- •1.Земельне право як галузь права
- •2.Поняття земля, земельна ділянка. Їх співвідношення
- •3.Об’єкти земельного права
- •4.Предмет земельного права
- •5.Методи земельного права
- •6.Система земельного права
- •7.Закони як джерела земельного права України
- •8. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •9. Роль судової практики у регулюванні земельних відносин.
- •10.Характеристика розвитку земельно-правового регулювання від часів Київської Русі до 1861 року.
- •11.Земельно-правовий аспект аграрної реформи в Росії середини XIX сторіччя.
- •13.Розвиток земельного права за часів срср
- •14.Загальна характеристика сучасної земельної реформи в Україні.
- •15.Поняття та особливості змісту права власності на землю
- •16.Право власності на землі Українського народу
- •20. Суб’єкти та об’єкти права колективної власності на землю.
- •21. Особливості підстав набуття права власності на землю.
- •22. Загальна характеристика безоплатного набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності (приватизація землі).
- •23. Приватизація громадянами України земельних ділянок у власність із земель запасу (“повна процедура”).
- •24. Приватизація земельних ділянок, наданих раніше у користування громадянам («спрощена модель»)
- •25 Приватизація земельних ділянок юридичними особами
- •26.Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.
- •27. Особливості набуття за цивільно-правовими угодами права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності.
- •28.Особливості викупі земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб.
- •29. Набуття права власності на земельні ділянки в процесі паювання.
- •33. Поняття та види права землекористування.
- •34. Підстави виникнення та припинення права землекористування.
- •35. Зміст права землекористування.
- •37. Поняття, види та загальна характеристика обмежень та обтяжень прав на землю.
- •38.Поняття та правові засади оренди землі.
- •42.Правова природа права на земельну частку (пай).
- •43. Юридичний захист прав на землю
- •45.Організаційно-правове забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель
- •46. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •47.Планування використання земель.
- •48.Правове регулювання межування адміністративно територіальних утворень
- •49. Правові засади розподілу та перерозподілу земель
- •50.Правові основи здійснення моніторингу земель
- •51.Правові основи здійснення державного та самоврядного контролю за використанням, відтворенням та охороною земель.
- •53.Правові засади ведення державного земельного кадастру.
- •55. Юридична природа та правові форми плати за землю
- •56.Юридична природа земельного податку
- •57.Юридична природа орендної плати за земельні ділянки
- •58.Загальні засади обчислення розміру та справляння земельного податку за різні категорії земель. Пільги зі сплати земельного податку.
- •61. Захист сільськогосподарських та лісогосподарських угідь від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб
- •62. Правове регулювання захисту земель від несприятливих природних і техногенних процесів
- •63. Консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
- •64. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів.
- •65. Поняття та види юридичної відповідальності за порушення норм земельного законодавства.
- •68. Особливості цивільно-правової та майнової відповідальності за земельні правопорушення.
- •69. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •70. Земельно-правова відповідальність: поняття, види, підстави застосування
- •71. Правові засади поділу земель на категорії. Цільове призначення та функціональне використання земель.
- •72. Поняття та склад сільськогосподарських земель
- •73. Особливості правового режиму окремих видів сільськогосподарських угідь
- •75. Поняття та зміст права сільськогосподарського землекористування.
- •76. Поняття та склад земель сіл, селищ, міст. Співвідношення земель населених пунктів із землями житлової та громадської забудови.
- •77. Правовий режим земель сіл, селищ, міст. Зонування земель.
- •78. Поняття та склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •79. Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •80. Поняття, склад та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •81. Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •82. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення, їх співвідношення з поняттям “ліс”.
- •83.Поняття та склад земель водного фонду
- •84.Зони із особливими правовими режимами в складі земель водного фонду
- •85.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •86. Правовий режим земель промисловості
- •87. Поняття, склад та особливості правового режиму земель транспорту.
- •89. Правовий режим земель енергетики
- •90.Правовий режим земель оборони
42.Правова природа права на земельну частку (пай).
Правова природа права на земельну частку (пай) істотно відрізняється в залежності від того, щодо яких земель встановлене це право: (1) земель, переданих свого часу у колективну власність недержавним сільськогосподарським підприємствам, або (2) земель державних або комунальних сільськогосподарських підприємств. Також законодавство згадує про (3) «земельну частку (пай)», ведучи мову про осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, та (4) осіб, вказаних у п. 8 розділу Х ЗКУ.
№1: Передача земель державної власності сільськогосподарським товариствам кооперативного типу (колишнім колгоспам та радгоспам) здійснювалася у формі надання у колективну власність земель. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Право на земельну частку могло бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
У разі продажу власником своєї земельної частки переважне право на її купівлю мали співвласники. Однак внаслідок невизначеності механізму реалізації права на отримання своєї земельної частки право було декларативним. А тому указами Президента України був запроваджений механізм визначення права на земельну частку (пай), відмінний від передбаченого ЗКУ механізму визначення середньої земельної частки. Ст. 2 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 №№ 666/94 було передбачено, що «[к]ожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі». Механізм реалізації даного положення був передбачений Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95. Так, розмір паю визначався комісіями у підприємствах колективної власності із подальшим затвердженням райдержадміністрацією.
Право на земельну частку(пай) є речовим правом вимагати виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, що за вартістю відповідає частці особи у сільгосп. угіддях, переданих у колективну власність відповідної юр.особи.
Право на земельну частку (пай) як речове право вимоги є своєрідним різновидом т. з. «прав на чужі речі». На речову природу вказує:
(1) його існування незалежно від можливої ліквідації суб´єкта права колективної власності (право слідує за земельною ділянкою;
(2) його пріоритет над правом власності (колективної або державної) та правом користування відповідною земельною ділянкою.