МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

ортопедичної стоматології

Завідувач кафедри

____________ доц. Мунтян Л. М.

«______»_______________ 201 ___ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Ортопедична стоматологія.
Модуль № 1	Незнімне зубне протезування.
Змістовий модуль № 3	Знеболення в клініці ортопедичної стоматології.
Тема заняття № 9	Помилки та ускладнення місцевого знеболення. Клінічні прояви, невідкладна допомога
Курс	3
Факультет	Стоматологічний

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 28.07.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 07.12.2009 р. № 929.

Вінниця - 2012

1. Актуальність теми:

При роботі лікаря стоматолога в поліклініці нерідко виникають ситуації, які потребують надання невідкладної допомоги. При неприємних, болючих, травматичних маніпуляціях, пов’язаних з проведенням ін’єкцій, які досить часто (а у людей похилого віку – як правило) проводять на фоні супутньої соматичної або психоневрологічної патології, збільшується вірогідність погіршення загального стану пацієнта. Потрібно враховувати, що в амбулаторних умовах обмежена можливість повного обстеження пацієнта для виявлення порушень життево важливих органів і систем.

Невідкладні стани вимагають від лікаря-стоматолога кваліфікованих знань і умінь. Лікар та медичний персонал стоматологічного кабінету повинні чітко володіти технологіями діагностики і лікування невідкладних станів. Приступаючи до надання невідкладної допомоги, вони повинні швидко та адекватно діяти з медичної та юридичної точок зору.

На занятті студенти вирішують конкретну проблему: вчаться діагностувати помилки та ускладнення місцевого знеболення.

2. Конкретні цілі:

• характеризувати помилки та ускладнення при проведенні місцевого знеболення, їх клічні прояви;

• визначати тактику проведення інтенсивної терапії, при необхідності серцево-легеневої реанімації в умовах амбулаторного стоматологічного прийому;

• засвоїти набір необхідніх лікарських препаратів для проведення реанімаційних заходів і інтенсивної терапії до прибуття «швидкої допомоги»;

• вивчити групи ризику по виникненню гострої дихальної і гострої серцево-судинної недостатності;

• визначати послідовність дій лікаря по запобіганню ускладнень при проведенні місцевого знеболення;

3. Базовий рівень підготовки:

Назва попередньої дисципліни	Отримані навики
Нормальна анатомія	Знати будову органів і систем організму.
Нормальна фізіологія	Пояснити анатомо-функціональну цілісність систем організму.
Пропедевтика ортопедичної стоматології	Знати функціональну анатомію щелепно-лицевої системи, проводити обстеження хворого
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Знати симптоматологію клінічних проявів хвороб, вміти проводити об’єктивний огляд, трактувати дані додаткових методів обстеження.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

   1. Перелік основних термінів, параметрів , які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін/параметр	Визначення
Непритомність	Це раптова, короткочасна втрата свідомості, обумовлена недостатнім припливом крові до мозку.
Колапс	Це різке зниження судинного тонусу (особливо венозного) і артеріального тиску, що призводить до гострої судинної недостатності.
Анафілактичний шок	Це загальна алергічна реакція негайного типу.
Набряк Квінке	Це астматична форма алергійного стану.
Гіпертонічний криз	Це раптове швидке підвищення артеріального тиску
Епілепсія, епілептичний припадок	Це захворювання, яке супроводжуєть періодичноми судомами, приступами с непритомністю.

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Які загальні ускладнення виникають при місцевому знеболенні?

2. Непритомність: визначення, клініка, невідкладна допомога.

3. Колапс: визначення, клініка, невідкладна допомога.

4. Набряк Квінке: визначення, клініка, лікування.

5. Анафілактичний шок: визначення, клініка, невідкладна допомога.

6. Які токсичні реакції виникають на місцеві анестетики? Клініка, лікування.

7. Гіпертонічний криз: клініка, невідкладна допомога.

8. Епілептичний приступ: клініка, невідкладна допомога.

9. Інфаркт міокарда: клініка, невідкладна допомога.

10. Гіпоглікемічна кома: клініка, невідкладна допомога.

11. Які місцеві ускладнення виникають при ін’єкційному знеболенні?

3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Обговорення послідовності дій при виникнені невідклідних станів.

2. Ознайомлення з набором необхідних лікарських препаратів для проведення реанімаційних заходів і інтенсивної терапії.

