2.3. Суб’єкти права інтелектуальної власності

Згідно зі ст. 421 ЦК суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу, іншого закону чи договору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути:

1. творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автори творів у галузі науки, літератури та мистецтва, а також науково-технічних досягнень (виконавець, винахідник тощо));

2. інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності (правонаступники).

Всі суб'єкти права інтелектуальної власності поділяються на первинних та похідних (вторинних) суб'єктів.

Первинними суб'єктами є творці такого результату творчої інтелектуальної праці та інші особи, визначені такими за приписом законодавства. Останніми можуть бути роботодавець, який отримує резуль­тат від творця, котрий виконав службове завдання на вико­нання трудового договору, або замовник, для якого такий ре­зультат створений за відповідним замовленням.

Слід підкреслити, що творець(автор) – це завжди фізична особа, творчою працею якої створюється об'єкт права інтелектуальної власності. Юридична особа творцем бути не може, навіть якщо до її складу входять колективи учених або митців. Для визнання фізичної особи творцем об'єкту інтелектуальної власності не має значення її вік, оскільки навіть малолітня та неповнолітня особа може створювати шедев­ри мистецтва або науки. Також для визнання фізичної особи творцем об'єкту інтелектуальної власності не має значення й дієздатність, суб'єктом права інтелектуальної власності може бути частково дієздатна, обмежено дієздатна, обмежено дієздатна або недієздатна. Інша річ, що здійснювати авторські права така особа може за допомогою інших осіб (батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника тощо).

Отже, первинними суб'єктами є творці – тільки фізичні особи, а також фізичні та юридичні особи на підставах, встановлених законом, створення об'єкту інтелектуальної власності за замовленням або на виконання трудового договору.

Похідними суб'єктами є як фізичні, так і юридичні особи, які отримують майнові права інтелектуальної власності на підставах, встановлених законом, наприклад, у порядку спад­кування або за договором. В окремих випадках також і держава може бути похідним суб'єктом таких відносин. Так, автор має право відступити свої майнові права інтелектуаль­ної власності державі.

2.4. Зміст права інтелектуальної власності

Зміст права інтелектуальної власності складають особисті немайнові і майнові права відповідних суб'єктів права інте­лектуальної власності, які конкретизуються законодавством щодо певних об'єктів. Право інтелектуальної власності є непо­рушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуаль­ної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст.423 ЦК до особистих немайнових прав ін­телектуальної власності належать:

1. право на визнання лю­дини творцем об'єкта права інтелектуальної власності;

2. право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкту права інтелектуальної власності;

3. інші осо­бисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом залежно від специфіки об'єкта права інтелектуальної власності, право пріоритету, право на обнародування твору тощо.

Зазначені особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть бути поділені на два види:

• Особисті немайнові права, пов’язані з майновими правами. Особистим немайновим правом, пов’язаним з майновим правом, є право на визначення людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інте­лектуальної власності;

• Особисті немайнові права, не пов’язані з майновими правами. Особистим немайновим правом, не пов’язаним з майновим правом є право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності, та деякі інші особисті немайнові права.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не за­лежать від майнових прав інтелектуальної власності та не мо­жуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановле­ними законом. Серед винятків із загального правила можна назвати перехід у разі смерті автора особі, уповноваженій на це автором, права на охорону недоторканності твору (ст.439 ЦК)

Особисті немайнові права не породжують май­нових прав, не пов'язані з отриманням майнових вигод. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чин­ними безстроково (ч.1.ст.425 ЦК), а для майнових прав період їх чинності об­межується ЦК України, відповідними законами чи договором, а також їх можна припинити достроково у випадках, передба­чених у законодавстві, чи у двосторонньому правочині.

Майнові права інтелектуальної власності пов'язані із задоволенням майнових інтересів його право власника. Вони можуть належати як первинним так і похідним суб'єктам пра­ва інтелектуальної власності.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1. право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2. виключне право дозволяти використання об'єкта права інте­лектуальної власності;

3. виключне право перешкоджати не­правомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені зако­ном.

Права, які зазначені в н.п. 2 та 3, відповіді на це питання мають назву виключних прав. Тільки суб'єкт права інтелекту­альної власності, який на відповідних правових підставах отримав всі майнові права, має такі повноваження. Тобто, тільки він може дозволяти або перешкоджати неправомірно­му використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання. Як правило, в ав­торському праві це автор а в праві промислової власності – власник патенту.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності ін­шою особою, яка не наділена майновими правами інтелекту­альної власності, здійснюється з дозволу особи, яка має ви­ключне право дозволяти використання об'єкта права інтелек­туальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених ЦК України та іншими зако­нодавчими актами. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з дотриманням при цьому прав інших осіб та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб'єктів цих прав. Майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предме­том договору застави та інших зобов'язань, а також використо­вуватися в інших цивільних відносинах, наприклад, спадкових.