 Вирішення питань сертифікації в Україні
- •8.4 Зарубіжний досвід сертифікації продукції
- •Тема 9 Менеджмент якості
- •9.1 Принципи комплексного, системного управління якістю
- •9.2 Системи управління якістю
- •9.3 Міжнародні стандарти з якості
- •9.3.1 Управління якістю продукції і маркетинг
- •9.3.2 Якість при проектуванні і розробці технічних умов на продукцію за стандартами ісо 9000
- •9.3.3 Якість матеріально-технічного постачання
- •9.3.4 Якість в процесі виробництва
- •9.3.5 Етапи впровадження системи управління якістю на підприємстві
- •9.4 Витрати підприємства на якість
- •9.5 Людський фактор в управлінні якістю продукції
- •9.6 Базові принципи теорії прориву в якості продукції
Тема 3 Основні методи стандартизації
3.1 Теоретична база сучасної стандартизації
Реалізація основних задач стандартизації здійснюється різними методами. Серед них найбільш поширеними є уніфікація, типізація, взаємозамінність, агрегатування. Всі ці методи базуються на теорії чисел, яким надається перевага.
Числами, яким надається перевага, називають числа, що вибирають переважно перед всіма іншими числами при визначенні параметрів нових виробів (чисел обертів, габаритних розмірів, значень тиску, температур тощо).
Сукупність чисел переважного використання, що розташована в порядку їх збільшення називають рядом чисел переважного використання. А ряд чисел, що використовується для визначення конкретного параметру виробу або процесу називається параметричним рядом.
Кожний виріб або процес має головний та декілька основних параметрів. Головним параметром виробу називають такий параметр, що найбільш повно визначає функціональне призначення виробу. Особливістю головних параметрів є їх стабільність при конструктивних модифікаціях, технічних та технологічних вдосконаленнях виробу, а також їх незалежність від організаційних типів виробництва, характеру обладнання, методів технології.
Так, для металоріжучих верстатів головний параметр - це розмір заготовок, що на них встановлюються.
Для кувально-пресового обладнання - зусилля, що забезпечується робочими органами.
Для тракторів - потужність, або тягове зусилля.
Основні параметри доповнюють головний параметр. Наприклад, для тракторів основними параметрами є: ширина колії, швидкість руху, вага.
Всі ці параметри повинні бути взаємопов`язані з параметрами інших виробів. Наприклад, існує такий взаємозв`язок: якщо вантажопідіймність залізничних вагонів встановити у вигляді ряду 25; 40; 63; 100 т. , то контейнери, що в них перевозяться, повинні бути розраховані на 250; 400; 630; 1000 кг, а ящики повинні вміщати 25; 40; 63; 100 кг.
Ряди чисел переважного використання будуються за принципом геометричної прогресії.
В загальному випадку геометрична прогресія записується так:
a; a  Q; a  Q2; a  Q3 ... a  Qn ,
де
a - основа прогресії ,
Q - знаменник прогресії.
Ряди чисел переважного використання повинні відповідати таким вимогам:
- бути безкінечними в напрямку збільшення та зменшення чисел,
- повинні представляти собою раціональну систему градацій, що відповідає вимогам виробництва,
- повинні бути простими, легко запам`ятовуватись,
- в цих рядах повинні бути найбільш поширені числа: 1; 2; 5, число  (3,15).
Якщо в одному десятинному інтервалі геометричної прогресії буде R чисел, то в наступному за ним числа будуть повторюватись, але збільшеними в 10 разів, тобто:
a 
QR
= 10 
a;         Q
= 
 
	Розглянемо
побудову ряду в десятинному інтервалі
якщо R = 5; а = 1                 
 
1,6 .
                                               
1,6 .
Тоді ряд має вигляд:
1; 1,6; 2,5; 4,0; 6,3; 10,0 ...
Цей ряд вперше використав Шарль Ренар в 1877 р. При розрахунку діаметрів канатів для повітряних куль.
Побудуємо ряд, якщо R=10;
	             
                                    
 
Ряд має вигляд:
1; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0 ...
Помічаємо, що всі числа ряду R5 входять до ряду R10.
В десятинному інтервалі ряду R5 маємо 5 чисел, а в десятинному інтервалі R10 - 10 чисел.
Якщо R=5; тоді Q=1,6;
R=10; тоді Q=1,25;
R=20; тоді Q=1,12;
R=40; тоді Q=1,06;
R=80; тоді Q=1,03;
R=160; тоді Q=1,015;
Ряди R5; R10; R20; R40 називають основними, ряди R80 і R160 називають допоміжними.
Числа з ряду R5 вибирають переважно над числами з ряду R10, числа ряду R10 переважають над числами ряду R20 і т.ін.
Таблиці чисел переважного використання стандартизовані і наводяться в машинобудівних довідниках.
Приклади використання рядів переважних чисел:
- ряд R40 включає в себе числа 375, 750, 1500, 3000 - синхронні частоти обертів валів електричних двигунів;
- в ряду R5 є числа 10; 16; 25; 40; 63; 100; 160... – зусилля пресів;
- параметри шорсткості поверхонь назначаються за рядом R40,
- граничні відхилення розмірів і допуски теж розраховані за рядами чисел переважного використання.
На початку 1953 р. ІСО затвердила стандарт на нормальні лінійні розміри, що є обов'язковими для всіх галузей промисловості.
Використання рядів переважних чисел значно скорочує номенклатуру виробів, оснащення , ріжучого та вимірювального інструменту, що знижує собівартість продукції.
Перевага використання геометричних рядів для побудови рядів переважних чисел в тому, що в кожному інтервалі процент збільшення числа є величина незмінна, а основний недолік полягає в тому, що всі числа округляються, що призводить до похибок в розрахунках.
