6.7 Види випробувань продукції і порядок їх проведення
Випробування - це експериментальне визначення кількісних та якісних характеристик виробу при його функціонуванні або моделюванні.
В залежності від мети проведення випробування можуть бути контрольними, дослідними або сертифікаційними.
В залежності від місця проведення випробування можуть бути експлуатаційними, стендовими, або полігонними.
За характером дії на об`єкт розрізняють механічні, електричні, акустичні, теплові, гідравлічні, пневматичні, радіаційні, магнітні, біологічні, кліматичні, хімічні випробування.
Випробуванням підлягають дослідні зразки і продукція масового, серійного і одиничного виробництва. Продукція масового і серійного виробництва проходить приймально-здавальний контроль і періодично контроль установчої партії. Продукція одиничного виробництва підлягає тільки прийиально-здавальним випробуванням.
Випробування проводять за участю підприємства-виготовлювача, підприємства-розробника та замовника. Для продукції, що не пройшла випробувань, назначають повторні випробування або приймають рішення про припинення робіт.
Порядок і обсяг приймально-здавальних випробувань не стандартні. Вони вказуються в нормативній документації на продукцію.
Керує проведенням випробувань приймальна комісія. Вона може бути державною або виборчою. Приймальна комісія підписує акт прийому дослідного зразка. Результати приймально-здавальних випробувань відображаються в супроводжуючій документації на виріб.
Випробування проводяться в лабораторіях підприємства-виготовлювача, замовника, або в спеціалізованих незалежних випробувальних центрах (випробування третьою стороною).
Відомості про сертифікаційні випробування більш докладно викладені в темі "Сертифікація продукції".
6.8 Використання статистичних методів контролю якості
Слід зазначити, що статистичні методи контролю якості продукції можуть бути застосовані лише до налагодженого, стабільного виробництва.
Найелементарніший статистичний метод, за допомогою якого можна на 95% визначити й усунути фактори, що погіршують технологічний процес, і який, наприклад, в Японії застосовують усі без винятку - від глави фірми до простого робітника, містить так звані "7принципів": 1) діаграма Парето; 2) причинно-наслідковий аналіз; 3) групувааня даних за загальними ознаками; 4) контрольний лист; 5) гістограма; 6) діаграма розкиду; 7) графік і контрольна карта.
До статистичних методів належить і метод Тагуті. Мета його застосування-підвищення якості і зниження вартості продукції. Г.Тагуті розвинув ідеї математичної статистики, що стосуються, зокрема, статистичних методів експериментального планування Фішера, а також статистичних методів контролю якості Шухарта. Г.Тагуті, розглядаючи методи експериментального планування, вперше поділив враховувані фактори на принципові, основні, що справляють регулюючий вплив на результат, і другорядні, що такого впливу не справляють.
Г.Тагутті ввів означення відхиляючого фактору, або шуму, що є причиною розкиду характеристик на робочому місці. В основі методу Тагуті лежить поняття про відношення сигнал-шум і його відхилення(коливання).
Розглянемо правила статистичного регулювання технологічних процесів масового виробництва при умові, що контрольним показником якості є безперервна випадкова величина, що підкоряється закону нормального розподілу. У визначені моменти часу із сукупності одиниць продукції відбирають вибірку і вимірюють контрольний параметр. За результатами вимірювань визначають одну із статистичних характеристик і наносять її на контрольну карту.
Контрольна карта - карта, на якій стан технологічного процесу відображений значеннями відповідної регулюємої виборочної характеристики суміжних проб або виборок.
Проба - визначена кількість продукції, що відібрана для контролю.
Вибірка - виріб чи сукупність виробів, відібраних для контролю з партії або потоку продукції.
Якщо продукція поступає на контроль способом "ряд"(одиниці продукції пронумеровані), то вибірку виконують за допомогою спеціальних таблиць випадкових чисел. Якщо продукція поступає "врозсип", то вибірку роблять "наосліп" з різних частин партії. А якщо продукція поступає "потоком", то вибірку проводять через певні проміжки часу.
