- •Донецький національний унiверситет економiки I торгiвлi імені михайла туган-барановського
- •Донецьк -2014
- •Тема 1. Загальні положення про інтелектуальну власність та систему її правової охорони
- •1.2. Поняття права інтелектуальної власності. Особливості права інтелектуальної власності
- •1.3. Система права інтелектуальної власності
- •1.4. Джерела права інтелектуальної власності
- •1.5. Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні
- •Тема 2. Правовідносини у сфері інтелектуальної власності
- •2.1. Поняття правовідносин інтелектуальної власності. Елементи правовідносин інтелектуальної власності
- •2.2. Об’єкти права інтелектуальної власності
- •2.3. Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •2.4. Зміст права інтелектуальної власності
- •Питання для самоперевірки до 1 модуля
- •Система права інтелектуальної власності.
- •Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Література:
- •Модуль 2
- •Тема 1. Авторське право та суміжні права
- •Поняття авторського права. Підстави виникнення авторського права.
- •Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •1.3. Поняття співавторства. Види співавторства
- •Строк чинності авторських прав. Перехід авторського права у спадок
- •Поняття та види суміжних прав
- •Об’єкти та суб’єкти суміжних прав. Строк дії суміжних прав
- •Тема 2. Право промислової власності
- •Поняття та ознаки патентного права
- •1.2 Об’єкти патентного права та умови надання правової охорони об’єктам патентного права
- •Патент. Види патентів. Строк чинності патентів
- •1.4. Порядок отримання патенту
- •1.5. Суб'єкти патентного права
- •1.6. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту. Правова охорона комерційного найменування
- •Право інтелектуальної власності на торговельну марку
- •Право інтелектуальної власності на географічне позначення
- •Питання для самоперевірки до 2 модуля:
- •Література:
- •Модуль 3
- •Тема 1. Нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності
- •1.1.Нетрадиційні (інші) об’єкти права інтелектуальної власності. Правова охорона селекційних досягнень
- •1.2.Поняття та ознаки наукового відкриття
- •1.3.Правова охорона компонування інтегральних мікросхем
- •1.4.Правова охорона раціоналізаторської пропозиції.
- •Тема 2. Законодавче забезпечення захисту права інтелектуальної власності
- •1.1. Захист прав інтелектуальної власності. Способи захисту прав інтелектуальної власності
- •Цивільно-правовий захист прав інтелектуальної власності
- •Адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності
- •Кримінально-правовий захист прав інтелектуальної власності.
- •Питання для самоперевірки до 3 модуля
- •Література:
Об’єкти та суб’єкти суміжних прав. Строк дії суміжних прав
Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, цінності, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; б) фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення.
Публічне виконання – подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Відеограма – відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.
Фонограма – звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
Програма (телерадіопрограма) – поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення. Передача (телерадіопередача) – змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.
Суб'єкти суміжних прав поділяються на первинних та похідних. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
Похідними суб'єктами суміжних прав є спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано відповідні суміжні майнові права, наприклад, згідно з договором. Для організацій мовлення похідними суб'єктами щодо суміжних майнових прав є їх правонаступники.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років. Обрахування такого строку починається з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису – з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років. Обрахування такого строку починається з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування – протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення – з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років. Відлік часу починається з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
Відповідно до ч. 4 ст.456 ЦК України законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав. Проте такі строки не можуть бути меншими від встановлених у ЦК України, оскільки згідно з ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
