Тема Труднощі у вживанні іменників, пов’язані з категорією числа

Знати поняття числа іменників

Вміти правильно узгоджувати іменників в числі

Стилістичні функції граматичної категорії числа. Граматична кате­горія числа, яка властива всім відмінюваним частинам мови, має багато різновидів і відтінків, у яких відображаються і реальні значення кілько­сті предметів, явищ, і способи їх кількісного групування, і відношення дії до кількості суб'єктів і об'єктів тощо.

У живій розмовній мові та в жанрах художнього стилю, де ці відтін­ки виражаються, знаходимо ряд способів реалізації категорії числа, які можуть мати стилістичне забарвлення. Найчастіше використовують:

а) повторення форм називного відмінка на означення надмірно вели- кої кількості, масовості, розташування на великому просторі. Найчасті- ше повторюються форми множини; іменники ж зі значенням простору можуть вживатися в цих випадках і в формах однини. Напр.:

І поле, поле аж за виднокруг. Здається, ніби нічого у світі нема, окрім цього безмежного простору, цієї зелені... (Авт.).

б) Повторення форм родового відмінка на означення великої кілько- сті. З таким значенням найчастіше вживається повтори форм множини, але також і форми однини, коли ними визначається сукупність матеріа- лів, предметів тощо. Такий спосіб вираження великої кількості можна застосувати і до прикметникових форм з деяким відтінком субстантивації. Напр.: А вишень, вишень визрівало рясно! Цього року весна була добра до усього живого... (Авт.). Усе, що було молодого, завзятого й сильного, пішло степовими дорогами (ПЛанч).

в) Вираження формою множини іменників з лексичним значенням про- стору, які у прямому значенні мають форму однини, значення великого простору. У множині можуть оформлятися і фразеологічні вирази тако- го значення. Порівн. фразеологізм піти в світ за очі і в О.Кобилянської: Вона песимістка, нудить світом. Він сам собі винен і тому нехай іде світами. Хіба ідуть світами. Порівн.: двох життів прожити не дано, двох смертей не буває, любовей всіх не перебути.

Ходив він і Ельбрусами, і піками та хребтами інших гір, але такого відчуття, як зараз, ще ніколи не переживав (3 газ.).

Чнсло іменників. У ділових паперах зустріча­ються випадки необгрунтованого вибору форм однини там, де повинні вживатися іменники у множині.

Однина іменників в українській мові, як і в росій­ській, може вживатися на позначення не одного, а бага­тьох предметів (...зібрано цукрового буряка на площі... увесь урожай вишні у кількості 60 тони зда­но на консервний завод та іп.).

У цих випадках однина служить засобом узагальнен­ня; вона вказує на цілісність, нерозчленованість ряду од­норідних предметів (цукровий буряк — усі вико­пані корені; в и ш ня — усі зібрані ягоди).

Якщо ж якась нсвизпачена кількість однорідних пред­метів уявляється нам внутрішньо розчленованою (та­кою, що її можна рахувати або якось інакше кількісно вимірювати), тоді слід використовувати форми множини партію дитячих трикотажних костюмів надіслано Коростенській райспоживспілці..).

На жаль, з цим правилом не завжди рахуються: у мові службових документів обсяг іменників, які по­значають множину, а вживаються у формі однини, час­то неправомірно розширюється. До складу цих імен­ників потрапляють назви побутових предметів, найме­нування різних виробів, товарів та ін. При ньому часто буває так, що в тексті міститься навіть пряма вказівка на кількість цих предметів (...було вибракувано дитя­чого костюма в к і л ь к о с т і 80 ш т у к).

Таке вживання форм однини не можна вважати ви­правданим, хоч і з'являється воно під виливом деяких документів, у яких його можна вважати цілком гра­мотним і логічно обгрунтованим? Так, у стандартних бланках, у номенклатурних переліках і списках, прей­скурантах та ін. позначення предметів при переліченні їх звичайно даються у т. зв. початковій формі: в на­зивному відмінку однини. Проте в документах інших типів таке використання форм однини є відступом від норм літературної мови.

Примітка. У реченнях типу викликані до військкомату з'являю­ться з паспортом і приписним свідоцтвом; вступники, які отримали виклик, з'являться... підкреслені назви документів вжиті у формі однини, хоч мається на увазі не одна особа, а бага­те (викликані, вступники). 1 Ін форма однини покатує, ию однакові предмети (паспорт, приписне Свідоцтво, ви­клик) перебувають н однаковому відношенні до КОЖНОГО з групи названих осіб (викликані, вступники). Саме так і треба писати.

Ми вже згадували про те, що абстрактні іменники ие мають форми множини (рух поїздів); поява форм множини можлива лише у професійних жаргонах (рухи поїздів відбуваються поза графіками), а не в літера­турній мові.

Деякі речовинні іменники (масло, сіль, нафта, во­да) набувають загалом невластивих для них форм мно­жини на позначення видів, сортів, типів речовин (міне­ральні солі, сухі вина, машинні масла, крупні сири та іп). Таке вживання форм множини в ділових докумен­тах не є порушенням норм літературної мови.

Питання для самоконтролю

1. Як визначається число іменників?

2. Що таке збірні іменники?

3. Коли може використовуватися множина замість однини?

4. Яка стилістична навантаженість цієї категорії?