Найчастіше використовують одноразові, дворазові, або багаторазові вибірки. Якщо із партії виробів виконують тільки одну вибірку, то вважають, що відібрані зразки відображають стан якості всієї партії. При дворазовій виборці спочатку вибирають невелику кількість зразків і якщо дефектів буде багато, то партія відхиляється, якщо мало - приймається. Повторну вибірку виконують якщо результати першої були непереконливими. Багаторазова вибірка передбачає відбір зразків невеликими групами послідовно до отримання переконливих результатів.
Відхилення від допустимого параметру виробу, що викликані випадковими причинами розподіляються за законом нормального розподілення(закон Гауса).
Якщо,
наприклад, деталь повинна мати довжину
мм, то після виготовлення певної кількості
деталей відхилення приймає сталий
характер. Якщо б деталі падали в бункери
в залежності від їх точних розмірів, то
більша їх частина опинилась би в бункері
для троьохміліметрових деталей. Число
деталей в бункерах для менших чи більших
розмірів скорочувалось би пропорційно
їх відстані до центрального бункера.
Якщо б була виготовлена достатня
кількість деталей, то крива розподілу
набула б симетричної форми.
Якщо перша вибірка складається з п'яти деталей, що мають середню довжину 3,01мм, то на контрольну карту наноситься ця цифра. Далі послідовно визначають середню довжину деталей в кожній наступній виборці і наносять отримані величини на контрольну карту. Поступово складається графік, які показують коливання виробництва і дає контролерам можливість визначити, чи проходить процес в межах допуску. Використання контрольних карт дозволяє "передбачити" порушення технології. Вихід однієї деталі за контрольні межі в той чи інший бік ще не говорить про те, що процес відбувається за контрольними межами. Але, якщо на графіку арифметичні середні значення параметру постійно наближаються або виходять за контрольну межу, то це означає, що необхідна корекція процесу(заміна інструменту, переналагодженя верстату).
Ключові слова: кваліметрія, дефект, відмова, система показників якості,
вхідний контроль, операційний контроль, приймально-здавальний
контроль, контроль без руйнування, дефектоскопія, випробування,
статистичні методи контролю, контрольна карта,
проба, вибірка.
Питання до теми №6
Що таке кваліметрія?
Дайте визначення поняттю "якість продукції"?
Що таке "параметр продукції"?
Охарактеризуйте основні показники якості продукції
Які показники вважаються визначальними при оцінці якості засобів виробництва?
Які показники вважаються визначальними для товарів широкого вжитку?
Яким чином визначається рівень якості продукції?
Яка продукція вважається такою, що має високий рівень якості?
Як класифікується продукція промисловості для оцінки її якості?
Назвіть і охарактеризуйте методи визначення показників якості в залежності від способів отримання інформації.
Назвіть і охарактеризуйте методи визначення показників якості в залежності від джерела отримання інформації.
Дайте визначення поняттю "технічний контроль".
Яка служба підприємства виконує технічний контроль?
Назвіть відомі вам види технічного контролю.
Які параметри контролюються при виконанні технічного контролю?
Дайте визначення поняттям "дефект", "відмова".
Що таке "дефектоскопія"?
Охарактеризуйте зоровий і оптичний метод контролю якості.
Назвіть і охарактеризуйте відомі вам методи дефектоскопії, що базуються на фізичних властивостях матеріалів.
Дайте визначення поняттю "випробування".
Які види випробувань ви знаєте?
Де і ким проводяться випробування продукції промислових підприємств?
В умовах якого виробництва доцільно використовувати статистичні методи контролю якості?
Назвіть "7принципів" контролю якості, що застосовують в Японії.
Дайте визначення поняттям "проба", "вибірка".
Яким чином відбирають вибірки для контролю?
За яким законом розподіляються випадкові величини?
Які відомості заносяться в контрольну карту?
З якою метою складаються контрольні карти?
Наведіть класифікацію дефектів за ГОСТ 15467-79.