43. Юридичний захист прав на землю

Юридичний захист прав на землю-доцільно розглядати як складову механізмугарантування прав громадян – власників земельних ділянок та землекористувачів щодо володіння,користування та розпорядження земельними ділянками, так і щодо володіння та користуванняземельними ділянками.Правове забезпечення захисту прав громадян – власників земельних ділянок, землекористувачів здійснюється як на законодавчому, так і на підзаконному рівнях.Конституційною гарантією захисту прав громадян – землевласників та землекористувачів- ст.13КУ, яка передбачає, що "держава забезпечує захист усіх суб’єктів права власності і господарювання", та,що "усі суб’єкти права власності рівні перед законом".

Юридичний захист прав на землю- це визначена в законодавстві процедура реалізації юридичної можливості суб. права на землю щодо застосування засобів, способів, форм правоохоронного х-ру для відновлення його порушеного чи оспорюваного права.

Засоби захисту- дії уповноваженої особи, за допомогою яких остання може вимагати здійснення захисту своїх земельних прав від посягань інших суб.(напр,. Подання позову, скарги, заяви).

Спосособи захисту- дії держ. органів у межах їх компетенції , спрямовані на захист земельних прав громаян (визнання права на землю, розгляд земельних спорів, опротестування прокуратурою акта органу держ влади що порушує земельні права).

Форми захисту – варіанти звернення громадян за захистом свого порушеного права, обумовлені особливостями правового становища органів держ влади та реалізації ними функцій і повноважень у сфері забезпечення суб”єктивних прав на землю.

Земельне зак-во передбачає змішаний – адмін-судовий порядок захисту земельних прав.

Основною формою захисту прав на землю ( ст. 55 КУ) – судовий захист ( ч.2 ст.158 ЗК)- право на звернення до якого гарантується кожному в частині оскарження рішень, дій чи бездіяльності ОДВ,ОМС, посад і служб осіб ( П ПВСУ №7 від 16.04.2004 “Про практику застосування судами зем зак-ва при розгляді цив справ, П ПВГСУ №6 від 17.05.2011 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах,що виникають із зем відносин”), а також позасудовий захист, + штучно виділені окремі категорії земельних спорів, які можуть

розглядатися органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади з питань земельних відносин ( ч. 3,4 ст. 158 ЗК).

Відповідно до ЗК юридичні способи захисту прав на землю застосовуються лише тоді, коли відповідне суб”єктивне право на землю(право власності/користування):1)уже порушено;2)є небезпека його порушення в майбутньому( усуненення негативних для власників/землевласників/землекористувачів наслідків) протиправних дій чи бездіяльності. Також власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.Ч.3 ст. 152 ЗК передбачає такі способи захисту прав на землю: а) визнання прав;б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків;д) застосування інших, передбачених законом, способів.