Тема іі Стандартознавство

2.1 Категорії нормативних документів

Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання й поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві.

Документи класифікують за змістом інформації, яку вони містять, походженням, призначенням, кількістю розглядуваних у них питань, ступенем автотентичності, терміни зберігання, гласністю.

Визначення понять "нормативний документ", "стандарт" було наведено вище.

Категорії нормативних документів визначаються в залежності від сфери їх дії.

Стандарти ІСО, МЕК, ІСО/МЕК - міжнародні стандарти, що використовуються країнами-партнерами для полегшення науково-технічних і торгівельних зв`язків незалежно від регіону розташування цих країн.

Стандарти EN; HD; ENV - європейські стандарти.

ГОСТ - міждержавні стандарти Співдружності Незалежних Держав.

ДСТУ - державний стандарт України, що для іншої сторони є національним стандартом України.

ГСТУ - галузеві стандарти України, вимоги яких обов`язкові для всіх підприємств даного міністерства.

СТТУ - стандарти науково-технічних та інженерних об`єднань України.

ТУУ - технічні умови України (нормативні документи на конкретну продукцію чи послугу, затверджені підприємством, що їх розробило, за погодженням з підприємством-замовником).

СТП - стандарти підприємств.

2.2 Види стандартів

Залежно від специфіки об`єкта стандартизації і змісту вимог до нього всі стандарти можна поділити на 4 види:

-стандарти основоположні;

-стандарти на продукцію (послуги);

-стандарти на процеси;

-стандарти на методи контролю (випробування, вимірювання, аналіз).

Основоположні стандарти встановлюють загальні організаційно-методичні положення для певної галузі діяльності, а також загальнотехнічні вимоги (норми, правила), що забезпечують однозначне розуміння, технічну єдність, і взаємозв`язок різних галузей науки, техніки і виробництва.

Стандарти на продукцію встановлюють вимоги до груп однорідної продукції і в разі потреби до конкретної продукції.

Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (способів, режимів, норм тощо) виконання різних видів робіт у технологічних процесах розробки, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту й утилізації продукції.

Стандарти на методи контролю встановлюють методи (способи, режими тощо) проведення випробувань продукції при створенні, сертифікації і використанні (застосуванні) її.

2.3 Позначення стандартів. Покажчики нормативних документів

Позначення стандарту складається з індексу і відокремлених тире реєстраційного номеру та двох останніх цифр року прийняття стандарту, наприклад: ДСТУ 2296-93 "Національний знак відповідності" або: ГОСТ 1164 - 86 "Уборы головные. Определение сортности".

Крім стандартів, яким присвоюють номери у порядку збільшення, є стандарти, що входять у комплекси, наприклад: ГОСТ 2. 103-68.

У позначення стандарту на вироби, використовувані лише в ядерній енергетиці після двох останніх цифр року затвердження стандарту додають літеру А.

В будівництві після індексу проставляють літери БА: ДСТУ БА 1.1 - 15 - 95.

Щороку за станом на 1 січня в Москві видається покажчик міждержавних стандартів "Государственные стандарты ", який містить перелік усіх чинних й затверджених міждержавних стандартів.

В Києві кожного року видається покажчик "Державні стандарти України". Одним з основних інформаційних видань є щомісячний інформаційний покажчик "Державні стандарти України", що з 1993 року видається Держстандартом України. Цей покажчик містить відомості про державні стандарти України, затверджені за час, що минув від видання попереднього номеру, про стандарти, до яких внесені зміни, а також тексти цих змін.