Філософське розуміння світу План

1. Поняття категорії «світ».

2. Проблема буття у філософії.

3. Матерія як філософська категорія.

4. Рух як спосіб існування матерії.

5. Простір і час як форми існування матерії.

6. Субстанційна та реляційна концепції простору і часу.

1. Поняття категорії «світ».

Категорія «світ» - одна із базових категорій, через яку розгортається вчення про людину. Тільки через пізнання світу людина може пізнати саму себе, свою природу і сутність, зв`язок з іншими людьми. Адже вона є частиною природи і реалізує себе в цій природі. До того ж вона і пристосовується до природних умов, і сама змінює ці природні умови. Таким чином співвідношення людини з навколишнім світом здійснюється через її діяльність, через реалізацію власних сутнісних сил. Отже світ – це єдність об`єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил.

Поняття «світ» має конкретно-історичний зміст, який визначається станом культури, науки, техніки, матеріального виробництва, суспільних відносин.

Уявлення про світ з`явились в межах первісного суспільства. Умови людського існування того часу, які обумовлювали повну залежність індивіда від общини, роду, сформували й відповідне уявлення про світ, який обмежувався діяльністю роду, общини. Тобто, світ існував в межах діяльності общини. Таке розуміння світу збереглося в мовах різних народів: «світ – це община», «весь світ – вся община», «у світ – у люди», «усім миром – усією общиною» та ін.

Світ – це цілісна система, яка характеризує єдність природи і суспільства. Однак така єдність є суперечливою. Адже, з одного боку, людина перетворює природу на світ свого буття. З іншого – руйнує природу і створює загрозу власному існуванню. Якщо ж зникне людина, то зникне і світ як світ буття людини. Але не зникне природа. Просто вона перестане бути світом буття людини.

У процесі розвитку людини, оволодіння новими знаряддями праці, розширення взаємодії з природою, розширення системи суспільних відносин тощо кордони світу також розширюються. Сьогодні світ – це не тільки та частина природи, в якій безпосередньо функціонує людина. Він постійно розширюється і в межах мікросвіту і макросвіту і мегасвіту за рахунок науково-практичної діяльності людини.

Особлива роль у формуванні світу належить системі соціальних зв`язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність. Крім того, до змісту людського світу належить і духовне життя, продукти духовної діяльності.

Категорія «світ» разом з іншими категоріями філософії утворює смислове ядро світогляду в усіх його видах (у тому числі ідеологічних) та історичних типах. Звідси і такі поняття, як соціалістичний (комуністичний) світ, буржуазний світ, азійський світ, африканський світ, міфологічний світ, релігійний світ (посейбічний світ, потойбічний світ, християнський світ, мусульманський світ), науковий світ, глобальний світ, символічний світ, віртуальний світ тощо. Крім того, окремі світи поділяються на Космос, Землю, живу і неживу природу. Все це відображає уявлення про граничні для людини основи сущого.

Для поняття «світ» притаманні такі риси, як невизначеність, відносність, зовнішня обумовленість.

Проте, на категоріальному рівні світ має цілком визначені властивості: цілісність, саморозвиток, конкретна всезагальність. Так, цілісність світу знайшла відбиток у проблемі єдності світу, а саморозвиток світу – з осмисленням його виникнення та становлення.