- •1.Земельне право як галузь права
- •2.Поняття земля, земельна ділянка. Їх співвідношення
- •3.Об’єкти земельного права
- •4.Предмет земельного права
- •5.Методи земельного права
- •6.Система земельного права
- •7.Закони як джерела земельного права України
- •8. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •9. Роль судової практики у регулюванні земельних відносин.
- •10.Характеристика розвитку земельно-правового регулювання від часів Київської Русі до 1861 року.
- •11.Земельно-правовий аспект аграрної реформи в Росії середини XIX сторіччя.
- •13.Розвиток земельного права за часів срср
- •14.Загальна характеристика сучасної земельної реформи в Україні.
- •15.Поняття та особливості змісту права власності на землю
- •16.Право власності на землі Українського народу
- •20. Суб’єкти та об’єкти права колективної власності на землю.
- •21. Особливості підстав набуття права власності на землю.
- •22. Загальна характеристика безоплатного набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності (приватизація землі).
- •23. Приватизація громадянами України земельних ділянок у власність із земель запасу (“повна процедура”).
- •24. Приватизація земельних ділянок, наданих раніше у користування громадянам («спрощена модель»)
- •25 Приватизація земельних ділянок юридичними особами
- •26.Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.
- •27. Особливості набуття за цивільно-правовими угодами права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності.
- •28.Особливості викупі земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб.
- •29. Набуття права власності на земельні ділянки в процесі паювання.
- •33. Поняття та види права землекористування.
- •34. Підстави виникнення та припинення права землекористування.
- •35. Зміст права землекористування.
- •37. Поняття, види та загальна характеристика обмежень та обтяжень прав на землю.
- •38.Поняття та правові засади оренди землі.
- •42.Правова природа права на земельну частку (пай).
- •43. Юридичний захист прав на землю
- •45.Організаційно-правове забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель
- •46. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •47.Планування використання земель.
- •48.Правове регулювання межування адміністративно територіальних утворень
- •49. Правові засади розподілу та перерозподілу земель
- •50.Правові основи здійснення моніторингу земель
- •51.Правові основи здійснення державного та самоврядного контролю за використанням, відтворенням та охороною земель.
- •53.Правові засади ведення державного земельного кадастру.
- •55. Юридична природа та правові форми плати за землю
- •56.Юридична природа земельного податку
- •57.Юридична природа орендної плати за земельні ділянки
- •58.Загальні засади обчислення розміру та справляння земельного податку за різні категорії земель. Пільги зі сплати земельного податку.
- •61. Захист сільськогосподарських та лісогосподарських угідь від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб
- •62. Правове регулювання захисту земель від несприятливих природних і техногенних процесів
- •63. Консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
- •64. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів.
- •65. Поняття та види юридичної відповідальності за порушення норм земельного законодавства.
- •68. Особливості цивільно-правової та майнової відповідальності за земельні правопорушення.
- •69. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •70. Земельно-правова відповідальність: поняття, види, підстави застосування
- •71. Правові засади поділу земель на категорії. Цільове призначення та функціональне використання земель.
- •72. Поняття та склад сільськогосподарських земель
- •73. Особливості правового режиму окремих видів сільськогосподарських угідь
- •75. Поняття та зміст права сільськогосподарського землекористування.
- •76. Поняття та склад земель сіл, селищ, міст. Співвідношення земель населених пунктів із землями житлової та громадської забудови.
- •77. Правовий режим земель сіл, селищ, міст. Зонування земель.
- •78. Поняття та склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •79. Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •80. Поняття, склад та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •81. Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •82. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення, їх співвідношення з поняттям “ліс”.
- •83.Поняття та склад земель водного фонду
- •84.Зони із особливими правовими режимами в складі земель водного фонду
- •85.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •86. Правовий режим земель промисловості
- •87. Поняття, склад та особливості правового режиму земель транспорту.
- •89. Правовий режим земель енергетики
- •90.Правовий режим земель оборони
47.Планування використання земель.
У чинному законодавстві України (наприклад, ст. ст. 177-180 ЗКУ) термін «планування використання земель» вживається, проте не визначається. Під плануванням використання земель у правовій доктрині прийнято розуміти діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, що полягає у створенні та втіленні перспективних програм (схем) використання та охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також в прийнятті та реалізації на їх основі відповідних рішень. Формами планування використання земель є розробка та затвердження програм використання земель (державних, регіональних), планування територій, природно-сільськогосподарське районування земель.
Правовою основою складання та затвердження державних та регіональних програм використання земель є норми ст. ст. 85,116 Конституції України, ст. 6 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про державні цільові програми», ст. ст. 177-180 ЗКУ.
Прикладом програмних документів, що стосуються використання земель, є Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджені Постановою ВРУ від 05.03.1998, Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 рр., затверджені Указом Президента України від 30.05.2001.
Планування територій у законодавстві визначається як діяльність державних органів, ОМС, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, прогнозування розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності та ін. Правовою основою такого планування є ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Різновидом такого планування є зонування, яке здійснюється у межах населених пунктів, встановлює вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон (ст. 180 ЗКУ). План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Природно-сільськогосподарське районування земель - поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Районування є основою для розробки землевпорядної документації відносно земель сільськогосподарського призначення.
Здійснення природно-сільськогосподарського районування земель регламентується ст. 179 ЗКУ, ст. 26 ЗУ «Про охорону земель», ст. 39 ЗУ «Про землеустрій», ПКМ від 26.05.2004 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель».