29.Визначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька ,корислива)

Агресивна насильницька спрямованість особи формується здебільшого в підлітковому віці.

Серед обставин, що сприяють такій спрямованості, основними є такі:

- вирішення сімейних конфліктів через насилля (пиятики, бійки, жорстокість);

- негативний вплив мікросередовища в побуті й за місцем навчання (неформальні групи антисоціальної спрямованості, для яких характерні бійки, вживання алкоголю і наркотиків, знущання над слабшими);

- вплив пропаганди жорстокості, сексу, збагачування за будь-яку ціну, цинічне ставлення до оточуючих, людської честі й гідності.

Як вважають вчені, риси майбутнього вбивці, ґвалтівника, хулігана починають формуватися у дитини вже у 5-7 років.

Особливо небезпечно, якщо через зазначені обставини молоді люди затаюють злобу на людство загалом і на кожну людину окремо, у тому числі й на батьків, родичів.

Негативні норми поведінки, позиції й погляди ці підлітки намагаються перенести до школи, училища, на виробництво, у гуртожитки, в армію. У групах кримінальної спрямованості вони передають свій досвід, втрачаючи залишки моралі, самостверджуються за рахунок зневаги до людського життя, через прояви насильства й глуму.

Формальні структури — навчальні заклади і виробництво — часто не мають реальних важелів впливу на членів колективу, які потребують корекції. У кращому разі вони примушують виконувати правила поведінки під час навчання або на виробництві, але не в побутовій і дозвільній сферах.

Водночас на показники насильницької злочинності істотно впливає також макросередовище, соціальний стан суспільства.

В Україні соціально-економічна криза в суспільстві спричинила зубожіння значної частини населення, безробіття, майновий розкол. У свою чергу, це призвело до появи морального вакууму, зниження рівня загальної культури, нехтування загальнолюдськими цінностями, поглиблення правового нігілізму, втрати почуття соціальної перспективи.

З огляду на викладене зазначимо, що посилився вплив традиційних криміногенних чинників, об’єктивних і суб’єктивних передумов вчинення насильницьких злочинів. За таких обставин у маргинальних осіб пробуджуються брудніші інстинкти, посилюється відчуття безкарності і вседозволеності.

Безумовно негативний вплив на становище з насильницькою злочинністю мають також призвичаєння населення до фактів такої злочинності, страх перед її “могутністю”, небажання “втручатись" у боротьбу з нею (звідси відмова потерпілих подавати заяви, свідків — давати показання тощо), суттєве зниження рівня виховної роботи в навчальних закладах, організації культурного дозвілля за місцем проживання. Це пояснюється відсутністю коштів, різким згортанням мережі безплатних культурних, освітніх і спортивних закладів, відпливом працівників цих закладів у зв’язку з низькою оплатою їх праці. Комерціалізація дозвілля робить його доступним для меншості, здебільшого низькопробним, таким, що негативно впливає на свідомість молоді. Водночас спостерігається різкий сплеск вживання алкогольних і наркотичних засобів, високий рівень віктимної поведінки потерпілих.

Злочинною або аморальною є поведінка потерпілих при вчиненні таких злочинів, як вбивство у стані сильного душевного хвилювання, при перевищенні меж необхідної оборони, у взаємній бійці, з обґрунтованих ревнощів і тілесні ушкодження за таких самих обставин. Легковажною часто буває поведінка потерпілих від сексуальних злочинів, що створює враження про їх доступність. У дітей, що стали жертвами злочинців, у сім’ї часто не формували необхідних навичок обачливої поведінки.

Насильницьким злочинам сприяють такі недоліки діяльності правоохоронних органів:

- недостатній рівень розкритих злочинів;

- недоліки в роботі патрульно-постової служби (велика кількість “вуличних” злочинів), що пов’язано з її малочисельністю, недостатньою кваліфікацією і плинністю кадрів;

- непоодинокі випадки нереагування, насамперед дільничих інспекторів міліції, на погрози вбивством, побої, “квартирні" хуліганства, сексуально неадекватну поведінку, що іноді передують вбивствам, нанесенню тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтуванням;

- недостатня боротьба з розкраданням, нелегальним виробленням, незаконним придбанням і недбалим зберіганням вогнепальної та холодної зброї;

- неефективна діяльність, пов’язана з попередженням рецидивів насильницьких злочинів;

- неповнота виявлення осіб, що страждають на психічні захворювання й патологію психіки, неприйняття до них передбачених законом медичних заходів.

