35. Поняття біосфери і ноосфери

Біосфе́ра— природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами), яка охоплює нижні шари атмосфери, всю гідросферу і літосферу — до

глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах

Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км. Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі.

Ноосфе́ра — сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства. Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери (неживої природи) та біосфери (живої природи).

Так само, як біосфера утворюється взаємодією усіх організмів на Землі, ноосфера складається усіма розумами, що взаємодіють.

Ноосферу можна розглядати як єдність «природи» і культури (в широкому тлумаченні останньої — з техносферою включно), особливо починаючи з того моменту, коли «культура» досягає (за силою впливу на біосферу та геосферу) потужності «геологічної сили».

36 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.

Глобалізація - термін, який використовується для характеристики сучасних економічних, соціальних, політичних, торгових, фінансових, транспортних, трудових, міграційнх, інформаційних, комунікаційних таі інших процесів всеохоплюючого (всесвітнього) характеру.

Історичні етапи глобалізації:

Сучасна глобалізація підготовлена багатьма історичними процесами:

1. початковими формами глобалізації була торгівля та захоплення нових територій (5 тис. років тому);

2. Інші знаходять елементи глобалізації в епоху античності ( а саме у створенні імперії Олександра Македонського;

3. Інші Великих географічних відкриттів, коли «світ замкнувся», тобто практично не залишилось невідомих земель;

4. Наприкінці 19ст-початку 20 ст. ступінь інтегрованості національних економік у

світовий економічний процес був дуже значним.

5. У 50-70 роках 20 ст. було відновлено тенденції до глобалізації. Основними віхами на

шляху глобалізації стали:

- вільна торгівля;

-революції в техніці та технології;

-інформатизація;

-зниження митних кордонів;

-втрата національною валютою свого «патріотизмі» (долар став домінуючою валютою);

37. Глобальні проблеми сучасності.

Для свого розвитку кожна людина зокрема і суспільство в цілому потребують цілий комплекс необхідних ресурсів. В загальному вигляді всі ці ресурси можна умовно віднести до трьох груп: матеріальні (повітря, вода, їжа, одяг, засоби виробництва, пересування, матеріали для житла та ін.), енергетичні (різноманітні форми енергії, що дозволяють перетворювати матеріальні ресурси) та інформаційні (мова, знання, досвід,

тощо). Всі ці ресурси людина в своїй повсякденній та виробничій діяльності отримує з навколишнього середовища, яке по суті є системою, що включає природний, антропогенний (створений людиною) та соціальний (природно-антропогенний) компоненти. Навколишнє середовище є джерелом відновних (таких, зокрема, як деякі біологічні ресурси, що є продуктом сільськогосподарського виробництва) та невідновних

ресурсів.

Таким чином, ми говоримо про глобальну екологічну проблему. До цього треба додати проблему військових конфліктів і тероризму, що теж має ознаки глобальності. Зауважимо, що справжні корені цих явищ мають екологічну природу й означають (принаймні у своїй першооснові) боротьбу за життєвий простів і природні ресурси.