Робочі навчальні матеріали до третього питання Вогонь артилерії і вимоги до нього
Вогневе ураження противника складає головний зміст бойових дій артилерії. Вогонь артилерії повинен бути:
- своєчасним;
- ефективним;
- точним;
- могутнім;
- раптовим.
Своєчасність вогню досягається:
- постійною готовністю артилерійських підрозділів до виконання вогневих завдань;
- підтримкою постійної взаємодії із загальновійськовими підрозділами (частинами);
- безперервною розвідкою противника і спостереженнями за діями своїх військ;
- своєчасним плануванням вогню і маневру артилерійських підрозділів;
- своєчасним доведенням (уточненням) їм завдань;
- стійким та надійним управлінням артилерійськими підрозділами.
Ефективність вогню досягається:
- своєчасним отриманням точних даних про положення, розмір і характер цілей;
- вірним вибором засобів ураження цілі;
- високою точністю і раптовістю вогню;
- призначенням доцільного способу виконання вогневого завдання.
Точність вогню досягається:
- застосуванням високоточних боєприпасів;
- своєчасним і ретельним виконанням у повній мірі всіх заходів щодо підготовки С і УВ;
- застосуванням найбільш точних способів визначення установок для стрільби;
- коректуванням вогню під час стрільби на ураження.
Раптовість вогню досягається:
- потайним (скритим) розгортанням артилерійських підрозділів у бойовий порядок і маневром під час бою;
- потайною (скритою) підготовкою вогню;
- вибором найбільш доцільного часу для відкриття вогню;
- дотриманням правил скритого управління військами.
Раптовість вогню має особливе значення під час ураження живої сили і високо-маневреної бойової техніки противника.
При виконанні завдань з вогневого ураження противника артилерійські підрозділи можуть самостійно застосувати такі види вогню:
- вогонь по окремих цілях;
- зосереджений вогонь;
- нерухомий і рухомий загороджувальний вогонь;
- вогонь високоточними боєприпасами;
- залучатися до ведення масованого вогню.
Вогонь по окремій цілі (ВОЦ) – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТРК), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямим наведенням, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис. 1).
Рисунок 1 - Вогонь по окремій цілі
Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей.
Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться дивізіоном або декількома дивізіонами (батареями) по одній цілі (рис. 2).
Застосовується для знищення і подавлення: тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника; артилерійських (мінометних) батарей (взводів); живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою; пунктів управління, радіолокаційних засобів; вертольотів на посадкових майданчиках; наземних елементів ВТЗ та інших цілей.
Р
Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню (рис. 3).
Рисунок 3 - Одинарний рухомий загороджувальний вогонь
Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100-мм і більше.
Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.
Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника.
Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000-2000 м від переднього краю).
Відстань між рубежами 400-600 м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300-400 м.
Інтервал розривів – до 25 м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: «Лев», «Лисиця» та ін.
Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 4).
Рисунок 4 - Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь
Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак.
Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.
Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів.
Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: «Вишня», «Береза» та ін.
Інтервал розривів – до 50м на гармату.
Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь (ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 5).
Рисунок 5 - Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь
Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.
Відстань між рубежами 150-200 м, інтервал розривів – до 50 м на гармату.
Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: «Береза-1», «Береза-2» та ін.
Подвійний рухомий загороджувальний вогонь (ПРЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на двох рубежах на шляхах руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) з зони вогню (рис. 6).
Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: «Тигр-1», «Тигр-2» та ін.
Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника.
Залучаються не менше двох дивізіонів. Відстань між рубежами – 150-200 м, між групами рубежів – 400-600 м.
Рисунок 6 - Подвійний рухомий загороджувальний вогонь
Масований вогонь (МВ) – централізовано спланований і підготовлений вогонь всієї або більшої частини артилерії об’єднання (з’єднання), який ведеться одночасно по одному або декількох важливих об’єктах противника із завданням нанесення їм рішучого ураження в обмежені терміни (рис. 7). Кожному вогню надають умовне найменування за назвою планет («Марс», «Сатурн» і т.д.).
Рисунок 7 - Масований вогонь: а) – ураження противника у районах зосередження; б) – ураження противника на рубежах розгортання