
Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний економічний університет
Факультет банківського бізнесу
Адамик Б. П.
Банківські електронні послуги
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Тема 1.
РОЗВИТОК РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ
У зв’язку з тим, що стрімко розширюється спектр електронних послуг та операцій комерційних банків, тому що швидко зростає питома вага електронних банківських послуг у структурі операцій банківських установ, виникає необхідність всебічного вивчення такої діяльності комерційних банків з метою засвоєння студентами грунтовних знань щодо усього спектру операцій банків, без чого неможливе формування спеціалістів банківської справи.
Метою дисципліни “Банківські електронні послуги” є підготовка спеціалістів банківської справи, які володітимуть операціями та послугами комерційних банків, пов’язаними з інформаційними технологіями в умовах всезростаючої ролі останніх у житті суспільства.
Банківська сфера є однією з тих галузей, у якій застосування комп’ютерних інформаційних технологій є найбільш ефективним, і, відповідно, саме банки використовують першими новації у комп’ютерній сфері у своїй діяльності.
Вперше комп’ютери у банках стали використовуватися у США в кінці 50-х років. У 1959 році в одному з відділень Bank of America почало працювати перше у світі повністю автоматизоване електронне обладнання для обробки чеків та ведення поточних рахунків. У 60-х роках на Заході з’явилися перші автоматизовані системи бухгалтерського обліку операцій за клієнтськими рахунками та платежів за чеками.
У 1970-х роках намітився певний прогрес у сфері автоматизації діяльності банків - комп’ютерні технології поширювалися не лише на операції, пов язані з рахунками, а й на роботу з клієнтами. Були введені перші автоматизовані “теллерні” машини, хоча їх використання на той час не поширювалося у зв’язку з неможливістю тогочасних автоматизованих систем окупити себе (співвідношення “ціна/продуктивність” не задовольняло банківські установи) і документооборот доцільніше було обслуговувати наявним штатом банківського персоналу.
Революційні зміни відбулися лише у 1980-і роки. Ця пов’язано з удосконаленням електронних засобів обробки - з’явилися мікропроцесори і побудовані на їх основі мікроЕОМ. Комп’ютери значно подешевшали, стали компактнішими, надійнішими, продуктивнішими. З’явилась можливість обладнати комп’ютер за робочим столом працівника банку, а не в окремому приміщенні. Зміни відбулися і у програмному забезпеченні — програмні засоби дозволяють використовувати простий інтерфейс для роботи, що дає можливість працювати з ним будь-якому спеціалісту без наявності спеціальних знань.
Безпосереднім поштовхом до впровадження у банківську практику електронних засобів було значне збільшення чекового обігу. Наприклад, у США в 1974 році оброблялося 24,4 млрд. чеків, а в 1980 р. - вже близько 30 млрд. чеків. З 1986 по 1995 рр. кількість чеків, що видавалися власниками поточних банківських рахунків, виросла з 47 до 75 млрд. Витрати на обслуговування чекового обороту були істотними і постійно зростали, що призводило до труднощів у роботі операційних працівників банків, не вистачало банківського персоналу. Це призвело не лише до розширення сфери застосування електронних грошей, а й до постійної модернізації комп’ютерних технологій.
Автоматизація банківської діяльності зумовлена необхідностями:
покращення обслуговування клієнтів, надання їм широкого спектру банківських послуг та залучення нових клієнтів;
І зменшення операційних витрат банку та прискорення виконання банківських операцій;
покращення управління банком та підвищення його конкурентоспроможності;
розширення банку та збільшення сегмента банківського ринку. Коми’ютеризація діяльності дозволяє банкам значно скоротити витрати на оплату банківського персоналу, на обробку платіжних доручень і підвищити при цьому якість обслуговування клієнтів. Автоматизація дозволяє банку скоротити штат, зменшити витрати на оренду приміщень.
Нині інформаційні технологій поширюються на усі аспекти банківського бізнесу, забезпечуючи: клірингові операції; торговельні та маркетингові операції; управління готівковими коштами; кредитні і депозитні операції; операції з валютою;
використання електронних грошей і банкоматів; банківські операції по телефону і обслуговування вдома; використання електронної пошти та канцелярії; безпаперовий документооборот усередині банку і при взаємодії між підрозділами банку та клієнтами; фондовий ринок та операції з цінними паперами; аналіз інвестицій і фінансового ринку; автоматизація розрахунків у торговельних установах з використанням пластикових карток; міжнародні міжбанківські телекомунікаційні системи (SWIFT, SHAPS та ін.).
Технічний прогрес дозволяє задовольнити зростаючі потреби клієнтів у банківських послугах, надати клієнтам можливість обирати установу банку незалежно від територіальної ознаки. Проте тут можливі певні труднощі: забезпечення безпеки операцій та їх конфіденційності, а також значна вартість комп’ютерних технологій та обладнання, що вимагає від банку високих початкових затрат. Не дивлячись на зазначені труднощі, банки вступають у принципово новий етап свого розвитку.