3. Обговорення послідовності реанімаційних заходів.

4. Проведення обстеження пацієнта для запобігання помилок та ускладнень при виконанні місцевого знеболення.

5. Зміст теми:

При проведенні місцевого знеболення нерідко виникають ситуації, які потребують надання невідкладної допомоги.

Непритомність – раптова, короткочасна втрата свідомості виникає внаслідок гострого спазму судин головного мозку, ослаблення діяльності серцевої та дихальної систем. Причини непритомності:

1. Страх, емоційний стрес перед стоматологічним втручанням у пацієнтів з лабільною психікою (при вигляді крові, від болю).

2. Внаслідок перевтоми, недосипання, голодування, а також у хворих з хронічними соматичними захворюваннями, при вживанні піпотензивних препаратів тощо.

3. Слабка токсична реакція на введення анестетика.

Клініка: раптове виключення свідомості, якому можуть передувати різка слабкість, шум у вухах, голокружіння, блідість обличчя. Шкіра і кінцівки холодні, вкриті потом, артеріальний тиск низький, дихання поверхневе, пульс слабкий і рідкий. Непритомність триває від кількох секунд до 5 хвилин.

Невідкладна допомога: припинити введення анестетика, надати пацієнту горизонтальне положення з трохи піднятими доверху ногами, забезпечити доступ свіжого повітря (відкрити вікно, включити вентилятор), послабити краватку, тугий комірець тощо. Стимулювати дихальний центр вдиханням парів нашатирного спирту, збризнути обличчя пацієнта холодною водою або поплескати по щоках.

Після наданої допомоги швидке і повне поновлення свідомості підтверджує діагнос «зомління». Якщо пацієнт протягом 60-ти секунд не приходить до свідомості, це свідчить про погіршення його загального стану і лікарю необхідно підшкірно ввести 1 мл 10% розчину кофеїну-бензоату натрію або 1 – 2 мл кордіаміну. Введення серцевих препаратів виводить пацієнта із зомління, деякий час відчувається нудота, відмічається тахікардія. При сильній інтоксикації, ослабленні дихання, виникненні судом вводять для стимуляції дихання підшкірно 1 мл 1% розчину ефедрину, а також внутрішньовенно вводять 1 – 2 мл р-ну тіопенталу натрію.

Колапс характеризується різзким зниженням судинного тонусу (особливо венозного і артеріального тиску), що призводить гострої судинної недостатності.

Клініка: значне погіршення загального стану, свідомість, як правило, не втрачена, але притьмарена і загальмована, різке поблідніння шкірних покривів, різке зниження артеріального і венозного тиску, головокружіння, тремтіння, холодний піт, загостренні риси обличчя, розширенні зіниці, поверхневе, часте дихання, слабкий і частий пульс, тони серця приглушені.

Невідкладна допомога: зігріти хворого, покласти його в горизонтальне положення з торохи піднятими ногами. Ввести 0,1% р-н адреналіна гідрохлоріда 0,5 – 1 мл підшкірно або 0,2% р-н норадреналіна гідротартрата 0,5 – 1 мл на 5% р-ні глюкози (250 мл) в/в краплинно (10-15 крапель за одну хвилину) під контролем артеріального тиску або 1% р-н мезатона 1 мл п/ш, 60 – 90 мг преднізолону в/в. Ввести в/в 0,06% р/н коргликона 1 мл на 20 мл 40% р-ну глюкози. При потребі проводять штучну вентиляцію легень. Визвати бригаду швидкої допомоги для корекції лікування та госпіталізації хворого в реанімаційний відділ.

При введені анестетика може виникнути алергічна реакція. Алергічні стани - це реакція між чужорідним для організму антигеном (алергеном) і антитілом, яке утворилося при першому попаданні в організм даного антигену. Клінічно в алергічних реакціях виділяють 4 ступеня важкості: легка, середньої важкості, важка, дуже важка (блискавична форма анафілактичного шоку). При алергічній реакції легкої форми виникає свербіж і почервоніння шкіри, субфебрильна температура, яка може триматись декілька днів. До алергічних реакцій середньої важкості відносять набряк Квінке, який розвивається через кілька хвилин після введення алергену і почикається з набряку верхніх дихальних шляхів, повік, губ, шиї, гортані, при цьому виникає кашель, ларингоспазм. Коли набряк розвивається, виникає задуха, яка призводить до асфікції.