Если выделить основные источники нравственного формирования личности , то ими будут:

- Сама личность со всеми присущи ей свойствами ;

- Малые социальные группы - семья , школа , производственный коллектив , в которых эта личность непосредственно формируется ;

- Общество в целом , осуществляющее политическое , духовное , культурно - воспитательное и иное воздействие через средства массовой информации и другие каналы. Говоря о влиянии общества , следует подчеркнуть , что политические , экономические и социальные условия жизни членов данного социума , жизненный опыт , формы поведения и представления воспринимаются или отбираются самой личностью . Всякие внутриполитические и внешнеполитические события также влияют на представления и взгляды человека.

В то же время личность формируется под воздействием Не только всего общества в целом , но и тех малых социальных групп , в которых она состоит. А это формирование не всегда оказывается благоприятным .

Многие социальные противоречия , свойственные обществу , реализуются через малые группы. Например , наличие тех или Иных социальных различий сказывается в различиях образа жизни и функционирования малых групп ( семьи , родственников , друзей , соседей ) , обсуждаются и оцениваются ими.

Относительная самостоятельность малой социальной группы Приводит к тому, что в ней могут возник групповые нормы поведения и групповые ценности , НЕ совпадающие с нормами и ценностями , принятыми обществом и санкционированнымы государством . Это не означает , что такие групповые образцы поведения всегда противоречат правовым или нравственным нормам общества ; часто они в этом смысле нейтральны , так как касаются только профессиональных или Иных определенных интересов участников группы ( традиции семьи , взаимоотношения спортсменов и т.п. ) .

Вместе с тем Возможны и такие групповые нормы и образцы поведения , Которые противоречат праву и общественной нравственности . Причем всякая малая группа осуществляет внутренний ( неформальный ) , а иногда и внешний ( формальный ) контроль за выполнением указанных норм и требований .

Наиболее острые противоречия и конфликты между групповой моралью и обществом возникают на основе расхождения между нравственными , правовыми и иными нормами общества и групповыми нормами , что проявляется в безнравственности , правонарушениях и преступлениях .

Центральное значение для формирования личности имеет ее семья , в которой приобретаются основные знания , первоначальное представление об окружающем мире , о нормах поведения. При этом в семье зачастую существует целый ряд обстоятельств , способствующих неблагоприятно нравственному формированию личности , как объективного ( неполнота семьи , материальные затруднения , болезнь родителей и т.п. ) , так и субъективного характера ( негативные нравственно - педагогические позиции членов семьи , низкий уровень воспитания ) .

Эти обстоятельства проявляются в вовлечение детей в преступную деятельность , пьянство , попрошайничеством , проституцию ; в совершении родителями аморальных проступков , преступлений ; в существовании в семье антиобщественных взглядов , нравов , позиций ; в нездоровой морально - психологической атмосфере , конфликтности ; неправильной линии воспитания детей и в отсутствии вообще какого-либо воспитания .

К факторам , при наличии которых Наиболее интенсивно происходит формирование негативных нравственно - психологических особенностей личности преступника , можно также отнести : отрицательные явления в трудовом коллективе ( плохая организация производства , атмосфера бесхозяйственности и безответственность , низкая дисциплина , пьянство , прогулы , текучесть кадров , отсутствие гласности и демократического управления в трудовом коллективе , нарушения трудового законодательства и др.) ; упущения в школьном воспитании ( отрыв обучения от воспитания , недостаточная нравственно - психологическая подготовка учащихся к трудовой и общественной деятельности , слабая связь школы с семьей , формализм в педагогической работе , подмена воспитания администрирования и др.) ; недостатки в сферах общения и досуга ( отрицательное влияние маргинальных групп , ориентация ближайшего окружения на антиобщественные « образцы » поведения и вседозволенность , ложное самоутверждение путем издевательств и хулигански действий и др.) ; отсутствие социального контроля ( недостаточная его эффективность в отношении лиц с начавшимся процессом деформации , игнорирование задачи позитивного воздействия на лиц , находящихся в неблагополучной среде , промедление с началом профилактического воздействия , безнаказанность правонарушителей и др.).