5. Методичні вказівки до третього навчального питання

"Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії

в обороні"

Друге навчальне питання викладачу доцільно розділити на два.

1. Вогонь артилерії і вимоги до нього;

2. Види вогню артилерії в обороні.

Спочатку викладач викликає слухача до дошки для підготовки відповіді (креслення) на друге підпитання. Після цього заслуховує доповідь по першому підпитанню. Для доповіді надає до 5 хв. часу, для доповнень та уточнень до 3 хв., на короткий підсумок 2-3 хв.

По закінченню обговорення цих питань викладач робить підсумок і переходить до заключної частини.

6. Методичні вказівки з підведення підсумків заняття

Викладач з метою закріплення вивченого матеріалу на протязі 10 хв. проводить фронтальне опитування слухачів за варіантами з питань:

1. Бойовий порядок артилерійської батареї.

2. Мета вогневого ураження противника.

3. Періоди ВУП артилерією в обороні.

4. Види вогню артилерії в обороні.

Викладач підводить загальний підсумок семінарського заняття. Нагадує тему та ступінь її досягнення, навчальні питання. Відповідає на запитання слухачів. Доводить оцінки до слухачів.

Розробив професор П.Є. Трофименко

Методична розробка обговорена і схвалена на засіданні кафедри

Протокол № __від «__»_______20__ року

Додаток: «Робочі навчальні матеріали»

Робочі навчальні матеріали до першого питання

Артилерійська батарея (абатр) – вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Вогневі і тактичні завдання батарея може виконувати у складі дивізіону або самостійно.

Як вогневий підрозділ артилерії вона здатна уражати 1-2 цілі із ЗВП або декілька цілей, у залежності від кількості гармат (установок ПТКР) у батареї, вогнем прямою наводкою та виконувати інші вогневі завдання.

Здатність батареї швидко переміщатися і постійно підтримувати взаємодію з механізованими і танковими тактичними підрозділами, що ведуть бій у швидкому темпі, характеризують її, як тактичний підрозділ артилерії.

Артилерійські підрозділи призначені для ураження:

- тактичних засобів ядерного і хімічного нападу;

- наземних елементів систем ВТЗ;

- артилерії;

- танків (БМП, БТР);

- протитанкових та інших вогневих засобів;

- живої сили;

- вертольотів на посадочних майданчиках;

- засобів протиповітряної оборони;

- пунктів управління, радіоелектронних засобів;

- руйнування фортифікаційних споруд противника;

- дистанційного мінування місцевості;

- світлового забезпечення;

- установлення аерозольних (димових) заслонів та виконання інших завдань.

Основними принципами бойового застосування артилерії є:

1. масування (зосередження) артилерії і її вогню на найважливіших напрямах;

2. широкий маневр (вогнем і підрозділами);

3. безперервна підтримка загальновійськових частин та підрозділів;

4. постійна взаємодія з частинами і підрозділами інших родів військ;

5. централізація управління.

Для виконання вогневих завдань (завдань з розвідки противника) артилерійські підрозділи розгортаються у бойовий порядок, який є складовою частиною бойового порядку загальновійськового підрозділу (частини).

Бойовий порядок артилерійського підрозділу повинен забезпечувати (вимоги):

- найбільш ефективне виконання вогневого завдання;

- повне використання бойових можливостей підрозділу;

- підтримання безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами, (підрозділами артилерійської розвідки, вогневими підрозділами);

- зручність управління;

- можливість швидкого маневру під час бою;

- найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї противника.

Для досягнення цих вимог артилерійські підрозділи необхідно розгортати на танконебезпечних напрямках, на ділянці дії підтримуючої частини (підрозділу) і на такій відстані від переднього краю противника, яка б забезпечувала найбільшу глибину вогневого ураження і в той же час виконання вогневих завдань з найменшою витратою боєприпасів. Крім цього розташування бойового порядку повинно виключати ураження артилерійських підрозділів вогневими засобами ближнього бою противника.

Бойовий порядок артилерійської батареї складається із бойових порядків вогневих взводів, ПУВ батареї, командно-спостережного пункту, а при необхідності і спостережного пункту (передового, бокового).

Бойовий порядок протитанкової артилерійської батареї, батареї ПТКР (птабатр, батр ПТРК) складається із бойових порядків взводів і командно-спостережного пункту батареї.

Вогнева позиція – ділянка місцевості, зайнятої або підготовленої до зайняття вогневими взводами батареї (взводом, гарматою) для ведення вогню.

