Лекції з методики навчання математики

1. Методика початкового навчання математики – педагогічна наука.

2. Методи початкового навчання математики.

3. Організація навчання математики в початковій школі.

4. Підготовка вчителя до уроку.

5. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

6. Домашня робота.

7. Позакласна робота.

8. Організація уроків у мало комплектній школі.

9. Методика вивчення нумерації чисел першого десятка.

10. Методика вивчення нумерації в межах 100.

11. Методика вивчення нумерації чисел у темі «Тисяча».

12. Методика вивчення нумерації чисел у темі «Багатоцифрові числа».

13. Методика вивчення додавання та віднімання в межах 10.

14. Методика вивчення додавання та віднімання двоцифрових чисел.

15. Методика вивчення властивостей арифметичних дій додавання і віднімання, зв’язку між компонентами та результатами арифметичних дій.

16. Методика вивчення додавання та віднімання в межах 1000.

17. Методика вивчення додавання та віднімання багатоцифрових чисел.

18. Ознайомлення з множенням і діленням, властивостями цих дій, зв’язком між компонентами та результатами дій.

19. Методика вивчення усного множення та ділення в межах 100 і 1000.

20. Письмове ділення в межах 1000.

21. Множення багатоцифрових чисел.

22. Складові процесу розв’язування задачі.

23. Прості задачі на множення та ділення.

24. Методика вивчення величин: довжина, периметр.

25. Методика вивчення площі.

26. Методика ознайомлення із масою.

27. Методика ознайомлення з часом.

28. Ознайомлення з дробами, їх записом, порівнянням.

29. Місце та завдання вивчення геометричного матеріалу в початковій школі. Методика вивчення понять: точка, лінія, пряма та крива, відрізок.

Лекція № Методи навчання математики для шестиліток

У навчанні дітей шестирічного віку застосовуються різні методи: наочні, словесні, практичні.

Під час вивчення нового матеріалу основне місце відводиться методам бесіди та самостійної роботи.

На І уроках бесіда проходить у формі діалога вчителя з учнями та поступово збагачується такими запитаннями: У кого інша відповідь? Хто думає по-іншому? і т.д. Ці запитання створюють передумови для обміну думками, дискусії. Важливо в ході бесіди ставити запитання, які потребують не тільки пригадування та відтворення раніше здобутих знань, а й застосування їх у нових умовах. Запитання мають бути чіткими та точними, по можливості короткими; не містити вимоги однослівних відповідей «так», «ні», а збуджувати розумову діяльність. Бесіда по можливості, повинна бути ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,.

У навчальній роботі дуже важливо звертатись дітям до вчителя з пізнавальними запитаннями, бо вони можуть стати одним із засобів розвитку розумової самостійності учнів, а прагнення та вміння ставити запитання є свідченням свідомого ставлення до навчання.

Самостійна робота учнів передбачається під час різних видів діяльності малювання геометричних фігур і орнаментів у зошитах та на нелінованому папері, вирізування за контуром геометричних фігур і зображень предметів, їх зафарбовування.

Спочатку дітям важко усвідомити послідовність у організації самостійної роботи, тому на початках треба виконувати роботу поетапно за вказівками вчителя, потім пропонується завдання, коли в памяті треба тримати 2-3 етапи і, нарешті, завдання, які потребують елементів самостійного планування.

Учитель обов’язково перевіряє всі роботи, бажано на уроці, робить зауваження відразу після виконання роботи.

Велика роль у навчанні дітей відводиться грі. При цьому в дітей розвиваються вміння міркувати, виконувати, доводити почате до кінця, формується увага, пам'ять, спостережливість дітей, виникають позитивні емоції. Проте вчитель повинен знайти оптимальне співвідношення між ігровою та навчальною діяльністю учнів.

Важливо використовувати безпосередні спостереження учнів. У процесі спостереження діти навчаються визначати форму предметів, розрізняти їх відносну величину, істотні особливості. Для того, щоб сформувати передбачені програмою уявлення важливо дібрати чи виготовити різні наочні посібники, набори предметних картинок, геометричних фігур тощо. Це збуджує та розвиває інтерес до занять.

Із метою організації практичної діяльності учнів слід застосовувати індивідуальний роздатковий матеріал. Джерелом яскравих чуттєвих образів є натуральні предмети, макети, ілюстрації.

У організації практичної роботи з дидактичним матеріалом слід додержувати певної послідовності. На І етапі навчання учитель демонструє всю практичну роботу, яку мають виконати учні. Після цього діти самостійно працюють із матеріалом. Пізніше вчитель застосовує тільки словесне пояснення. Не можна переобтяжувати дітей використанням дидактичного матеріалу. У процесі навчання в І класі діти повинні навчитися виконувати обчислення без опори на дидактичний матеріал.

Цікаву роботу можна проводити на основі карток завдань типу:

Вставте в порожні клітинки числа. Намалюйте в порожньому колі потрібну кількість предметів.

Розвязуючи такі завдання, діти одночасно розв’язують різні пізнавальні задачі та набувають навичок письма.

Усі розглянуті методи використовують у навчанні, в різних комбінаціях. У процесі вибору методів важливо діяти поетапно, враховуючи наявні умови.