29. Нова управлінська парадигма.

Основні вихідні положення нової концепції:

• ставка робиться на людину, що реалізує себе сама;

• організація розглядається як живий організм, що складається з людей, які об’єднані спільними цінностями, як «клан»;

• організації має бути притаманне постійне оновлення, що живиться внутрішнім прагненням і спрямоване на пристосування до зовнішніх умов, головною з яких є споживач;

• організація повинна мати такі характеристики:

а) невеликі підрозділи, укомплектовані меншою кількістю, але кваліфікованіших людей;

б) невелике число рівнів управління;

в) структура, заснована на групах (командах) фахівців;

г) характер і якість продукції, графіків роботи мають бути орієнтовані на споживача.

«Нова парадигма», що становить управлінську філософію, заснована на поєднанні системного і ситуаційного підходів до менеджменту. Ділова організація розглядається при цьому передусім як «відкрита» система, головні передумови успіху діяльності організації знаходяться не всередині, а поза нею, тобто успіх пов’язується з тим, наскільки вдало організація пристосовується до свого зовнішнього оточення.

30. Завдання планування.

Планування в менеджменті має такі завдання:

- свідома організація виробничо-господарської діяльності;

- спонукання працівників «заглядати в майбутнє», тобто прищеплення їм здатності погоджувати щоденні дії з перспективою розвитку організації;

- використання плану як критерію для контролю фактичних параметрів;

- організація щоденної особистої праці всіх працівників управління.

31. Принципи планування.

1. Принцип повноти передбачає необхідність охоплення планом усіх параметрів чи дій у сфері яких стосуватиметься майбутня діяльність. Якість планування визначають тим, наскільки точно і вичерпно сплановано окремі види діяльності.

2. Принцип точності. За комплексного планування ризик допустимих неточностей є високоймовірним. Неточності можуть бути настільки відчутними, що це суттєво впливатиме на достовірність результату. Тому плани мають бути конкретизовані і деталізовані настільки, наскільки дозволяють зовнішні і внутрішні умови діяльності фірми.

3. Принцип економічності. Економічність плану повинна визначатися з урахуванням здійснення і дотримання відносин «витрати на планування – вигоди від реалізації плану».

4. Принцип гнучкості полягає у здатності планів і процесу планування змінювати свою спрямованість з огляду на непередбачені обставини. Згідно з цим принципом плани слід складати так, щоб у них можна було вносити зміни відповідно до змін внутрішніх і зовнішніх умов.

5. Принцип безперервності полягає в безперервності планування на підприємствах. У розроблені плани відповідно до результатів виконання попередніх планів і з врахуванням змін зовнішнього середовища оперативно вносять корективи.

6. Принцип участі полягає в участі кожного працівника організації в плановій діяльності незалежно від посади і функції, яку він виконує.

32. Етапи стратегічного планування.

1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування.

2. Визначення місії і цілей організації.

3. Вибір методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

4. Оцінка і аналіз факторів зовнішнього середовища.

5. Оцінка і аналіз факторів внутрішнього середовища.

6. Виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних розробок.

7. Формування варіантів стратегій (стратегічних альтернатив).

8. Вибір оптимальної стратегії.

9. Оцінювання стратегії.