Вогнева позиція батареї містить:

-ПУВ батареї;

- місця для гармат і боєприпасів;

- укриття для особового складу;

- окопи для самооборони, спостережний пост, тягачі і машини з боєприпасами, а вогнева позиція батареї реактивної артилерії крім того – місце для заряджання і метеорологічного поста.

Вогневі позиції можуть бути закритими або відкритими.

Закритою називається вогнева позиція, на якій гармати (міномети, БМ) під час ведення вогню укриті від наземного спостереження противником.

Вона повинна дозволяти вести стрільбу з великими доворотами від основного напряму, а також прямою наводкою при самообороні.

Відкритою називається вогнева позиція, на якій матеріальна частина не укрита від наземного спостереження противником, або будучи укритою і замаскованою, стає спостережною з початком ведення вогню.

Для введення противника в оману про дійсне розташування артилерійських підрозділів по плану старшого командира можуть обладнуватися фальшиві вогневі позиції і спостережні пункти.

Командно- спостережний пункт призначений:

- для ведення розвідки противника і місцевості;

- управління вогнем і маневром підрозділів;

- спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримання взаємодії з ними.

На КСП знаходиться командир дивізіону (батареї, взводу управління) з необхідними для розвідки і управління силами і засобами. На КСП дивізіону може створюватися пункт збору і обробки даних.

КСП дивізіону (батареї) може розташовуватися у командирській машині або розгортатися на місцевості разом із спостережним пунктом загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) доданий або який підтримує, або розташовується поблизу його пункту.

КСП підручного дивізіону (батареї), як правило, розташовується разом з СП (КСП) артилерійської групи (дивізіону) або поблизу від нього.

Передовий спостережний пункт (ПСП) призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримання тісного зв’язку з ними і обслуговування стрільби дивізіону (батареї) по цілях, які не спостерігаються з КСП.

Боковий спостережний пункт (БСП) призначений для ведення розвідки противника і місцевості, обслуговування стрільби, спостереження за діями загальновійськових підрозділів у районах, які не спостерігаються з КСП (ПСП), та для організації спряженого спостереження.

Пункт управління вогнем дивізіону (ПУВД) призначений для підготовки стрільби і управління вогнем дивізіону. Він розташовується у командно-штабній машині поблизу вогневої позиції однієї із батарей. До складу ПУВД входять НШ дивізіону з групою управління. У районі ПУВД розгортається метеорологічний пост.

Пункт управління вогнем батареї (ПУВ батр, машина СОБ) призначений для підготовки і ведення стрільби батареєю. Він розташовується у КМУ старшого офіцера батареї, може розташовуватися на місцевості на одному із флангів батареї, або позаду гармат. До складу ПУВ батр входять старший офіцер батареї з обслугою командирської машини управління.

Батарея в обороні, як правило, діє у складі дивізіону, а також може назначатися для підтримки ротної тактичної групи (ртгр), додаватися їй або залишатися підручною у командира дивізіону. Вогневі позиції готують за тильним кордоном ротного опорного пункту на відстані 2-4 км від переднього краю своїх військ. Місце для КСП командира батареї обирається сумісно з КСП командира ротної тактичної групи на відстані близько 800 м від переднього краю наших військ у залежності від характеру місцевості. Для ураження противника у найкоротші строки батарея заздалегідь готує вогонь по планових цілях як спостережних, так і не спостережних. Вогневі позиції вибирають переважно на танконебезпечних напрямках з таким розрахунком, щоб у разі прориву танків та інших броньованих машин противника у глибину оборони ротної тактичної групи батарея могла знищити їх вогнем прямою наводкою. Управління батареєю в обороні здійснюється по радіо і проводових засобах зв’язку.

У наступальному бою батарея, як правило, діє у складі дивізіону, а також може назначатися для підтримки ротної тактичної групи або додаватися їй. Додана ротній тактичній групі артилерійська батарея використовується, як правило, централізовано, особливо при підготовці до наступу та на його початку. Вогневі позиції планують (готують) на відстані близько 2 км від переднього краю своїх військ. КСП командира батареї розгортається поруч з КСП командира ротної тактичної групи на відстані близько 500 м від переднього краю наших військ. Управління батареєю у наступі здійснюється тільки по радіо, а при підготовці до наступу і на початку наступу використовуються проводові засоби зв’язку.