- •Визначте предмет і завдання юр. Псих.
- •Сформулюйте етапи формування юр. Псих., оснвні напрямки її розвитку
- •Опишіть місце юр.Псих. В системі психологічних наук. Принципи юр.Псих.
- •Визначте теоретичні та методичні проблеми юр.Псих.
- •Дайте характеристику та класифікацію методам юр.Псих., особливості їх використання в юридичній сфері
- •Визначте структуру юр.Псих.
- •Сформулюйте основні властивості та функції соціальних нрм, механізми засвоєння особистістю соціальних норм
- •Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки особистості
- •Визначте психологічні знаки та чинники формування правосвідмості особистості
- •Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності
- •Опишіть сновні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності
- •Визначте професійно-важливі якості психолога юридичної сфери, обгрунтуйте свю думку
- •Визначте особливості професійного спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички
- •Сформулюйте загальні принципи застосування методів психодіагностики в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •Визначте особливості особистісного підходу в системі «людина-право»
- •Опишіть систему психічних процесів в юр.Псих.
- •Визначте особливості памяті та технік маніпалювання увагою в юр.Псих.
- •Дайте характеристику психолого-правовій оцінці мнестичних процесів
- •19.Мислення, інтуїція, уява у вирішенні завдань поставлених перед працівниками юридичної сфери
- •20.Визначте роль та місце емоцій і почуттів в юридичній психології
- •21. Роль темпераменту характеру здібностей особистостей в роботі юриста
- •22. Дайте характеристику напрямкам роботи з неповнолітніми злочинцями
- •23.Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та опанування у стресових ситуаціях
- •24. Дайте характеристику індивідуально-психологічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •25. Предмет та завдання кримінальної психології
- •26. Дайте характеристику особистості правопорушника та основним чинникам її формування.
- •27. Визначте місце та роль соціального і біологічного чинників у формуванні девіантної поведінки
- •28.Опишіть психологічні особливості поведінки правопорушників з різною спрямованістю поведінки
- •29.Визначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька ,корислива)
- •30. Дайте характеристику проблемі антисоціальної поведінки неповнолітніх правопорушників
- •31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх
- •32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх
- •33.Дайте характеристику вікової динаміки злочинності
- •34. Опишіть кримінальну субкультуру та деліквентну поведінку неповнолітніх
- •35. Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями
- •36. Дайте психологічну характеристику етапів формування злочинної поведінки особистості
- •37. Дайте психологічну характеристику злочинної групи
- •38.Опишіть поведінку потерпілого, звинувачуваного, підозрюваного та свідка з розладами особистості та деліквентною поведінкою.
- •39.Сформулюйте причини та умови формування злочинних груп.
- •40.Дайте характеристику соціально-психологічним закономірностям формування та розвитку злочинних груп.
- •41.Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика злочинної групи.
- •42.Дайте характеристику злочинним групам та організованій злочинності.
- •43.Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •44.Визначте предмет, методологічні засади, мету проведення судово-психологічної експертизи.
- •45.Визначте загальні підстави призначення судово-психологічної експертизи у справах повязаних з інтересами дорослих та неповнолітніх.
- •46.Опишіть психологічні особливості поведінки учасників кримінального процесу.
- •47.Дайте характеристику психологічним аспектам професійної діяльності психолога-практика юридичної сфери.
- •49.Визначте психологічні фактори підвищення ефективності професійної діяльності психолога-практика юридичної сфери.
- •50.Сформулюйте зміст і завдання професійної діяльності психолога в юридичній галузі.
- •51.Опишіть вплив темпераменту на субєктів правозастосовчої діяльності та психолого-правові характеристики акцентуйованих особистостей.
- •52.Зясуйте важливість встановлення контакту та довірливих стосунків з опонентом, техніки переконання та навіювання в процесі комунікації психолога юридичної сфери.
- •53.Дайте характеристику перцептивних процесів та їх урахування у діяльності психолога-юриста.
- •54.Опишіть психологічні наслідки здійсненого злочину на особистість злочинця.
- •55. Дайте психологічну характеристику потерпілому.
- •56.Визначте психологічні аспекти впливу злочину на формування свідчень потерпілого.
- •57. Дайте характеристику дослідженню особистості потерпілого.
- •58. Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.
- •59. Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності
- •60. Опишіть професіограми юридичних професій
- •61.Дайте характеристику видам судово-психологічної експертизи
- •62. Дайте загальну характеристику психологічних особливостей слідчої діяльності.
- •63. Психологія огляду місця злочину
- •64. Психологія обшуку та затримки
- •65. Психологія допиту свідків,потерпілих,підозрюваних та звинувачених.
- •66. Дайте характеристику психопрофілактиці та психологічній допомозі свідкам та потерпілим
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психол експертизи
- •68. Дайте характеристику факторам кримінальної субкультури молодіжного середовища
- •69. Зясуйте особливості використання методів юридичної психології психологом- практиком.
- •70. Опишіть види антисоціальної спрямованості особистості та види мотиваційної сфери особистості.
- •71. Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп.
- •73. Визначте основні напрями психології юридичної праці,її особливості
- •74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
- •75. Зясуйте психологію та етику правовідносин у сфері підприємницької діяльності та у бізнесі.
41.Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика злочинної групи.
З позицій психології, злочинна група - це неформальне антисуспільне об'єднання осіб для спільного вчинення злочинів, що є єдиним, особливим суб'єктом діяльності. Саме спільність вчинення злочинів певного виду (корисливих, корисливо-насильницьких, насильницьких)-головне, заради чого існує злочинна група.