На початку 90-х років виникла і почала інтенсивно розвиватися мережа комерційних банків України. З виникненням великої кількості банківських установ і переходом до ринкових відносин постала проблема використання у їхній діяльності сучасних інформаційних технологій: обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сучасних програмних продуктів. На сьогодні усі банки використовують у своїй діяльності сучасні інформаційні технології.
Враховуючи розмаїття виробників інформаційних продуктів для банків та можливості окремих банків використовувати у своїй діяльності дані продукти, перед розробниками автоматизованих банківських систем (АБС) постає проблема вибору підходів і технологічної платформи щодо розробки АБС. Аналіз розвитку АБС дає змогу виділити шість поколінь автоматизованих банківських систем - від систем першого покоління, що були орієнтовані на використання персональних ЕОМ, які працювали під управлінням МБ-ШБ (дані системи були не пов’язані між собою, інформаційно відокремленими, тобто кожне робоче місце працювало локально зі своєю базою даних на окремому комп’ютері) до систем шостого покоління, апаратна платформа яких - гетерогенне мережеве середовище. Структурно система представлена сукупністю логічних автоматизованих робочих місць (АРМ), тісно пов’язаних між собою щодо даних і функцій в межах всієї мережі. Для систем шостого покоління не має значення, де фізично формуються і знаходяться - на сервері головного офісу банку чи на сервері філіалу, який територіально може бути віддалений на сотні кілометрів. Каналами зв’язку інформація миттєво передається, що дозволяє банку з мережею філіалів по всій Україні здійснювати операції в режимі реального часу через єдину базу даних головного офісу банку.
До АБС ставляться певні вимоги, основними з яких є: функціональна повнота, гнучкість системи (можливість розширюватися та розвиватися), надійність, реальний масштаб часу, інтегрованість системи, забезпечення багатофіліальної роботи банку, безпека та захищеність системи.
Сучасний стан автоматизації діяльності банківських установ України дуже різний. Це пов’язано з тим, що банківський сектор економіки України інтенсивно розвивається та постійно вдосконалюється. Національний банк України постійно проводить роботу щодо вдосконалення АБС як на рівні НБУ, так і на рівні комерційних банків. Важливим етапом у даному напрямку стала розробка НБУ власними силами системи електронних платежів (СЕП), до якої усі комерційні банки України під’єдналися у 1994 році. Це викликало необхідність застосовувати у діяльності усіх банків У країни АБС з використанням програмного забезпечення, що дозволяло б банку здійснювати міжбанківські розрахунки. Проте сучасний рівень інформатизації банків України доволі різний і залежить від фінансових можливостей банку щодо впровадження
сучасних комп'ютерних технологій. Тому с банки, що мають лише набір засобів для формування необхідної звітності та програмних продуктів, що дозволяють банкам, згідно з вимогами НБУ, бути учасниками СЕП. Поряд з такими банками, рівень комп’ютеризації яких є невисоким, багато банків України застосовують у своїй діяльності сучасні комп’ютерні технологій, оскільки розуміють, що саме інформаційні технології є основним засобом підвищення конкурентоспроможності на фінансовому ринку та залучення клієнтів.
Систему банківських електронних послуг поділяють на три рівні:
“роздрібні” банківські електронні послуги;
оптові банківські електронні послуги;
автоматичні розрахункові палати.
У банківській діяльності існує поняття retail banking, що охоплює усі види обслуговування приватних осіб. Оптові банківські послуги передбачають переказ грошових коштів, управління грошовими операціями та їх контроль.
Автоматичні розрахункові палати (АРП) - це спеціальні організації, що створюються комерційними банками для допомоги у проведенні угод між клієнтами з використанням електронних засобів.
Банки завжди використовували останні досягнення науки і техніки для полегшення ручної праці і збільшення швидкості виконуваних операцій. Хоча лише автоматизувати тепер ручну технологію праці недостатньо. У конкурентній боротьбі переможуть ті банки, які повністю перебудують свою діяльність у відповідності до сучасних технологій. У цих умовах змінюється роль персоналу в банках, набір спеціальностей. Традиційних функцій обробки стає менше, деякі зникають взагалі, проте зростає роль таких функцій як маркетинг, продаж послуг тощо. Банки зменшують внутрішні витрати (в т.ч. на персонал), проте збільшують зовнішні - на технічне та програмне забезпечення.
В процесі автоматизації слід виділити такі складові: автоматизацію внутрібанківської роботи і автоматизацію процесів, пов’язаних з операціями з зовнішніми контрагентами (обслуговування банківських - карток, системи безготівкових розрахунків між банками тощо).
Клієнти закордонних банків, як правило, користуються системами відділеного доступу і використовують для управління рахунком спеціальний набір клавіш на телефоні, комп’ютер тощо.
Серед новітніх банківських технологій виділяють такі: технологія обчислень в архітектурі “клієнт-сервер”, інтерактивні технології і обслуговування вдома за допомогою персонального комп’ютера, телефону з дисшіеєм чи інтерактивного телебачення; інтелектуальні (електронні) картки; обробка зображень платіжних чеків/