Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект загальний.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
397.31 Кб
Скачать

8.3 Вирішення питань сертифікації в Україні

Держстандартом України розроблені основні документи Державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

Система УкрСЕПРО виконує такі види діяльності:

1 .Сертифікацію продукції, процесів та послуг;

2.Сертифікацію систем якості;

3.Акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);

4.Підготовку та атестацію експертів-аудиторів за перерахованими видами діяльності.

Офіційними мовами системи сертифікації вважаються українська і російська (мову документа обирає заявник).0сновой інформаційного забезпечення системи є Державний Реєстр, до якого заносять всі акредитовані центри і лабораторії, а токож продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації. Дані Реєстру періодично публікуються в інформаційних виданнях Держстандарту України,

В усіх обласних центрах України діють сертифікаційні центри (в Чернігові за адресою: вул. Урицького 110а). Вони пройшли акредитацію Держстандартом України, мають необхідне обладнання і кваліфікований персонал.

Продукція, що пройшла повний комплекс обов'язкових сертифікаційних випробувань, позначається знаком відповідності.

Знак відповідності наносять на частину виробу, що не знімається, на тару, на найменшу споживацьку упаковку. Знак відповідності наводять також у супровідній документації і в рекламних матеріалах.

Розмір знаку визначає підприємство-виробник і наносить його будь-яким чином, що забезпечує чіткість зображення на протязі всього терміну служби продукції.

Використання знаку відповідності без отримання на це права, або використання знаків, символів, що імітують знак відповідності, не допускається.

Необхідно відмітити, що торговий і сертифікаційний знаки по своїй правовій природі не ідентичні. Торговий знак представляє підприємство-виробника, а сертифікаційний знак відповідності свідчить про якість продукції.

8.4 Зарубіжний досвід сертифікації продукції

Сертифікація продукції на початкових етапах свого розвитку впроваджувалась в масштабах окремих країн. Ще до війни були створені національні системи сертифікації у Франції, Великій Британії, Канаді, Німеччині. Ці системи суттєво відрізнялись одна від одної, що створювало перешкоди в торгівлі між країнами.

В середині 60-х років почали створюватися регіональні системи сертифікації закритого типу.

На шляху до єдиного європейського ринку країни члени ЄС прийняли рішення про створення Європейської організації із сертифікації та випробувань.

В 1988 р. в Брюселі відбувся міжнародний симпозіум з питань сертифікації. На основі матеріалів симпозіуму була створена серія європейських стандартів. ЕМ 29001; 29002; 29003, в яких були визначені єдині для ЄЕТ правила сертифікації і акредитації випробувальних лабораторій. Тоді ж був створений Європейський комітет з акредитації органів сертифікації і банк даних "Сертифікат", в який включалася інформація про всі існуючі в Європі системи сертифікації, методики випробувань, акредитовані центри і лабораторії. Передбачається, що у межах єдиного загальноєвропейського ринку уряду будь-якої країни не можна заборонити продаж сертифікованої продукції без вагомих на те підстав.

Деякі країни заключають між собою багатосторонні угоди про взаємне визначення сертифікатів відповідності. Таким чином, можна вважати, що в Європі створена єдина система сертифікації. У світовому масштабі такої системи не існує. Створення міжнародних систем сертифікації продукції дозволяє розробляти єдині стандарти.

Недоліком створення єдиної системи сертифікації для країн з різним рівнем розвитку є те, що це призводить до повної незахищеності національних виробників перед більш сильними конкурентами з інших країн.

В Сполучених Штатах Америки існують численні системи сертифікаційних випробувань:

федеральні, на рівні урядів штатів та місцевих органів самоуправління, на рівні торгівельних організацій, професійних союзів. Єдиного знаку відповідності в США немає.

Велика Британія проводить сертифікаційні випробування в державних (урядових) лабораторіях або в комерційних випробувальних центрах. Продукція, що пройшла сертифікаційні випробування, отримує знак відповідності стандартам або відповідності вимогам безпеки.

У Франції система сертифікації найстаріша в Європі, діє з 1938 року і має знак відповідності "NF".

У Німеччині єдиний знак відповідності "DIN", в Японії - "JIS", в Данії - "DS".

Ключові слова: сертифікація, УкрСЕПРО, знак відповідності.

Питання до теми №8.

1 .Назвіть правові акти, що складають правову основу сертифікації України.

2.3а яких умов споживач (покупець) має право обміняти (повернути) товар у торгівельну мережу?

З.В яких випадках споживач має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди?

4.Дайте визначення поняттям: "сертифікація", "сертифікація на відповідність".

5.Яка продукція підлягає обов'язковій сертифікації?

6.Які випробувальні лабораторії і центри мають право проводити сертифікаційні випробування?

7.Як ви розумієте поняття "знак відповідності"? Де він проставляється?

8.Яка продукція має право бути позначеною знаком відповідності?

9.В чому різниця між товарним знаком і знаком відповідності?

І0.Які види діяльності виконуються робітниками системи УкрСЕПРО?

11 .Що ви знаєте про створення єдиної європейської системи сертифікації?

12.Наведіть приклади знаків відповідності, що використовуються за кордоном.