визначенні наявні такі кваліфікаційні ознаки:
1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спільність людей, стосунки у якій нормативно, офіційно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт між учасниками:
2) об'єднання учасників відбувається завдяки спільній злочинній діяльності:
3) взаємодія учасників групи певним чином організована[від ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до складно структурованих, де існують багатоманітні та багатопланові функціональні та психологічні взаємозв'язки);
4) група є єдиним особливим суб'єктом діяльності, тобто кожен учасник робить свій внесок відповідно до координації та розподілу ролей - з одного боку, до кожного пред'являються певні вимоги-з іншого. Такі вимоги можна умовно поділити на загальні й часткові. Загальними є вимоги здійснювати протизаконні дії, беззастережно дотримуватись норм, що склалися в групі, та внутрігрупової субординації; частковими-обачливість у поведінці, здібності та досвід вчинення злочинів, наявність певних особистісних властивостей (рішучість, сміливість, відсутність жалю до потерпілих та Ін.).
Причини об'єднання декількох осіб у злочинну групу:
а) неможливість вчинити злочин самому чи складність його одноосібної реалізації;
б) особисті неформальні зв'язки і стосунки учасників у минулому за наявності антисуспільної спрямованості одного чи декількох із них;
в) спільність інтересів та соціальних установок учасників групи;
г) цілеспрямований вплив осіб, які мають анти суспільну спрямованість та/чи злочинний досвід.
42.Дайте характеристику злочинним групам та організованій злочинності.
Організована злочинність — це особливе суспільне небезпечне явище, "вершина злочинності". В основі виокремлення цього виду злочинності лежить характер і ступінь взаємодії злочинців при здійсненні протиправної діяльності. Вона проходить на підставі згуртування осіб, розмежування між ними злочинних ролей, ієрархіч-ності системи взаємовідносин. Чим вищий рівень організованості у групі, тим більше управлінські функції відділяються від безпосередньо виконавчих. Організатори можуть ставити загальні завдання, визначати лінію поведінки, забезпечувати систему координації дій різних учасників, їх безпеку. При цьому вони можуть навіть не знати безпосередніх виконавців злочинів. Організовані групи носять стійкий характер. Між їх членами підтримуються стосунки і в період між вчиненням конкретних злочинних діянь. У цей час розробляються нові плани, вивчається кон'юнктура, проводиться підбір співучасників, розробка заходів захисту стосовно викриття та притягнення винних до відповідальності.
Злочинні об'єднання, залежно від рівня їх стійкості, професійності, сфери діяльності, правового становища у легальних структурах суспільства та ін., можна розділити на такі види.
]). Проста організована група — це відносно проста форма об'єднання злочинців чисельністю 2—4 чоловіки. У такі групи об'-еднуються розкрадачі, шахраї, квартирні злодії, грабіжники. В них немає складної структури, суворої підпорядкованості, чітко вираженого лідера.
2). Структурна організована група. Порівняно з простою організованою групою вона відрізняється більшою стійкістю, ієрархіч-ністю, дотриманням принципу єдиноначальності. Чисельність таких груп — 5—10 і більше осіб. Злочинна діяльність носить постійний характер, частіше це вчинення майнових злочинів або діянь, пов'язаних з насиллям, але метою яких є одержання прибутків. Лідер такої групи визначає напрямок її дій, планує та готує злочини, розподіляє між учасниками ролі. Для забезпечення своєї діяльності структурна організована група взаємодіє з іншими кримінальними елементами, зокрема з особами, які займаються підробкою документів, скупкою краденого тощо. Такі групи вчиняють крадіжки з квартир, автомобілів, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання, займаються контрабандою. Корумпованих зв'язків у них, як правило, немає.
3). Організоване злочинне угруповання — це вже багато-численне об'єднання, до якого входять десятки, а то й сотні осіб, котрі активно займаються злочинною діяльністю. Рівень організованості у загальній масі таких угруповань нижчий, ніж в бандах і мафіозних об'єднаннях, хоча наявність дисципліни, ієрархії, підпорядкованості притаманні їм. У них існує керівна ланка з лідерів, котрі посвятили себе злочинній діяльності і визначають її напрямок. За ними стоїть основна маса конкретних виконавців "бойовиків" з певною кримінальною направленістю. Це злочинне угруповання не є монолітним, до його складу входить багато груп різного рівня організованості, чисельністю 5—10 осіб. Вони не лише вчинюють злочини, але й постійно контролюють певну територію (збір данини, вимагання тощо). Часто їх лідери, зібравши достатню суму грошей, вступають у сферу легального бізнесу, поступово переростаючи у мафіозне об'єднання.
4). Банда являє собою форму організованої злочинності, що полягає у створенні озброєної групи, для вчинення злочинів, пов'язаних з нападами на державні та громадські організації, окремих громадян. Вона відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, оскільки застосування зброї — обов'язкова її ознака. Банди відрізняються високим рівнем організованості та беззаперечним підпорядкуванням ватажку. Вони функціонують самостійно, а результатами їх злочинів зазвичай є здобуття грошей, валюти, зброї, антикваріату та інших цінностей.
Деякі кримінологи виділяють три категорії банд, які умовно називають: "класична банда", "спеціалізована банда", "замовники".
5). Мафіозне об'єднання. Під терміном "мафіозне" у цьому розумінні є поєднання протиправної і легальної діяльності, використання недоліків економіко-правової системи для одержання незаконних прибутків або присвоєння певних адміністративних повноважень, можливість впливу на органи влади. Таким чином, мафіозне об'єднання — це злочинне угруповання, яке за ступенем організованості та характером діяльності вийшло за межі власного формування і поєднує як протиправні, так і легальні форми діяльності, впливаючи на державну політику і напрями соціального-економічно-го розвитку.
