77. Правовий режим земель сіл, селищ, міст. Зонування земель.

Правовий режим земель у межах населених пунктів (міст, селищ і сіл)—це встановлений правовими нормами порядок, який визначає структуру та цільове призначення всіх земель, що становлять територію населеного пункту та окремих категорій в його межах, приналежність цих земель певним суб'єктам, розпорядження, управління та користування ними, права та обов'язки власників земельних ділянок та землекористувачів, а також компетенцію місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в регулюванні земельних відносин. Особливості правового режиму земель у межах населених пунктів визначаються наявністю містобудівних вимог як до організації всієї території, так і окремих її частин, розширенням компетенції органів місцевого самоврядування у сфері використання та охорони цих земель, взаємозв'язком та підпорядкованістю правового режиму всіх земель у межах території населених пунктів правовому режиму земель житлової та громадської забудови як домінуючої категорії.

Одна з основних особливостей правового режиму земель у межах населених пунктів полягає в тому, що серед функцій державного управління цими землями головне місце посідає функція планування та забудови. Правові форми планування та забудови земель у межах населених пунктів закріплено містобудівним законодавством.

Особливості правового режиму земель у межах території населених пунктів полягають ще і в тому, що він визначається відповідно до зонуванням земель у межах населених пунктів. Зонування земель - це їх розмежування з виділенням особливих зон і ви­значенням для кожної з них цільового призначення, пріоритетних функцій і відповідних режимів землекористування.

Рішення із зонування земель приймають, виходячи з таких основних принципів щодо комплексної їх організації:

- орієнтації на інтенсивне використання і раціональну організацію;

- установлення науково обгрунтованого балансу земель різного призначен­ня, збереження особливо охоронних природних територій, сільськогоспо­дарських угідь і місцевостей з цінною історико-культурною спадщиною і створення необхідної інженерно-транспортної інфраструктури;

- чіткого розмежування земель сільськогосподарського, лісогосподарського, природоохоронного призначення й урбанізованих територій із закріплен­ням у законодавчому порядку відповідних режимів їхнього функціональ­ного використання;

- раціонального використання природних ресурсів;

- охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологіч­ної безпеки;

- забезпечення найбільш сприятливих організаційно-територіальних умов для ведення сільського господарства.

До складу земель поселень, наприклад, можуть входити земельні ділянки, віднесені згідно містобудівних регламентів до наступних територіальних зон:

• житлова;• суспільно-ділова;• виробнича;• інженерних і транспортних інфраструктур;• рекреаційна;• сільськогосподарського використання;• спеціального призначення;• військових об’єктів;• інші територіальні зони.

Матеріали із зонування земель виготовляють у складі текстової і графіч­ної частин.

У текстовій частині обгрунтовують умови встановлення зон, їхньої гра­ниці, площі земельних угідь і т. п.

Графічна частина включає схематичну оглядову карту, на якій у кольорі показують розташування кожної з установлених зон

ст. 180 ЗК

1. Зонування земель здійснюється у межах населених пунктів.2. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.3. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.